Перспективи макулатурного ринку в Україні
Слід пам’ятати що у виробництві паперу з макулатури витрачається значно менше електроенергії і води, у порівнянні з виготовленням паперу з деревної целюлози. Сьогодні макулатура складає 62 % в загальному обсязі виробництва паперу. Але далеко не вся макулатура збирається в Україні, хоча, за підрахунками спеціалістів, щорічно в країні можна збирати 1,5 млн. тонн вторинної сировини. Але з цієї кількості на перероблення йде лише 600 тис. тонн, а інша - гниє на звалищах. Замість того, щоб переробляти свою вторинну сировину на нову високоякісну картонно-паперову продукцію, держава імпортує 100 тис. тонн макулатури для паперової галузі, втрачаючи при цьому не тільки гроші, але і деревину. Тобто відсутність сортування твердих побутових відходів призводить до витрати грошей на закупівлю чужих відходів замість того, щоб використовувати свої. А для цього слід впроваджувати заходи, які дозволять збирати і переробляти всю макулатуру, що, як показує практика європейських країн, є прибутковою галуззю економіки. Але для початку необхідні інвестиції, які швидко і повністю себе оправдовують. У Європі рахують гроші і зберігають ресурси. Так, в країнах Євросоюзу один раз на тиждень старі газети збирають в пакети і виставляють за двері. На вулицях багатьох міст встановлені спеціальні газетозбірники. В Японії макулатура закуповується і поступає на склади вторинної сировини з супермаркетів, магазинів, підприємств, що виготовляють продукцію з паперу і картону, а також з домогосподарств (частина - в обмін на різні господарчі товари). У Європі щорічно збирають понад 50 млн. тонн макулатури, зберігаючи таким чином 1,5 млн. га лісу. Фінляндія має тільки 2 % світових запасів лісу, і в той же час виготовляє 25 % світового обсягу паперу. Чи варто говорити, що ця країна є лідер з використання макулатури? До числа ощадних увійшла і Німеччина. Збирання макулатури - це не промисел бідних і жебраків, а важлива галузь економіки, що дає змогу зберігати природу і державні кошти Голландії, Норвегії, США і Канаді, іншим країнам світу. Настав час і нам бути європейцями не за рівнем цін, а за рівнем хазяйнування. В національній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні зазначається, що однією з найбільш гострих державних і природоохоронних проблем є проблема побутових відходів. А тому, впровадження системи поводження з відходами в масштабах країни матиме економічний, екологічний і соціальний ефекти, тобто збирання і перероблення макулатури дійсно має позитивне і важливе значення для економіки. Площа лісового фонду України - близько 10 млн. га., що складає 15 % території країни, що в 2 рази нижче чим в Європі. Сміттєзвалища займають площу більше 260 тис. га. На сьогоднішній день на них накопичилось більше 30 млрд. тонн промислових і побутових відходів. Щорічно їхня кількість зростає майже на мільярд тонн, 40 % відходів, за рахунок яких зростають звалища, складають папір і картон, які можуть і повинні бути сировиною для виробництва пакувальної і друкованої продукції. Збирання паперу в окремі контейнери дає змогу значною мірою підвищити обсяги заготівлі макулатури. Папір гниє на звалищах, а ми закуповуємо сировину за кордоном Однак, слід зазначити, що в останні роки в країні проявилась тенденція до підвищення обсягів збирання і заготівлі відходів паперу та картону як вторинної сировини. У порівнянні з минулими роками використання макулатури виросло на 9,4 %. В цілому частина використання відходів по відношенню до їхніх ресурсів складає 4,7%, а тому стан використання вторинної сировини, якщо співставити відповідні показники з обсягами ресурсів, є недостатнім. Це стосується і макулатури. Як приклад - показники частки відходів провідних країн світу, які були перероблені повторно,: в США - 25%, Великобританії - 22%, Нідерландах - 64%, Данії - 41%, Німеччині - 57%. У Європі компанії, що причетні до перероблення вторинної сировини, мають пільги, їм виплачують «екологічні гроші». Так, в Прибалтійських країнах підприємствам платять 3 — 5 дол. США за кожну тонну заготовленої та переробленої макулатури. Небагато, але це - стимулюючий фактор. Легко порахувати, що, працюй наші підприємства у Балтії, на заготовлені 600 тис. тонн макулатури вони отримали б 1,8 - 3,0 млн. дол. США. Це, без сумніву, сприяло б не тільки зацікавленості підприємств у подібній сфері діяльності, але і залученню інвестицій в технічне удосконалення процесів перероблення вторинної сировини. Адже для перероблення паперу і картону без шкоди навколишньому середовищу та виготовлення з них якісного товару необхідні сучасні обладнання і технології, які частіше всього завозяться з-за кордону, а підприємства повинні платити попередньо за саме придбання, ПДВ та імпортне таможне мито (від 5%). Власне, в Україні ввізні таможні мита на споживчі товари нижче, ніж на оснащення, на якому ці товари можна виготовити. Тому вигідніше макулатуру експортувати, ніж переробляти. До того ж, у зв'язку з відсутністю національної системи роздільного збирання сміття, більша частина паперу і картону, так або інакше, не попадає на переробні підприємства. Адже, згідно зі статистикою, одна тонна переробленої макулатури зберігає 17 дерев від вирубання і 30 тонн води від забруднення. В Україні не залишилось чистої води, а рівень лісистості, за опублікованими даними, складає 15 %, що нижче цього показника в Європі в два і більше рази. Щорічне використання 400 тис, тонн макулатури дає змогу Україні економити 350 тис. тонн целюлози і зберегти більше 100 тис га лісу. До речі, дорослі дерева, які ростуть на території 1 га, за добу очищають приблизно 12 тис. м3 повітря. Це розуміють в розвинених країнах, і визначають пільги підприємствам-переробникам вторинної сировини, а також проводять інформаційні компанії на користь «макулатурингу». Зокрема, якщо ви не турбуєтесь за макулатуру в Німеччині, вас називатимуть «екологічним злодієм», у Японії «суботники» і «макулатуринги» є соціально відповідальними заходами. За даними конфедерації Європейських виробників паперу (СЕРІ) з початку 1990-х років обсяги перероблення макулатури у світі виросли майже на 70%, у Європі - на 55%. Для виробництва паперу і картону у 2012 р. ступінь утилізування цієї сировини зріс на 1 % у порівнянні з 2011 роком. За загальних запасів макулатури, що оцінюються в 230 - 260 млн. тонн, у 2000 р. було зібрано біля - 50 млн. тонн макулатури, у 2001 р - більше 52 млн тонн, у 2006 р - майже 63, 5 млн. тонн, а в 2012 році прогнозувалось зростання збирання макулатури більше 90 млн. тонн. При цьому середньо світовий рівень споживання складає 48%. За оцінками авторитетної міжнародної асоціації Credit Lyonnais securifies сьогодні 40% всіх потужностей Європи з виробництва картону і паперу працюють на вторинній сировині. А як у нас?Збирання і здавання макулатури в Україні вважається м’яко висловлюючись, справою не солідною. Ні про яку екологічну і економічну складові мова взагалі не йде, поруч гори сміття, а 1 кг макулатури приймають від населення майже за безцінь, в школах вже давно відсутнє добровільно-примусове збирання цієї сировини,— мабуть, вважають пережитком радянського періоду. Хоча в період «розвитого соціалізму», коли популярним було слово «дефіцит», яке стосувалося майже всіх товарів, держава звернула увагу на збирання і перероблення макулатури. Була налагоджена достатньо ефективна на той період загальносоюзна система приймання використаного паперу і картону від населення, яка діяла до 1991 р. завдяки масштабній агітації, обсяги збирання макулатури були суттєвими, але з розпадом СРСР ця система розвалилась і до цих пір практично не працює. Шляхами