Хід заняття

- Діти, сьогодні ми будемо гостями у цій світлиці. Проходьте, сідайте, зручніше.

Послухайте загадку і відгадайте, хто ж господар цієї світлиці.

Глина в кого ожива?

Творить з неї хто дива?

В кого посуд, ніби жар?

Ну, звичайно ж, це – (гончар).

- Так, ми в гостях у гончаря.

А хто такий гончар? Так, гончар – це майстер, який виготовляє вироби з глини.

А які вироби виготовляє гончар? (Він виготовляє посуд, іграшки, скульптури із зображенням людей, тварин, птахів, декоративні вази, прикраси).

Треба було викопати глину, і не абияку, а найкращу. Вона зберігається кілька років. Потім глину ретельно перетирають, пересіюють, щоб не було у ній жодного камінця, шматочків, коріння. Потім її розмішують.

- Чим розмішували глину? (Водою)

- На чому гончар робить свої вироби? (На гончарному крузі)

- Діти, я розкажу вам казочку про маленький шматочок глини, а ви послухайте.

Жив собі гончар. Узяв він маленький шматочок темно-сірої глини. Поплескав його, подавив пальцями та й став м'яти руками. Легенько розкрутив гончарний круг, змочив середину його водою і коротким махом вліпив у центр круга наш шматочок глини. Постукав по ньому кулаком. Потім погнав круг і потягнув глину вгору. Круг все швидше і швидше, а на ньому вслід за руками майстра витягувався горщик. Круг вертівся, а гончар роздивлявся горщик – чи гарний він, чи рівний? Потім круг пішов все тихіше і, нарешті, зупинився. (Вихователь читає вірш Т. Коломієць «Гончарний круг»).

Старається гончарний круг,

І глина тягнеться до рук,

Стає вона горнятком –

Малятком – товстенятком.

Гончар горня оте зніма –

І глина в руки йде сама,

І знов же – тим порядком,

Кружля, щоб стать горнятком.

- Діти, а скажіть мені, чи готові вже ці вироби до використання? (Ні)

- А що потім з ними роблять? (Просушують)

Так, три доби вони стоять на стелажах. Волога з них випаровується, вироби світлішають.

- Що роблять з ними далі? (Обпалюють у печах)

- Для чого це роблять? (Щоб вироби були міцними, стійкими)

Для того, щоб заповнити печі, треба зробити дужа багато виробів. Бо піч у майстерні величезна.

- А що роблять для того, щоб ці вироби були такими гарними, привабливими, як на цьому столі? (Їх розписують)

- А хто їх розписує? (Художники)

Так, після випалювання вироби потрапляють до рук художників. Оздоблюючи їх, художники дарують людям радість.

Яких народних художників України ви знаєте? (Марія та Федір Приймаченки, Надія Білокінь, Тетяна Пата)

Колись давно, коли ще ваші бабусі були маленькі, славилися вироби, розписані руками талановитих малювальниць – Мотрі Назарчук, Зінаїди Линник, Марії Кришталь.

- Які елементи використовували художники у своїх розписах? (Діти називають). Як іще називаються вироби із глини? (Керамічні) З давніх часів в Україні славиться кераміка. У різних куточках України свої традиції розпису кераміки.

І від назв населених пунктів, жили знамениті майстри, пішли назви видів кераміки. Деякі з них ми знаємо.

Давайте пригадаємо їх. (Косівська, Київська, Опішнянська). Після розпису вироби поливали глазуррю, щоб блищали, знову ставили у печі і випалювали. Ось так маленький шматочок глини сірого кольору перетворюється на красивий горщик, вазу, дивакуватого звіра

(Вихователь разом із дітьми повторює вірш А. Качан «Горнятка-двійнятка»).

Вихователь.

Звідки ви взялися,

Горнятка-двійнятка?

Діти.

З гончарного круга

Зійшли ми спочатку.

А потім нам пензель

Боки розписав

І жар у печі

Своїм духом обдав.

Вихователь.

А хто ж вас, горнятка,

Із глини ліпив?

Діти.

Дівчатка-близнятка

З сім'ї гончарів.

- Що і казати, нелегка це справа. Дуже багато потребує вона терпіння і вміння.

Діти, а давайте пригадаємо, які ми знаємо прислів'я про працю.

Гончаря глина годує.

– Людину праця годує.

Без праці не проживеш.

Хто працює, той і урожай збирає.

- А зараз ми з вами пограємо у гру «Василю, вгадай, яка праця у нас» (з музичним супроводом).

Ой, Василю, товаришу,

Ну ж бо глянь ти на нас.

Чи вгадаєш, товаришу,

Яка праця у нас?

А як не вгадаєш,

Будемо сміятись,

Будемо з тебе, товаришу,

Три дні реготатись.

