Фраземи з компонентом антропонімом

В англійській мові фразеологізми з компонентом антропонімом, на відміну від українських еквівалентів, набувають негативної конотації.Наприклад: Jack Raw – ‘молокосос’ [91, с. 135], merry Andrew – ‘блазень’ [91, с. 611], Bess o’Bedlam – ‘божевільна’ [91, с. 76]. Існування ряду подібних англійських фразеологічних одиниць, наділених негативним відтінком значення, прийнято пояснювати певними біографічними фактами життя вищезгаданих осіб, що залишилися в пам’яті суспільства у вигляді сталих висловів.

В німецькій мові зафіксовано такі фраземи з як позитивною семантикою, напр., wie in Abrahams Schloßsitzen – ‘жити як у раю’[26, с. 16], Doller Otto – ‘смілива людина’[26, с. 498],так і з негативною конотацією Faule Trine – ‘ледача дівчина’ [26, с. 469], Hans Feigling – ‘боягуз’ [26, с. 310], Hans Taps – ‘тюхтій, незграба’ [26, с. 310].

Отже, завдяки подібній оціночній функції підсилюється виразність відтворення національного характеру й міжетнічних стосунків у суспільстві. У трьох досліджуваних мовах зафіксовано ФО з компонентом антропонімом, де внутрішня і зовнішня форми повністю тотожні. Це переважно фразеологічні одиниці античного та біблійного походження, які описано вище. Нами зафіксовано фразеологізми з компонентом антропонімом, що мають однакову внутрішню форму, але іншу зовнішню. Це такі фраземи, як за царя Тимка, як була земля тонка [114, с. 299]; за царя Опенька, як була земля тоненька [114, с. 184]; за царя Панька, як була земля тонка [114, с. 248]; за царя Горошка, як було людей трошки [114, с. 112]. Всі ці фразеологізми генетично є формулами українських народних казок, прислів’їв, належать до українського фольклору. Вони мають однакове значення ‘дуже давно’, ‘у давні часи’. В англійській мові з такою семантикою зафіксовано синонімічні фразеологізми as old as Adam; dead as Queen Elisabeth. Як видно з прикладів, кожна фразема має однакове значення, але різний власноіменний компонент. У німецькій мові ми виявили подібні приклади: von Adam und Eva, der alte Adam у значенні ‘старий, давній’.

Від синонімії потрібно відрізняти варіативність фразеологічних одиниць. Остання більше характерна для української мови, хоча поодинокі випадки виявлено і серед англійських та німецьких фразеологізмів.

Поняття фразеологічного варіанта у науковий обіг введено М. М. Шанським: Під варіативністю він розуміє «лексико-граматичні різновиди фразеологічних одиниць, тотожні за значенням та ступенем семантичної єдності. Відмінності варіантів можуть бути більшими або меншими, однак вони не повинні порушувати тотожність фразеологізму як такого» [157, с. 56].

В українській мові фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом досить часто варіюються. Причому видозмінюватися може сам антропонім, виступаючи в різних формах, наприклад, який Сава, така й слава [145, с. 128] – ім’я Сава – повне, календарне, але в іншому випадку – нема бідному Савці місця ні на печі, ні на лавці – ім’я Сава виступає в зневажливо-співчутливому значенні. В англійській мові можна простежити варіативність на прикладі фразеологізмів David and Jonathan (Давид та Іонафан) = Day Jones’s locker = Davy’s locker [91, с. 566], що вжиті в значенні ‘нерозлучних друзів’. У двох останніх варіантах імена друзів мають скорочену форму. В німецькій мові ми не зафіксували таких варіацій, але виявлено приклади поєднання слів у фраземи, наприклад: die Sisyphusarbeit ‘надзвичайні зусилля, непосильне щось’ [26, с. 702], Tantalsqualen leiden у значенні‘зазнати мук Тантала’ [26, с. 793], Ariadnefaden finden у значенні‘знайти вихід із скрутного становища’ [26, с. 46].

Слід зазначити, що в українських, англійських та німецьких фразеологізмах з компонентом антропонімом переважають чоловічі імена, хоча наявні приклади ФО з жіночими іменами. Наприклад, баба Параска – ‘язиката жінка’[28, с. 788], плести щось про Химині кури – ‘нести нісенітницю’[30, с. 379], Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудить [30, с. 375], що не мають англійських або німецьких відповідників. У англійській мові зі значенням ‘базікати’ вживається колоронім green stuff [91, с. 143]. Прикладом ідіоми з негативним змістом в англійській мові виступає фразема без оніма to knock some sense into someone [91, с. 258], що означає ‘верзти нісенітниці’.