позитивного вирішення проблеми, на наше переконання, є: По-перше, необхідні інвестиції, а для їхнього залучення, звільнити від ПДВ і ввізного таможнього мита імпортоване обладнання, необхідне для структурної перебудови економіки. По-друге, необхідне введення платежів за використання паковання, за рахунок чого в багатьох країнах організовано збирання і перероблення відходів. Також необхідно розуміти, що заінтересувати підприємця займатися таким видом діяльності може пільгове оподаткування. В цьому плані надії покладаються на новий Податковий кодекс, який має бути розроблений і прийнятий Верховною Радою. В деяких Європейських країнах встановлені податки за 1 кг використаного паковання, які треба платити тільки у випадках, коли компанія, фірма не виконали встановлені в країні завдання з перероблення ВП. Розміри екологічних податків за використане паковання, (€/кг) наведені в табл. 4 Таблиця 4 Екологічні виплати за використане паковання, €/кг
* У Литві за 1 кг ПЕТФ треба платити € 0,58
По-третє, вирішенню проблеми допоможе пільгове кредитування (за рахунок держави) створення нових виробництв або технічного переоснащення діючих. Накінець, не зайвим буде цільове субсидування заходів щодо збирання і перероблення паковання та інших відходів. Слід зазначити, що вторинна сировина придатна для виробництва картону, газет і деяких видів паковань. Для виготовлення глянцевого паперу, поліграфічної і рекламної продукції необхідна паперова продукція, що виготовлена з целюлози. Однак, в передових країнах світу (США, Німеччина, Фінляндія, Франція) з високорозвиненою целюлозно — паперовою галуззю, застосовуючи сучасне обладнання та новітні технології для перероблення вторинної сировини (відходів використаного паперу та картону) і підготовки паперової маси, очищення, виливання та формування з неї полотна паперу, виготовляють високоякісні види паперу для офісної техніки та офсетного друку, в композиції яких використовується лише 20% целюлози, а 80% — макулатури. Макулатурний ринок України перспективний ще за однієї причини — паперова галузь України, не маючи власного виробництва целюлози, повністю залежить від імпорту сировини та картонно-паперової продукції з інших країн, наприклад, завозиться майже половина паперу для друкування газет, книг тощо. За прогнозами експертів, щорічно в Україні буде споживатися понад 2 млн. тонн паперу і картону, при цьому імпорт буде складати 1,2 мли. тонн на рік, а це означає, що в країну буде завезено на 1 млрд. дол. США продукції. В Україні існує дефіцит макулатури до 150 тис. тонн на рік, а тому галузеві підприємства повинні укладати контракти на закупівлю макулатури за кордоном, хоча з такою практикою необхідно покінчити і використовувати повною мірою власні ресурси. Так, за даними Держкомстату України за січень - листопад 2009 р. експорт паперу і картону приніс державі біля 635 млн. американських доларів (1,4% від всього експорту), а імпорт склав біля 2 млрд. дол. США збитків (2,2% від всього імпорту товарів і послуг). Зростання частки рециклінгу (перероблення, утилізації) відходів картону та паперу дозволить значною мірою скоротити витрати на ввезення зарубіжної продукції. Адже підвищення якості послуг повинно позначитись і на вигляді міста, наприклад, Києва, столиці України, яка значною мірою поступається за чистотою, наприклад, Парижу і Будапешту, столицям з таким, як у нас населенням. Незважаючи на окремі успіхи природоохоронної діяльності світового співтовариства, тверді побутові відходи з кожним роком вносять все більш вагомий внесок у погіршення екологічної ситуації в світі. Україна також не є винятком в цьому відношенні. На кожного мешканця країни припадає до тонни твердих побутових відходів щороку. В наших населених пунктах утворилось десятки тисяч нелегальних звалищ, які вилучають значні площі землі, придатної для ведення сільськогосподарського виробництва. З метою посилення законодавчого контролю в сфері обороту ТПВ Верховна Рада України 02.06.2009 р. прийняла ряд змін до Законодавчої бази, які передбачають більш жорсткі заходи, що застосовуються до громадян і посадових осіб, які не виконують вимоги в сфері поводження з відходами: 1. Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» - підвищена сума штрафу за невиконання вимог у сфері поводження з відходами громадянами України з 50 до 100 неоподаткованих мінімумів, посадовим особам з 50 до 150 неоподаткованих мінімумів. 2. Закон України «Про відходи» розширює повноваження місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в сфері контролю виконання громадянами України вимог поводження з ТПВ і дає можливість накладати адміністративні стягнення у випадках порушення цих вимог. 3. Закон України «Про міліцію» передбачає контроль виконання громадянами України дотримання вимог поводження з ТПВ і накладання адміністративних штрафів у випадку порушення цих вимог. Безвідповідальне поводження з ТПВ — справжнє лихо для України, яке пагубно впливає на всі компоненти навколишнього природного середовища: атмосферу, водні ресурси, ґрунт, рослинний і тваринний світ. Хочеться сподіватись і вірити, що вищезгадані законодавчі приписи будуть почуті громадянами країни, а на розум і гаманець «незрозумілих» буде впливати «роз'яснювальна робота» місцевих органів внутрішніх справ і органів місцевого самоврядування. Головні законодавчі вимоги до населення в сфері поводження з ТПВ полягають в наступному: - розміщення ТПВвиключно в призначених для цього місцях для мешканців міст це, перш за все, контейнери перевізників, які обслуговують територію проживання; - укладання договорів з перевізниками ТПВ за відсутності договорів на обслуговування території; - своєчасна сплата послуг з вивезення ТПВ. Розробленню та впровадженню ефективної системи утилізування відходів сприятиме, на наше глибоке переконання, вивчення та врахування позитивного досвіду європейських країн, адаптувавши його до конкретних національних і економічних особливостей нашої країни. Так, в Англії, щодо сортування відходів діє закон один для всіх: штраф в 1000 фунтів - серйозна стаття витрат для сімейного бюджету, і виписати його можуть не тільки за хаотично зібране сміття, але і за розміщення не того сміттєвого контейнера перед будинком у визначений день - щоб не затримувати прибиральників. А сміттєвих контейнерів тут три: зелений – для органічних і харчових відходів, сині – для сміття, що підлягає переробленню, а чорні – для сміття, що не підлягає переробленню. З британцями в педантичності можуть позмагатися лише німці, які систему збирання, сортування та перероблення відходів налагодили ще в 90-х роках минулого століття. Об’їдки, траву, волосся і виключно білі серветки з паперу німці викидають в сірі або коричневі баки, що призначені для органіки. Папір і картон – в сині, метал, тетра – паки і пластик – в жовті пакети. Раз на рік мешканцям Німеччини приходять повідомлення – з розписом на рік вперед, коли та за яким сміттям будуть приїздити машини. Баки для скла розміщенні не перед кожним будинком, їх розташовують по два – три на квартал. Вони також різні, оскільки скло утилізують за кольором – окремо зелене, коричневе і біле. Зазвичай скло не можна викидати рано вранці, пізно ввечері, в неділю і в обідню перерву в будні дні, щоб не порушувати спокій мешканцям протягом всього дня. Що стосується пластикових пляшок і жерстяних банок, то німці їх здають по 25 центів за одиницю. Чи вийде в Українських законодавців навести чистоту та порядок за європейським зразком покаже час, а запропонований законопроект як регулюючий інструмент пропонує лише штрафи. Однак, на нашу думку, перед їхнім введенням слід вирішити ряд інших проблем.
|