(Хлопчик, що виконує роль Василя, виходить у другу кімнату. Усі інші діти домовляються між собою, яку роботу вони будуть виконувати перед Василем (наприклад, шити, колоти дрова, грати на скрипці). Василь мусить відгадати, яку роботу виконують діти. Якщо не вгадає, діти сміються з нього, і він мусить знову іти за двері. Якщо вгадає, діти кричать «Правильно!» і тікають, а Василь ловить їх. Піймана дитина буде Василем. Після гри діти сідають на місця. Перед ними на столі стоїть керамічний посуд).

- Діти, як можна одним словом назвати ці предмети? (Посуд) Таким посудом користувалися дуже давно.

- Подивіться на картинку і скажіть мені, з якої казки ці герої?

Так, це герої казки «Лисичка та Журавель».

- Із чого Лисичка пригощала Журавля? (З тарілочки)

- Чому Журавель не міг ухопити каші? (Бо тарілка мілка, а у Журавля

гострий та довгий дзьоб)

- Хто покаже тарілочку?

(Дитина показує і розповідає, з чого зроблена, де використовували).

-З чого пригощав Журавель Лисичку? (З глечика)

- Чому Лисичка не могла дістати страви? (Бо у глечика вузька шийка)

- Діти, тут на столі є глечик. Хто покаже його і розповість, де його можна використати?

(Дитина розповідає, вихователь підсумовує).

- Так, глечик – це глиняний посуд, у якому зберігали молоко, сметану, компот.

А зараз послухайте загадку і відгадайте, про який посуд вона.

У землі родився,

На кружалі вертівся,

На вогні пікся,

На базарі бував,

Людей годував;

Як упав, то й пропав,

Ніхто не поховав. (Горщик)

- Так, це горщик. А який він, хто мені покаже? (Дитина показує горщик і розповідає про нього. Вихователь підсумовує).

- Горщик – це глиняний посуд, у якому господиня варила їжу – борщ, кашу. Горщик накривали покришкою і ставили у гарячу піч.

(Дитина розповідає вірш К. Вишинської «Рецепт»).

Узяла Настуся горщик,

Щоб зварити в ньому борщик.

До бабусі підбігає,

Для борщу рецепт питає.

А бабуся аж присіла:

Ти ж недавно борщик їла!

Ще й казала – дуже смачно.

Тож рецепт тобі цей нащо?

То варила ти, бабусю,

А тепер і я навчуся,

І мені потрібно знати,

Як цю страву готувати.

Посміхнулася бабуся

І погладила Настусю:

- Що ж, ходімо, буду вчити

Український борщ варити.

- А хто мені розкаже ось про цей посуд? (Показує куманець).

- Куманець – традиційний український святковий посуд для напоїв у вигляді великого бублика з носиком і ручкою на основі-підставці.

- Діти, а ви б хотіли сьогодні побувати художниками? Тож давайте відкриємо майстерню народних умільців.

У мене на столику лежить посуд з паперу (площинні силуети різного посуду). Підійдіть і виберіть той посуд, який би вам хотілося розписати і проходьте у майстерню. (Діти сідають за столи, на яких обладнання для малювання).

- А щоб швидко працювали наші пальчики, давайте зробимо з ними вправи.

Пальчикова гра.

-Пальчик-хлопчик, де ти був? (Ворушать великим пальцем).

-З першим братом в ліс ходив. (По черзі загинають пальці).

З другим борщик я варив.

З третім кашу доїдав.

А з четвертим я співав.

Перед тим, як прикрасити посуд, художники задумували орнамент. Подумайте, якими елементами ви хотіли б прикрасити свій виріб? (Запитати 2-3 дітей).

Візьміть пензлики і покажіть, як ви будете їх тримати.

Лунає тиха музика, а наші художники починають працювати.

(Діти малюють. Вихователь допомагає їм, використовуючи словесні та практичні прийоми навчання).

- Які гарні вироби! Впізнаю і Косівський розпис, і Київський, і Опішнянський. Все це наше, українське!

Заняття на тему: "Творчість І.І.Левітана";

Мета: продовжувати знайомити дітей із творчістю І.І.Левітана; розвивати в них естетичне сприймання творів образотворчого мистецтва; вчити розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передавати естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю.

Матеріал: картини І.І.Левітана «Золота осінь», «Березень», «Весна. Велика вода», музичний запис «Квітень» П.Чайковського, аркуші паперу, пензлики, фарби.

Попередня робота: Спостереження за природою у різні пори року. Читання: казок С.Маршака «Дванадцять місяців», М.Коцюбинського «Брати-місяці», оповідання В.Чапліної «Хто як до зими готується?», В.Струтинського «Як лелеки весну повернули». Заучування напам’ять віршів М.Познанської «Журавлі летять», Н.Приходька «Осінь», Т.Г.Шевченка «Зацвіла в долині...», О.Пчілки «Весняні квіти». Розучування і пояснення прислів’їв, народних прикмет про різні пори року.

