Штрих кодова та радіочастотна ідентифікація продукції

В ЄС посилюються вимоги штрихового кодування на пакованні(без нього продукцію можуть не ввозити в ЄС). Все ширше використовується система застосування електронних міток (чипів), так звана радіочастотна технологія автоматичної ідентифікації – RFID.

Кожен з нас, знаходячись біля касира в супермаркеті не тільки здивується тому, що спеціальний прилад зчитує інформацію з придбаного товару або продукції, але і радіє тому, що ця операція відбувається швидко, вивільнюючи час стояння в чергах для іншого його використання.

В сучасному процесі виробництва, переміщення, розподілу контроль і облік будь-якої продукції відіграє важливе значення. А глобальні процеси сучасності, що накрили практично весь Земний шар та перетворили його в єдиний великий ринок, вимагають можливості щосекундної ідентифікації продукції, де б вона не знаходилась в даний момент: на підприємстві, в транспорті, в торгівлі; в Америці, Європі, Африці або в іншому регіоні планети.

Вирішити цю проблему стало можливим з розвитком комп’ютерних технологій, впровадження яких дало змогу автоматизувати облік продукції в базах даних, контролювати товарооборот, розрахунки в касових автоматах. Спеціальний комітет, створений в США в 1970 році, після вивчення всіх можливих варіантів, запропонував Універсальний код продукту (UPC) з носієм інформації у вигляді лінійного штрихового коду, що відповідає багатьом необхідним вимогам:

 

- універсальність;

- одночасність ідентифікації;

- зручність для споживачів;

- використання за різних умов (вологість, температура, забруднення);

- уніфіковані системи, що зчитують інформацію.

Після розроблення та вдосконалення запропонованої системи ідентифікації продукції, її стандартизації в різних регіонах були створені дві міжнародні організації, які розробляють, погоджують, затверджують, публікують стандарти з штрихового кодування та об’єднують більшість національних асоціацій країн, що застосовують штрих кодову ідентифікацію продукції:

ü EAN International – Європейська асоціація товарної нумерації;

ü UCC – асоціація, яка об’єднує організації, що працюють на ринках США, Канади та Латинської Америки.

В Україні EAN представляє національна організація EAN Україна, а обов’язкове маркування продукції за допомогою штрихового кодування введено Постановою Кабінету Міністрів №574 від 24.05.96.

У відповідності з нормами і стандартами EAN в Україні головним чином застосовуються дві версії - EAN-13 і EAN-8 (рис9). Штрихкодову позначку ITF застосовують у разі, коли цифровий код EAN-13 використовується для ідентифікації одиниць постачання. При цьому до цифрового коду EAN-13 додається так званий 14-й розряд, який кодує вид одиниці поставки (ящики, піддони, контейнери тощо). Цей 14-розрядний код і зображується у вигляді штрихкодової позначки ITF. Вона відрізняється від штрих кодової позначки EAN-13 не лише кількістю цифрових розрядів, а й тим, що додатково обводиться безперервною рамкою. Якщо тара також є товаром, вона повинна мати свій окремий товарний код EAN-13, тому на ній може бути розміщено дві штриховані позначки: перша індексує товар, який знаходиться в тарі, а друга – саму тару.

У світі поширилася Європейська система кодування EAN, згідно з якою товари мають індивідуальний код. Відповідно до цієї системи кожному товару присвоюють номер з 8 (EAN-8) або з 13 (EAN-13) цифр, найчастіше EAN-13.

Щоб уникнути невідповідності штрихкоду товару і країни фірми - виробника, використовують контрольну цифру - останню цифру коду (Рис.9 а.)

Рис 9 Система штрихового кодування (а) і сканери для зчитування (б).

Системи маркування і штрихового кодування запроваджені у всіх розвинутих країнах як необхідний засіб підтвердження доброякісності товарів, надання про них повної, вичерпної інформації. Для перевірки контрольного знаку, тобто правильності складання штрихкоду, слід виконати такі операції (в наведеному вище коді):

- Додати цифри, які стоять на парних місцях: 5+3+3+7+9+6=33;

- Отриману суму помножити на 3, тобто (33×3=99);

- Додати числа, які стоять на непарних місцях, без контрольної цифри: 4+2+2+6+8+0=22;

- Додати числа, вказані у пунктах 2 і 3: 99+22=121;

- Відкинути десятки: отримаємо 1;

- Від 10 відняти отримане число у пункті 5: (10-1=9).

Збігання результату з контрольним числом означає, що такий товар відповідає країні(фірмі), яка випускає таку продукцію.

Для оптимального вибору даного обладнання з точки зору надійності, ефективності та довговічності зчитуючих пристроїв, необхідно орієнтуватись на завдання, котрі потрібно вирішити, придбавши пристрій(пришвидшити процеси розрахунків, прийому товару, виключити зловживання тощо), технологію зчитування штрихкоду, відомість щодо виробника сканера(Рис.9 б)

При цьому версія EAN –13 застосовується для кодування як споживчого, так і транспортного паковання. Кодований запис проводиться за допомогою 13 пар штрихових ліній і відповідних їм цифр:

Ø перші 2-3 пари визначають національну орієнтацію країни (для України 482);

Ø 3-7 – реєстраційний номер підприємства-виробника, який присвоюється національною асоціацією;

Ø 8-12 – відомості про товар, його характеристику, розмір, оформлення, кількість, особливості паковання, ціну і інше, що визначається та присвоюється підприємством;

Ø 13 – контрольний знак, що використовується для перевірки правильного складання штрихового коду.

