Вимоги ЄС щодо поводження з відходами паковання та захисту довкілля
Основні положення Європейської Директиви з паковання і відходів. Директива 94/62/ЄС від 31.12.1994р. направлена на гармонізацію правил щодо всього циклу життя паковання в країнах ЄС з метою зниження негативної дії відходів на навколишнє середовище, а це значить – забезпечити захист довкілля, гарантію функціонування внутрішнього ринку і сприяння зняття торгових бар’єрів в межах ЄС. Пріоритетні задачі: ü Скорочення утворення відходів за рахунок використання багаторазової оборотної тари, застосування вторинного перероблення та інших форм утилізації. ü Директива охоплює всі типи паковання, виключаючи споживче, а також для шкідливих і токсичних матеріалів і речовин. Директива встановлює цільові показники утилізування відходів паковання в ЄС в таких розмірах: ü Для всіх пакувальних відходів мінімальний показник утилізування 50% і максимальний показник 65%; ü Для всіх пакувальних відходів мінімальний показник вторинного перероблення 25% і максимальний показник 45%; ü Мінімальний показник для кожного пакувального матеріалу 15%. Важлива вимога – все паковання, що поступає на Європейський ринок, повинне бути утилізованим. Передбачені питання ідентифікації таропакувальних матеріалів(в тому числі розроблення європейських стандартів), виписані системи фінансування збирання і утилізування відходів виробниками або місцевими органами влади; структура збирання, утилізації паковання в різних країнах ЄС; звітів про виконання вимог Директиви. Максимальний показник вторинного перероблення пакувальних матеріалів 45% в Австрії, Німеччині, Бельгії, Швеції, в Італії, Великобританії – до 25%. Що стосується утилізації в енергетичних цілях (як паливо), то всі країни ЄС досягли мінімального рівня – 50%. Максимальний показник 65% досягнутий Швецією, Австрією, Бельгією. Показники вторинного перероблення скла в межах 70 – 90% досягнуті в Австрії, Німеччині, Швеції, а у Великобританії, Іспанії, Греції – 25-50%. Що стосується пластмаси, то цільовий показник вторинного перероблення для неї складає 15%. На сьогодні системи зберігання і утилізування відходів в Європі стають все більш подібними за структурою і витратами, тобто знайдено якийсь оптимум у цьому процесі, велика кількість виробників паковання маркує його знаком «Зелена точка». Стандарти СЕN підготовлені робочими групами Європейського Комітету зі стандартизації і направлені на підвищення екологічності паковання, що поступає на ринок, а саме: відносно важких металів і вимог до речовин і матеріалів з метою усунення перешкод до рециклінгу, екологічних характеристик паковання. Розроблення паковання вимагає крім зниження негативного впливу на довкілля, все більш ефективного вирішення питання щодо економії ресурсів на його виробництво, а також зростання обороту (обігу) і отримання максимального прибутку від реалізації продукції. Це означає процес оптимізації конструкції паковання за рахунок зниження кількості витрачених матеріалів і ресурсів та зниження ефекту негативного впливу на навколишнє середовище. Наприклад, знизивши масу паковання, португальський концерн Logoplaste Grup, зекономив біля 12 тис. тонн пакувального матеріалу в порівнянні з періодом раніше. Приклади зниження і оптимізації характеристик різних видів паковання: зниження ваги, логістична оптимізація, видалення одного з елементів паковання, краща адаптація до групового паковання, транспортна оптимізація, модернізація форми ємкості, розміщення більшої кількості ємкостей на піддоні, зменшення одиниць транспорту, збільшення кількості тубиків у вторинній коробці (наприклад з 24 до 42) тощо. Відповідальність за відповідність паковання стандартам ЄС в різних країнах визначається по — різному. Великобританія, наприклад, покладає відповідальність на власників торгових фірм або імпортерів упакованих товарів, Франція – на виробників продукції.
|