Серед англійських фразеологізмів з жіночим іменем відомі такі: black Maria (чорна Марія) – ‘тюремна карета’ [91, с. 59], lady Bountiful – ‘дама-патронеса’ [91, с. 269]. В німецькій зафіксовано тільки ФО Faule Trine – ‘ледача дівчина’ [26, с. 469].

Переважну більшість англійських і німецьких фразем з компонентом антропонімом складають чоловічі імена реальних історичних осіб. Наприклад: англ. King Charles’s head – ‘ідея фікс, нав’язлива ідея’ [111, с. 263], Jack Ketch – ‘кат’ (за ім’ям англійського ката 18 ст.) [111, с. 195], John Bull – ‘Джон Буль’, типовий англієць (‘глузливе прізвисько англійців’) [111, с. 199];нім. den Bacchus feiern – ‘пити, випивати’ (Бахус) [26, с. 76], auch du, mein Brutus! – ‘зрада близької людини’ (Брут) [26, с. 129], jemanden von Pontius zu Pilatus schicken – ‘ганяти когось без толку’ (Понтій Пілат) [26, с. 581].

В українській мові найчастіше вживаються фразеологізми, в яких компонент-антропонім – це календарне чоловіче ім’я, що є широковживаним, наприклад, заплач Матвійку, дам копійку [144, с. 379]; Дмитро хитрий: з’їв курку та сказав, що полетіла [144, с. 147]; не всякому по Якову [145, с. 270].

Отже, в українській, англійській та німецькій мовах найчастотнішими є фразеологізми з чоловічими іменами, рідше – з жіночими. За способом творення такі ФО поділяємо на 3 групи:

1) кальки;

2) напівкальки;

3) інші фразеологічні одиниці.

Характерні риси національної психології, уподобань, певної історичної доби конкретних народів безсумнівно знаходять своє відображення в країнознавчій семантиці антропонімічних фразеологізмів.

Загальновідомо, фразеологічне значення має ряд відмінних від лексичного ознак: специфічна, неускладнена словотвірна семантика, в якій виділяється семантичний надлишок, наприклад, для називання періоду часу, в межах якого відбулася якась давня подія, можна використати слово здавна або ФО з предку-віку. Оскільки компонент-назва людини є знайомим мовцеві й у плані форми, й у плані змісту, а також мотивує актуалізацію сем на позначення людини за віком, статтю, соціальним станом, то, на наш погляд, справедливим є твердження, що ступінь цілісності семантики таких ФО буде нижчим, за ті, до лексичного наповнення яких уходять компоненти-назви тварин чи предметів.

Адже антропоніми навіть утрачаючи здатність виділяти особу з-поміж інших, не втратили такої особливості, як актуалізація семи стать, наприклад: мудрий як Соломон [114, с. 356](мудрий має граматичний показник чол. р.); англ. admirable Crichton [83, с. 28](‘учений, освічена людина’); нім. ein großer Hans [25, с. 310](‘поважна, мудра особа’). У відапелятивних псевдовласних утвореннях знаходимо такі показники: іти до Бокового (виділяється флексією чол. р), [як] Кобра Львівна [28, с. 381] (суфікс - івн). В англійській та німецькій мовах таких формантів немає. Крім того, в семантичній структурі ФО компоненти-антропоніми експлікують яскраві характерологічні семи: ‘розумово обмежений’ – як Стецько, дурний як Омелько [28, с. 422], Альоша приморожений [28, с. 18];‘неохайний’ – як Клава [28, с. 285], як Манька з мильного заводу [28, с. 398], як Фрося [28, с. 988]. Є такі фразеологічні одиниці й у англійській мові – John Trot – ‘неотесаний селюк’ [91, с. 169], Arab of the gutter – ‘вуличний хлопець, бездомний’ [91, с. 27] та в німецькій – Hans Huckebein – ‘бідолаха’[26, с. 311], der keusche Joseph – ‘непорочний Йосип’[26, с. 264], wie die Faust aufs Auge – ‘ні до села, ні до міста’[26, с. 221]. Частотність уживання антропонімічного компонента мотивується екстралінгвальними чинниками, що, зокрема, виявляється у відсутності в лексичному наповненні досліджуваних ФО власних назв іншомовного походження Альбіна, Модест, Едуард, Жанна. У лексичному наповненні ФО не фіксуються також імена Ярослав, Ігор, Святослав, Ольга, що усвідомлюються як імена правителів країни. Це є ще одним свідченням народності джерел виникнення фразеологізмів.