Версія EAN-8 застосовується для кодування малогабаритного споживчого паковання і складається з 8 пар штрихових ліній, що характеризують країну, продукцію та контрольний 8-й розряд.

Ефективність застосування штрихового кодування продукції залежить від якості нанесення штрихового коду та обладнання для нанесення і зчитування коду. Тому нормативні документи регламентують вимоги до місця розміщення штрих-коду, в тому числі до відстані від штрих-коду до краю поверхні продукції (не менше 5 мм до бокового краю і 3 мм до верхнього або нижнього краю), його горизонтальної орієнтації, розміщенню на криволінійних поверхнях, обмеженням за його розміщення на фальцях, стиках, перфорованих частинах паковання.

Впровадження системи штрихового кодування продукції дає підприємству можливість зменшити кількість товарних знаків, автоматизувати систему обліку продукції на складі, в торговій залі, мати оперативну інформацію щодо продажу та наявності тієї або іншої продукції.

Сьогодні вже всі знають, для чого нанесено штрихкод на пакованні: ці смужки та цифри слугують для сканування цін і контролю товару, що поступив на реалізацію, проданий і залишився. Придбана нами річ сканується лазером каси, фіксується ціна, вибивається чек, а комп’ютер вносить зміни в електронну накладну; за необхідності вся ця інформація може з’явитися в інтернеті.

Однак, пройшло зовсім мало часу, і з’явилась нова більш сучасна система – радіочастотна ідентифікація товарів на основі RFID – технологій. Від штрихового кодування RFID – технологія відрізняється тим, що дає змогу автоматично зчитувати інформацію з етикетки або паковання і передавати її в комп’ютерну систему без участі людини. Вона дає можливість дистанційно ідентифікувати продукцію, на якій розміщені електронні мітки (позначки). RFID – технології застосовуються для широкого кола можливостей, і ідентифікація продукції є однією з них. В будь-якому випадку RFID – система складається з трьох головних компонентів: транспондера (мітка), рідера (зчитувач), і системи оброблення інформації, як правило, на основі комп’ютера.

Широке застосування RFID – технологій для ідентифікації ще в майбутньому, однак уже сьогодні їхні переваги не тільки очевидні, але й пояснюють їхню перспективу, серед яких слід зазначити наступні:

ü мітки RFID технологій читаються швидко і точно, наближаючись до 100% ідентифікації;

ü мітки можуть читатись через забруднення, фарбу, полімери, деревину та вологу;

ü мітки мають фактично необмежений термін експлуатації;

ü мітки практично неможливо підробити.

RFID – технології відносять до високих технологій, а ідентифікація продукції за їхньою допомого –– до інтелектуальних. При цьому їхня успішна реалізація залежить від рівня виробництва, логістики розподілу продукції, а також рівня розробки та впровадження технологічних рішень нанесення друку за допомогою нормальних, лазерних технологій для промисловості, торгівлі та їхнього апаратного оформлення.

Сучасні засоби етикетування тари (спеціальні фарби, матеріали, RFID-технології) дають можливість не тільки забезпечити захист споживача від контрафактної, часом пошкодженої продукції, але й за допомогою сучасних можливостей логістики забезпечити транспортування продукції без ушкодження в ті регіони, населення яких найбільше потребує в ній. Таким чином, саме застосування сучасного паковання та сучасних засобів транспортування продукції в пакованні може збільшити кількість харчової продукції (без зростання її виробництва), яка без пошкоджень буде доставлена до споживачів тих регіонів, які найбільш вразливі сучасним економічним викликом. У багатьох країнах, що розвиваються, населення використовує природні напої не тільки без паковання, але й без їхньої спеціальної обробки та підготовки. Через це виникають численні захворювання, епідемії тощо. Світ вже давно розробив засоби підготовки різноманітних напоїв та різні види паковання для них, які, з одного боку, зберігають всі корисні властивості цих напоїв, з іншого — запобігають розповсюдженню інфекційних заражень, різних хвороб. Тобто у глобальному вимірі світова пакувальна індустрія підготовлена дати гідну відповідь сучасним викликам, в тому числі продовольчій кризі, яка насувається в деяких країнах, а з нею і більш страшним її наслідком — голодовці.

Протягом останніх років пакувальна індустрія у більшості напрямів та секторів знайшла оптимальні рішення щодо упакування промислової продукції, харчових продуктів та напоїв. Навіть за умов фінансової та економічної кризи, коли на рахунку кожний цент чи кожна копійка, додаткові витрати на використання сучасних пакувальних матеріалів, паковання, технологій та обладнання обернуться позитивними результатами у вигляді збереженої харчової продукції, напоїв та виробів.