Органічні продукти, товари та вироби.

У розвинених країнах світу дедалі більше людей розуміють значення та користь органічних продуктів для свого здоров’я, при цьому готові платити за такий товар на 10-15% дорожче. Відповідно до світових стандартів органічними є ті продукти, які вирощено без синтетичних хімікатів за мінімальної органіки ґрунту та без застосування ГМО. Така технологія є екологічно чистою, не зашкоджує навколишньому середовищу. Слід зазначити, що українські ґрунти виснажені від нераціонального використання так званої «хімії», але з іншого боку, за роки економічної кризи українського села, чорнозем мав змогу «відпочити» від тієї ж таки хімії. Саме зараз наступив слушний момент для відродження органічного землеробства.

Органічні продукти – реальна, а головне здорова альтернатива засиллю «пластикових» овочів і фруктів, супів з пакетів і іншої «сміттєвої їжі. Органічний – значить отриманий без застосування хімії, ароматизаторів, консервантів, ГМО, тобто натуральний, природний. Без сумніву, тепличні томати з супермаркетів не можна ніяк порівняти з соковитими помідорами, що вирощені на власних городах. Мова йде не тільки про смакові якості та безпечність, але і про їхню корисність. За даними Міжнародного товариства біологічних фермерів органічні рослини містять більше 70% амінокислот і вітамінів, оскільки в землі, що удобрюється гноєм і органічним компостом, знаходиться в 5 разів більше кальцію і в 2 тис. разів більше заліза, ніж в землі, що обробляється мінеральними добривами. Органічне молоко і м'ясо також мають перевагу, оскільки згідно з принципами органічного фермерства тварин не прививають антибіотиками, і вони не споживають хімію. Переваги органічних продуктів давно усвідомлюють у всьому світі, на ринку США вони з’явились ще в 70-х роках минулого століття. Сьогодні за підрахунками експертів, світовий продаж органічних продуктів уже складає біля 60 млрд. доларів США, а в 2020 році їхній оборот має досягнути 200-250 млрд. Органічні продукти стають популярними і в Україні: на полицях магазинів пропонуються продукти з позначкою «органік», попит на які значно перевищує пропозицію. Значним попитом користується м'ясо, молоко і молочна продукція, овочі і фрукти, макаронні та хлібобулочні вироби. Важливо зазначити, що 18 вересня 2012 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи виробництва й обігу органічної сільськогосподарської продукції та сировини, заходи контролю та нагляду за такою діяльністю. Він спрямований на забезпечення справедливої конкуренції та належного функціонування ринку органічної продукції та сировини, поліпшення основних показників стану здоров’я населення, збереження природного навколишнього середовища, забезпечення раціонального використання грунтів та відтворення природних ресурсів, а також гарантування впевненості споживачів у продуктах і сировині, маркованих як органічні, оскільки вони задовольняють вимогам до вирощування, виробництва, перероблення, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації цієї продукції. Суть органічного виробництва полягає у повній відмові від застосування ГМО, антибіотиків, отрутохімікатів, мінеральних добрив. Це зумовить підвищення природно-біологічної активності у ґрунті, відновлення балансу поживних речовин і поліпшить стан здоров’я нашої нації, оскільки вживання органічних продуктів опосередковано сприятиме збереженню і довкілля, і українського генофонду.

Верховна Рада України ухвалила Закон, завдяки якому буде збільшено обсяг виробництва конкурентоспроможної екологічно чистої сільськогосподарської продукції, що прискорить насичення внутрішнього ринку високоякісними продуктами харчування та створить передумови для усвідомлення громадянами необхідності здорового способу життя.

Однак, слід зазначити, що високий титул продукції необхідно підтверджувати – компетентно перевіряти виробництво і продукти на відповідність нормам і стандартам органічності.

В багатьох країнах світу створені спеціальні національні програми, а також діють єдині міжнародні вимоги до органічного виробництва і продукції. Так, у Євросоюзі для маркування органічних товарів застосовують особливий логотип – європейський трилисник. Широко застосовується логотип USD Національної Органічної Програми США. В Австрії на органічних продуктах ставиться позначка Biologisch, в Німеччині – Okologisch – варіантів маркування органічної продукції багато і кожний з них має право на існування.

