Шляхи вирішення проблеми відходів паковання в Україні

Для забезпечення безперервного і динамічного наближення України до рівня передових розвинених країн у сфері поводження з відходами паковання необхідно проводити цілеспрямовані організаційні заходи, а саме:

проведення активної культурно-освітньої і виставкової діяльності,

створення постійно діючої експозиції, присвяченої проблемі роздільного (селективного) збирання пакувальних відходів;

створення законодавчої і нормативної бази та

забезпечення правового статусу пакувальної галузі;

створення науково-методичного забезпечення пакувальної індустрії (розроблення новітніх технологій і сучасного обладнання, механізованих ліній для виробництва екологічно безпечних пакувальних матеріалів і паковання сучасного дизайну, широкого асортименту та призначення);

заходи щодо державної підтримки вітчизняної пакувальної індустрії;

включення пакувальної галузі до числа пріоритетних напрямків підприємницької діяльності, що позитивно впливатиме на розвиток цього сектору економіки;

погодження митної і податкової політики, направленої на сприяння розвиткові вітчизняної конкурентоспроможної продукції (пакувальних матеріалів і паковання). Має місце, коли пакувальні матеріали і вироби, що виготовлені з української сировини за кордоном і імпортуються в Україну, вигідніше придбати за межами країни;

розроблення і впровадження ефективного нормативного забезпечення щодо стандартизації пакувальних матеріалів, виробів, технологій та розвитку сертифікації в цій сфері;

максимальне використання позитивної зарубіжної практики, наприклад, досвіду країн ЄС (Дуальної системи Німеччини, Європейської дерективи 94/62/ЄС з вимогами до паковання і поводження з відходами), що стосується зокрема економічних механізмів міжнародної системи екологічної відповідальності виробників стосовно паковання і пакувальних відходів;

створення відповідної законодавчої бази ефективного економічного механізму управління пакованням і пакувальними відходами;

проведення діяльності з гармонізації законодавчої основи діяльності пакувального виробництва і досягнення єдності поглядів суспільства на головні моменти проблеми, яка стосується взаємозалежності розвитку пакувальної галузі і зростання сміттєзвалищ;

централізоване регулювання у сфері маркування паковання,в тому числі імпортованого, відсутність якого перешкоджає ефективному розділенню, сортуванню і переробленню використаного паковання (це особливо є важливим для змішаних полімерних відходів, відходів з алюмінію і білої жерсті), яке є цінною вторинною сировиною.

Враховуючи вище викладене, необхідно зазначити, що направлення фінансування в розвиток пакувальної індустрії є вигідним як для підприємств, зокрема, так і для держави, в цілому. На сьогоднішній день в Україні законодавча і нормативна база щодо умов розвитку пакувальної індустрії є поки що неефективною, відсутня державна підтримка цієї важливої галузі.

Удосконалення законодавчої і нормативної бази пакувальної індустрії та удосконалення управління у сфері паковання і відходів, є складний та багатогранний процес, який повинен здійснюватись з застосуванням економічних методів і заходів. Цей процес повинен включати проведення бюджетної, податкової, антимонопольної, соціальної, цінової, інвестиційно-структурної, митної, зовнішньо-економічної, фінансово-кредитної, екологічної, іншої політики та технічного регулювання, для чого слід виконати цілий ряд необхідних, важливих і першочергових заходів.

Кабінету міністрів України слідрозробити і прийняти цільову програму підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників з урахуванням вимог до паковання для продукції агропромислового комплексу і сировинного забезпечення таропакувальної галузі;

- передбачити у виробничих програмах підприємств різних галузей промисловості (целюлозно-паперової, хімічної, виробництва скла, металургійної, інших) виробництва сировини і матеріалів для виготовлення паковання;

- створити дієву робочу групу з розроблення нормативних документів (законодавчих актів, постанов, ДСТУ) у сфері паковання і відходів;

- розробити міжгалузеву концепцію виробництва паковання і перероблення відходів паковання, а також екологічної відповідальності виробників щодо утилізації пакувальних відходів.

Держспоживстандарту України (з залученням представників зацікавлених міністерств і відомств, підприємств і організацій):

- розробити технічні регламенти щодо поводження з відходами паковання і основні вимоги для забезпечення безпеки на стадіях його життєвого циклу;

- розробити системи стандартів у сфері паковання і відходів, які регулювали б склад паковання і можливість його повторного перероблення з метою найменшого негативного впливу на навколишнє середовище;

- розробити систему екологічного маркування в сфері паковання;

- прискорити здійснення гармонізації національних стандартів у галузі охорони довкілля і ресурсозбереження з міжнародними та Європейськими.

Торгово-промисловій палаті Україн и створити робочу групу з підготовки і розроблення пропозицій, що стосуються митного регулювання у сфері імпортного ввезення в країну пакувальних виробів, сировини для виробництва паковання та обладнання для його виготовлення, перероблення або утилізації, створити необхідні нормативні документи на основі Європейської директиви 94/62/ЄС з приєднанням України до міжнародної системи екологічної відповідальності виробників (товарний знак «Зелена точка»).

Засобам масової інформації, галузевим науково-технічним виданням:

- забезпечити інформаційну підтримку в сфері організації збирання, перероблення і вторинного використання відходів тари і паковання;

- підготовити і видати спеціальні і популярні брошури, в тому числі для школярів і студентів з проблеми збирання і перероблення відходів паковання, яка є наукоємною і має важливе економічне, екологічне, соціальне значення для країни;

- активізувати роз’яснювальну і пропагандистську роботу з виробниками і споживачами паковання, а також з організаціями, що спеціалізуються в сфері збирання і утилізування відходів, з формування системи екологічної відповідальності за продукцію, що знаходиться в обороті на території України. Важливим кроком вперед в напрямку захисту довкілля, на нашу думку, є введення в українських школах з 1 вересня 2013 року навчального предмета «Цікава екологія», на якому в ігровому форматі будуть дітям представляти екологію як інтересну та важливу професію, а також привчати до практичної екології, наприклад, сортувати сміття з поясненням навіщо це необхідно робити.

Спеціалісти зазначають на необхідності і доцільності об’єднання підприємців-виробників і промислових споживачів паковання, підприємств сфери збирання, сортування і утилізування пакувальних відходів і підприємств комунального господарства, створивши на їхній базі організацію, яка змогла б регулювати управління відходами паковання.

Важливими напрямками екологічної підприємницької діяльності повинні стати:

- виробництво очисного обладнання для нових природоохоронних об’єктів, в тому числі з перероблення відходів паковання;

- впровадження самоокупних ресурсоощадних безвідходних технологій, застосування відновлювальних джерел енергії тощо.

Є очевидним, що весь процес фінансування, стадій і етапів збирання, роздільного сортування і перероблення відходів повинен відбуватись під контролем уповноваженого державного органу, а сама система збирання і утилізування повинна мати не комерційний характер