Корпус антропонімічних компонентів українськиї фразем з традиційною пейоративною конотацією (Стецько, Феська, Солоха, Хома) збільшився завдяки появі нових слів-компонентів, як-от: Альоша (‘нерозумний’ – як Альоша з водокачки, Альоша приморожений, як Альоша з Бугаївки), Клава (‘недоумкувата’, ‘неохайна’ – як Клава, ходить як Клава), Дунька (‘неохайна’, ‘криклива’ – Дунька з маслобойні, як Дунька з бараків) тощо.

На користь антропометричної «призми» бачення об'єктивної дійсності свідчить і той факт, що в лексиконі будь-якої мови, на думку Ю. М. Караулова, розділ «Людина» виявляється вивченим найглибше [71, с. 120]. Онім відіграє значну роль у визначенні національно-культурних принципів.

Досліджуваний матеріал представимо фразеосемантичними полями (ФСП) людина, час.

Фразеосемантичні поля виявилися найвищою ланкою в ідеографічній організації представленого шару фразеологізмів. Першим етапом диференціації досліджуваного мовного матеріалу є формування фразеосинонімічного ряду (ФСР): за царя Панька, як земля була тонка [145, с. 169], за царя Хмеля, коли людей була жменя [145, с. 239], від Адама [144, с. 15], Joe Blow – ‘солдат’ [91, с. 507], von Adam und Eva – ‘бути допотопним’ [26, с. 23]. Як свідчать приклади, фразеологізми, що в своїй семантичній структурі актуалізують інтегральну сему ‘давно’, об'єднуються в один синонімічний ряд.

ФО з назвами людей у лексичному наповненні відзначаються великим діапазоном сфер використання. Спостерігаємо різноплановість характеристик, кваліфікованих названими фразеологічними одиницями. Людина як еталон освоєння різних категорій буття дала поштовх до виникнення фразеологізмів, що функціонують для називання фрагментів як матеріального, так і нематеріального світу.

Виділено фразеологізми, у значеннєвій структурі яких домінантними є семи, що відображають цілу гаму емоцій і почуттів (від захоплення до відрази) й актуалізують модальну оцінку: стріла Купідона [28, с. 473], Cupid's arrow [91, с. 55], den Pfeil des Amors [26, с. 514] у значенні ‘символ кохання’. Більшість фразеологізмів даної ФСГ є вокативними, оскільки сформовані як одиниці побажання, волевиявлення, наказу. Специфікою конституентів зазначених ФСР є той факт, що первісно вони використовувалися з метою образити людину. Своє матеріальне вираження це знайшло в лексичному наповненні ФО.

Зовнішніми біологічними показниками людини, які інтерпретуються одиницями досліджуваного фрагмента фразеологічного корпусу української мови, називаємо зовнішність і вік. ФСГ зовнішність представлена фразеологізмами, до лексичного наповнення котрих входять і компоненти-антропоніми (як Адам і Єва [144, с. 16], як Клава [144, с. 239], як Фрося [145, с. 229], як Дунька з маслобойні [144, с. 76], a Miss Molly – ‘зніжена дівчина’[91, с. 176], von Adam – ‘як Адам’[26, с. 23]). Фразеологізми цієї ФСГ позначають різні зовнішні характеристики, висвітлюючи при цьому специфіку функціонування компонента-назви людини в лексичному наповненні ФО. Антропонімічні компоненти вживаються з семою ‘особа високого росту’ (як півтораівани, два Івани); з пейоративними семами (ходить як Клава, як Дунька з бомбоскладу) тощо. В англійській та німецькій мовах не зафіксовано фразем на позначення росту.

За допомогою інтегральної семи ‘розумові здібності’ фраземи формуються у відповідну ФСГ. Вона являє собою синонімо-антонімічний блок, оскільки складається з опозиційних фразеосинонімічних рядів з ідеограмами розумний – дурний. Кількісно фразеологізми розподіляються за цими рядами непропорційно.