Що стосується України, то сертифікація вітчизняного органічного виробництва в країні мала початок ще в кінці 90-х років. Першими об’єктами були зернобобові і масляничні культури, що поставлялись на експорт. Сьогодні біля 15 уповноважених компаній здійснюють сертифікацію на відповідність міжнародним органічним стандартам в Україні. Одна з них – ТОВ «Бюро Міжнародної Сертифікації» яка входить в міжнародне партнерство компаній System of international Certification (Система Міжнародної Сертифікації, SIC). Саме ця організація брала активну участь в розробленні Закону України «Про органічне сільське господарство» і розробила критерії органічного виробництва, в основу яких покладено багаторівневий підхід до оцінювання ступеня відповідності вимог до органічного виробництва, що застосовується в багатьох країнах. Для маркування органічної продукції в Україні розроблено Знак Organic SIC. Слід наголосити, що в Швеції, яка є європейським лідером, майже 12% органічної продукції виробляють на органічних землях. В Австрії, Італії — по 8, у Швейцарії — 10, а ми, в Україні, істотно і суттєво відстаємо. У нас усього 100 сільськогосподарських підприємств сьогодні так чи інакше заявляють про це.

В Україні сертифіковано виробництва сухофруктів, горіхів і навіть міцного алкоголю, «наприклад, горілка ТМ «Хортиця», яка першою в країні отримала статус Organic. У всьому світі органічні продукти та напої вважаються еталонними, адже вони максимально натуральні, а незалежні сертифікуючі організації перевіряють всі етапи і стаді виробництва — від поля (сировини) до споживача (готової продукції). Гарантією натуральності є сертифікат і спеціальний знак на етикетці продукту — зелений листок Organic на кожному виробі підтверджують не тільки його якість, але і відповідність європейським стандартам органічного виробництва.

Так, на міжнародній виставці продуктів харчування «Продекспо» в Москві (2012р) відбувся дегустаційний конкурс алкогольної продукції, за результатами якого першим володарем спеціального призу журі «За впровадження міжнародних стандартів органічного виробництва в алкогольній галузі» за всі 20 років існування «Продекспо» стала торгова марка «Хортиця».

Зразки продукції, які надали компанії зі всього світу, оцінювали «всліпу» дегустатори з СНД і зарубіжних країн. За пронозами експертів, органічні перспективи України є реальними, оскільки для розвитку органічного виробництва в країні є всі умови і можливості. Головне – щоб самі споживачі усвідомлювали: наше майбутнє – за органічними продуктами.

Міжнародні експерти та спеціалісти різних галузей економіки впевнені: майбутнє - за органічним виробництвом. Обсяги споживання органічної продукції, яка вважається еталоном найвищої якості, у всьому світі зростають щорічно. Вона повністю натуральна, а органічне виробництво в рази є складнішим і вимоги до нього надто високі. А тому перехід до нього можуть собі дозволити лише підприємства, які готові інвестувати в новітні технології і якість.

Паковання присутнє у всьому життєвому циклі товару і є важливим елементом зберігання, транспортування та просування цього товару до споживача. За своєю природою паковання крім забезпечення потреби споживачів, людей щодо підвищення якості їхнього життя, знижує негативний вплив на екологію, довкілля, здоров'я суспільства, зберігаючи продукцію якісною, заощаджуючи тим самим матеріальні та енергетичні ресурси на його виготовлення. Тобто сучасне паковання повинно бути економічно вигідною і ефективною галуззю індустрії та визначати вплив запакованої продукції, товару або їхніх складових і самого паковання на оточуюче навколишнє середовище. Існує пряма взаємозалежність і сумісність паковання з навколишнім середовищем, а врахування і виконання екологічних вимог до паковання сприяє зростанню конкурентоспроможності продукції як на внутрішньому, так і на Європейському та світовому ринках. Виконання екологічних вимог у виробництві сучасного паковання є об'єктивною необхідністю для всіх, хто турбується про охорону і збереження природного навколишнього середовиша, а саме паковання, з врахуванням цих вимог, має бути часткою запакованої продукції.

З підписанням угоди про асоціацію з Європейським Союзом

пакувальні матеріали для українських товарів зазнають змін, оскільки в Європі діють відповідні вимоги до маркування різних видів пакувальних матеріалів і паковання. Щоб отримати бажаний штамп «Колосок», який ставиться у всьому світі на сертифікований пакувальний матеріал, необхідно, щоб упакування товарів відповідало встановленим нормативними документами Європейським нормам і вимогам.

