Система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку.

Головна мета нашої системи роботи – сприяти розвитку творчої активності у дітей старшого дошкільного віку шляхом використання творів образотворчого мистецтва через спеціально підібрані форми, методи та прийоми роботи

При організації роботи з дітьми ми спирались на дидактичні принципи: принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Система роботи була спрямована на вирішення таких таких завдань:

- розвиток у вихованців спостережли­вості, уміння порівнювати, відгукуватися на красу;

- ознайомлення з творами образо­творчого мистецтва;

- розвиток художніх здібностей, фор­мування відповідних умінь;

- навчання дітей створюванню бага­тофігурних сюжетних композицій;

- формування особистої позиції при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості;

- навчання самостійного знаходжен­ня прийомів зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва;

- організація роботи групою для втілення складного задуму;

- навчання створювання оригінальних саморобок з природних і штучних ма­теріалів;

- заохочування до дизайнерської діяльності, пов'язаної з благоустроєм та оформленням інтер'єру;

- розвиток художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прик­ладного мистецтва;

- надання дошкільникові права ви­бору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо;

- надання можливості проявити творчість, спертися на власний досвід.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були розроблені поради щодо створення умов для розвитку творчої актичності дітей (Додаток Б).

 

На нашу думку, ефективні форми реалізації творчого виховання дітей пропонує В.Моляко.

По-перше,вважає він, варто систематично про­понувати дітям різноманітні творчі завдання, спря­мовуючи їхні зусилля на досягнення оригінальних результатів у своїй діяльності, віднаходження як­найбільшої кількості варіантів розв'язання кожного нового завдання, порівнювання їх між собою та ви­бір за конкретними критеріями найкращого рішен­ня. Варто також прагнути, щоб творчою була, по можливості, будь-яка діяльність дитини. Подеколи варто використати і спеціальні прийоми творчого тренінгу.

По-друге,бажано максимально естетизувати всі форми життєдіяльності вихованців, сприяти ознайомленню їх з національними художніми над­баннями, народним мистецтвом, творами світової культури. При цьому йдеться не про поверховий потяг дитини до краси, а про всебічне зростан­ня культури її особистості. Усе це має реалізо­вуватися через відповідні навчально-виховні програми, в яких передбачатиметься проведення як обов'язкових, так і додаткових занять.

По-третє,бажана й доцільна постійна участь дошкільника у колективній діяльності. Як важли­вому соціально-психологічному чиннику розвитку творчої особистості [44].

Отже, творча активність та творчий потенціал дитини, на думку дослідників, має визначатися, розкриватися й роз­виватися у процесі спеціально організованого на­вчання та виховання дитини, коли вона набуває та використовує власний досвід творчої роботи, залучається до реальних творчих справ. Тож важливо, щоб усі дорослі, які його виховують, розуміли сутність психічного феномена дитячої творчості й знали умови її розвитку.

Систему роботи по використанню творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку ми подали у таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2