ФСР дурний являє собою складну структуру, бо його конституентами виступають цілі фразеологічні серії (найбільшими є утворені з антропонімічними компонентами як Стецько, Стецько з печі, Стецько на піч [28, с. 521], Альоша приморожений, Альоша з водокачки [28, с. 48], John Trot, Hans Dumm.

ФСР розумний представлена такими фразеологізмами (укр. Мартин босий, але в брилі, людина твереза [29, с. 376], як мудрий Соломон [28, с. 502], лиманський хлопець [28, с. 289]; англ. admirable Crichton – ‘вчений, освічена людина’ [111, с. 32]; нім. ein großer Hans – ‘поважна, освічена особа’ [26, с. 311]). Така статистика зрозуміла, оскільки привертає увагу й краще запам'ятовується негативне.

ФСГ ‘риси характеру’ мають конституенти, які диференціюються за двома ФСР негативні риси і позитивні риси (укр. Ваня Вєтров [114, с. 39], язиката Феська [114, с. 389], англ. honest Abe – ‘чесний’ [91, с. 17],нім. Hans im Glück – ‘щасливчик’ [26, с. 311]). Маніфестантами семи негативна риса характеру є антропонімічні компоненти (укр. Палажка, Феська, Мартин, Марко, англ. Tom o’Bedlam, нім. das ist aber ein Bacchus – ‘оце так товстун’).

Джерелами лінгвокультурної інформаціїонімного компонента (ОК) виступають соціум, історія, література, античність, християнство, на основі якого досліджувані одиниці класифіковано за фразеологічними моделями, спільними для української, англійської та німецької мов: 1) фразеологізми з соціально маркованими ОК (поширені у соціумі компоненти-імена чоловіка та жінки); 2) ФО із псевдоонімними компонентами (псевдоантропонімні та псевдотопонімні компоненти); 3) фраземи з прецедентними ОК (тобто історичного та літературного походження); 4) фразеологізми з сакральними ОК (античного та християнського походження).

Мотивація фразем з компонентом онімом ґрунтується на переосмисленні культурної інформації про образ людини. Поширені компоненти-імена людей у процесі тривалого функціонування у фразеологізмах української (Альоша, Дунька), англійської (Jack, Mary), німецької (Hans, Heinz) мов сприяли формуванню символіки й асоціацій у їхньому фразеологічному значенні, на основі якого ці одиниці включено до моделі фразеологізмів із соціально маркованими антропонімними компонентами (пор.: укр. Дунька з Кацапетівки – ‘дурна жінка’ [29, с. 80]; англ. Jack on both sides [91, с. 376] у значенні ‘людина, котра намагається служити багатьом, і нашим і вашим’, Mary Ann – ‘проста, банальна дівчина’[91, с. 482]; нім. Hans Dumm – ‘дурник’[26, с. 312], ein fauler Heinz – ‘ледар, нероба’[145, с. 312]).

Першу групу складають фразеологізми з соціально маркованими антропонімами, які у кількісному плані переважають інші типи фразеологізмів. Власні імена у таких ФО виконують символічну функцію і можуть позначати певний стереотипний образ (укр. Дурний, як Стецько, англ. Cousin Betsy, нім. Hans Leiderlich). Вибір імені-компонента може зумовлюватися зовнішньою формою фразеологізму, тобто формальною організацією мікротексту (укр. Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають, англ. John Doe and Richard Roe, нім. Er ist Hans Dampf in allen Gassen має еквівалент в українській мові без нашого Гриця вода не освятиться).

Ця група представлена фраземами, значення яких ґрунтується на образах людини:

1) як фізичного та фізіологічного феноменів, що трансформують лінгвокультурну інформацію про розумові вади людини в усіх зіставлюваних мовах: укр. то ще дурна Гапка – ‘дурна жінка’ [28, с. 126], англ. Jack Adams – ‘нерозумний чоловік’ [91, с. 500], нім. Faule Trine – ‘особа дурна, бездумна’ [26, с. 469];.

2) як суспільного феномена, що передає інформацію про професію, напр., англ. Cheap Jack – ‘мандрівний дрібний торговець’ [91, с. 95] (атрибутивний компонент Cheap надає фразеологізму негативного конотативного відтінку; сама лексема Jack є англіфікацією французького імені Jacques, яке має зменшувальну форму від Jacobus, але в Англії це ім’я завжди асоціювалося з апелятивами Johan, John і тому воно, можливо, місцевого походження і використовується при зверненні до незнайомця як загальна назва); в німецькій мові соціальну нерівність виражено ФО will Heinz nicht, so muß Kunz – ‘чого не хоче робити один, те мусить зробити інший’; в українській мові – фраземою не для Гриця паляниця (ім’я Гриць – назва простого чоловіка, якому не слід від життя очікувати особливих роскошів, навіть у формі паляниці); а гендерну нерівність передано фразеологізмом старший Гриць як Парашка.