Хід заняття:

- Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про творчість відомого художника. Зараз я покажу вам декілька його картин, а ви скажете, хто цей художник і як називаються його картини. Вихователь показує дітям картини І.І.Левітана «Золота осінь», «Березень».

- Картини якого художника ви побачили? Назвіть їх. Про що розповідає він у своїх картинах? Вихователь читає вірш Л.Костенко:

Самі на себе дивляться ліси,

Розгублені від власної краси.

Немов пройшов незримий Левітан

То там торкнув їх пензликом, то там.

- Хто такий Левітан? Що ви знаєте про цього художника? Розповідь вихователя про І.І.Левітана: «І.І.Левітан рано залишився сиротою. Його дитинство було настільки безрадісним, що він не любив навіть згадувати про свої дитячі роки. Коли він вчивсь у Московському училищі живопису, йому часто доводилося го лодувати. Левітан був м’яким, душевним, любив все красиве. До себе, до своєї творчої роботи він ставився суворо, вимогливо, ніколи не задовольнявся досягнутим. Йому завжди видавалося, що можна зробити краще. Траплялось таке, що він знищував не тільки етюди, але й свої картини, коли був незадоволений ними. Левітан залишив нам багату художню спадщину. Сучасники називали І.І.Левітана поетом природи».

- Що ви бачите на картині «Золота осінь»? Який настрій викликає ця картина? Який із віршів поетів співзвучний з цією картиною?

Вихователь виставляє картину «Березень» і запитує дітей:

- Про що розповів Левітан у цій картині? Який настрій вона у вас викликає? Які з народних прикмет можна використати, розглядаючи картину?

- Який лютий, не лютий, а на весну брів не хмур. У лютому зима вперше з весною стрічається. Лютневий сніг весною пахне. Лютий сильний хуртовинами, а березень – капеллю.

- Сьогодні я покажу вам ще одну картину І. Левітана, називається вона «Весна. Велика вода». Відчути красу цієї картини нам допоможе музична п’єса «Квітень П.І.Чайковського. Діти роздивляються картину під супровід п’єси П.І.Чайковського «Квітень».

- Як ви думаєте, про що хотів розповісти художник у цій картині? На картині не зображено сонце, але воно відчувається. Як художник передав це?

Які вірші про весну вам хочеться прочитати, дивлячись на цю картину?

Гей, розлилась по селу і по місту

Повінь зелена з зеленого листу!

Наче у річці весняна вода,

Грає, вирує верба молода.

(М.Познанська)

- Ми розглянули з вами три картини Левітана. Чим саме подобаються ці картини вам? Які почуття викликають? (Діти висловлюють свої думки).

- Навколо нашого міста теж багато цікавих і гарних місць, які чимось нагадують картину Левітана. Багато з них ви бачили на прогулянках. Подивіться ще раз. Діти розглядають фотографії з краєвидами рідного міста, називають знайомі місця.

- Діти, ви бачили картини нашої рідної природи. Вона дарує нам багато радості, але щоб ми завжди могли милуватись красою лісу, парку, річки, ставка, природу необхідно берегти й охороняти. Природа надихає не тільки художників, але й композиторів, які написали багато творів про пори року. Вихователь пропонує заспівати дітям пісню про весну.

- Уявіть собі, що ми з вами – на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, проліски. Уявіть, що ви – проліски. І під музику покажіть, як вони ростуть, тягнуться до сонця. Діти виконують танок «Проліски» під німецьку народну мелодію.

- Ось ми і побували у веселому лісі. А тепер намалюйте, діти, весну. Діти малюють під музику Ф.Ліста, І.С.Баха.

По закінченні, роботи вихователь влаштовує виставку дитячих робіт.

- Погляньте, яка радісна картина пробудження природи у вас вийшла. Скільки в малюнках сонця, блакиті! Всеце викликає у нас радісний настрій. Ставайте в хоровод, зустрінемо весну піснею (Діти виконують хоровод "Веснянка").

 

Заняття на тему: «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства»

Мета: познайомити дітей з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва та їх символікою (знаки сонця, води, землі, дерева); вправляти у вмінні описувати предмет; збагачувати словник епітетами; формувати уявлення про народне свято його атрибути (Великдень, паска, писанки); розвивати емоційно-чуттєву сферу дітей; закріплювати вміння малювати символи життя, навички зображувальної діяльності (малювати прямі і хвилясті лінії, кола, крапки, мазки); вправляти у вмінні орієнтуватися на аркуші паперу; виховувати шанобливе ставлення до культурної спадщини народу.

Матеріал: кошик з звичайними яйцями, крашанками, писанками, схема-карта символів; фарби, пензлик, склянки з водою, аркуші паперу, розкреслені на шість квадратів.