Для того, щоб отримати такий штамп, необхідно надати інформацію про те, де і як виготовлявся пакувальний матеріал, як він сушився, що в ньому відсутні шкідливі організми, які можуть розмножуватись і пошкодити, наприклад, дерево, з якого виготовляється паковання, в іншій країні.

Крім того інформація на пакованні повинна бути розміщена не дуже дрібним шрифтом, а за місцерозташуванням, кольором, шрифтом вона буде, як у Європі.

Жорсткими стануть і вимоги до утилізування сміття, одним із моментів яких є розділення його на органічне і на таке, що важко переробляється. В країнах Європи уніфіковані кольори контейнерів для роздільного збирання сміття, яких використовується шість: зелений – скло; синій – газети та інша преса; жовтий – картон, пластикове та паковання; чорний – харчові відходи та органічні залишки; коричневий і червоний – відходи, що не переробляються та будівельне сміття; помаранчевий – пластикові пляшки та пластикове паковання.

Таке роздільне збирання та сортування дозволяє відокремити сміття, що не переробляється, від сміття, що підлягає повторному переробленню, щоб направити частину відходів на перероблення, а також відокремити шкідливі речовини.

За неправильне утилізування відходів, в тому числі відходів паковання, що містить антисанітарні речовини, в Україні передбачені штрафи - спроби зробити роздільне збирання та сортування сміття нормою в країні поки що не прижилися.

Правила Європейського Союзу RЕАСН диктують використання тільки зареєстрованих і дозволених (безпечних для здоров'я людини і оточуючого навколишнього середовища) хімічних речовин: кожен виробник і постачальник хімічних речовин повинні пройти реєстрацію і отримати дозвіл, знають свої обов'язки і проводять своєчасні заходи щодо їхнього виконання.

В Україні державним органом, який буде координувати вирішення проблем, пов'язаних з RЕАСН, визначено Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Згідно з вимогами ЄС вже пройшли попередню реєстрацію більше 1200 речовин, виробниками яких є біля 90 українських підприємств-експортерів. Наступний етап — це реєстрація, коли повинні бути підготовлені документи з результатами досліджень, проведених в акредитованих лабораторіях. І тільки після цього приймаються рішення щодо реєстрації і дозволу (або відмови) ввезення продукції на територію Європейського Союзу. Таким чином, необхідно бути готовим до того, що будь-яка продукція (імпортована або експортована) з використанням хімічних речовин (особливо тих, які обов'язкові для випробувань за RЕАСН-правилами) повинна бути безпечною для здоров'я людини і довкілля.

Папір є натуральний продукт, але спосіб, яким його отримують, призводить також до утворення шкідливих відходів.

Головною екологічною проблемою целюлозно-паперової галузі сьогодні є хлорорганічні сполуки і присутність діоксинів в стоках целюлозного виробництва. Тому промисловість повинна перевести свою увагу на розроблення безхлорних методів вибілювання целюлози, іншими словами, папір для друку, якщо в технології його виробництва не використовується вибілена хлором целюлоза, безумовно є більш екологічно чистим продуктом. Крім цього, повинна бути організована система максимального збирання макулатури та впровадження новітніх технологій її перероблення, тобто менше виготовляти виробів з первинного використання сировини.

Слід наголосити також,–– до цього часу деревностружкові і деревноволоконні плити, фанера, меблі з них, різні утеплювальні матеріали –– це джерело інтенсивних виділень фенолу та формальдегіду, оскільки ці хімічні сполуки застосовуються як зв’язувальні основи(фенольні смоли) для їхнього виробництва. Сам по собі фенол в малих дозах не є надто шкідливим, однак, за тривалої дії він накопичується в організмі і може призвести до страшних наслідків: до отруєння, що може викликати втрату свідомості, утруднення дихання і навіть параліч дихального центру, до онкологічних захворювань. Який же вихід з такої ситуації, як уберегтися від шкідливого впливу хімічних речовин, пилу, мінеральних волокон? За можливості –– не використовувати матеріали, які є їхнім прямим джерелом, хоча цього мало. Слід було б звернути увагу на цю проблему тим органам державної влади, які прямо відповідають за санітарно-гігієнічні норми промислового виробництва та будівництва, і, можливо, переглянути та модернізувати давно застарілі вимоги і нормативи.