Фразеологізми з псевдоантропонімним компонентом складають другу групу. Вони визначаються яскравою національно-культурною специфікою у зіставлюваних мовах, пор.:укр. читати Храповецького – ‘хропіти’ [114, с. 449], англ. sleep with Mrs. Green – ‘ночувати на траві’ [91, с. 366], нім. wie ein Stein schlafen – ‘спати як камінь, міцно спати, хропіти’ [26, с. 983]. У німецькій мові цей фразеологізм безантропонімний. Група представлена ФО, значення яких ґрунтується на образах людини:

1)як фізичного та фізіологічного феномена,що трансформують інформацію про розумові вади у зіставлюваних мовах, пор.: укр. Балда Іванівна – ‘нерозумна людина’ [28, с. 37], англ. bess (Jack) o'Bedlam – ‘божевільна людина’ [111, с. 77], нім. ein wunderlicher Christ – ‘дивна людина’ [26, с. 134]. Натомість лінгвокультурна інформація прориси характеру(балакучість, злостивість) наявна лише у слов’янських мовах: укр. Кобра Львівна – ‘злостива жінка’ [28, с. 298], Глухар Тетерович – ‘людина, що недочуває, неуважна’ [28, с. 118], Розтапша Іванівна – ‘неуважна й огрядна людина’ [29, с. 152], Баба Пихтя – ‘товста жінка’ [29, с. 36];

2)як суспільного феномена, щохарактеризується інформацією про рід занять, напр., в англійській мові: Joe College у значенні ‘студент’ [91, с. 499]; українських та німецьких фразеологічних відповідників з антропонімом не виявлено.

Характерною ознакою цих фразеологізмів є їхня культурна маркованість та оцінна семантика.

До третьої групи належать ФО з прецендентними компонентами. Джерелом лінгвокультурної інформації таких фразеологізмів у зіставлюваних мовах є історія та література, напр., укр. баба Палажка і баба Параска – ‘сварливі жінки’ (персонажі оповідань І. С. Нечуя-Левицького), англ. as proud as Punch – ‘гордий чоловік’ (герой лялькової вистави «Панч і Джуді»: горбань Панч із крючкуватим носом – утілення оптимізму та його дружина Джуді – неохайної жінки), нім. der schwarze Peter – ‘Чорний Петер’ (дитяча гра в карти).

Четверта група – фразеологізми з сакральними антропонімними компонентами,джерелом інформації яких є античність та християнство. Оскільки їхню мотиваційну основу становлять знання про міфи та християнство, вони відзначаються високим ступенем інтернаціональності, пор.: укр. скриня Пандори [28, с. 951] у значенні‘вмістище зла, лиховісний дар’, англ. Pandora's box [91, с. 728], нім. die Büchse der Pandora [112, с. 297]. Група представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини:

1)як фізичного та фізіологічного феномена,що трансформують лінгвокультурну інформацію про розумові здібності: укр. премудрий, як Соломон [28, с. 988]так іронізують над тим, хто вдає розумного, англ. as wise as Solomon – ‘ розумний, досвідчений’ [91, с. 711], нім. Salomonische Weisheit – ‘соломонова мудрість’ [113, с. 185];

2)образах, співвідносних із людиною і всесвітом, що трансформують лінгвокультурну інформацію про певні локуси в усіх зіставлюваних мовах: укр. авгієві стайні [28, с. 19], англ. Augean stable – ‘занедбане, занехаяне місце’ [91, с. 28], нім. den Augiasstall reinigen – ‘навести лад у занедбаних справах’ [26, с. 25]; відомості про час у слов’янських мовах: укр. не до Петра, а до Дмитра – ‘час до зими’ [29, с. 350] (свято Дмитра припадає на день 26 жовтня ст.ст.); інформація про їжу виявлена лише в англійській мові Adam and Eve on a raft – ‘яєчня з двох яєць на тості’ [111, с. 15] (цей бібіліонім містить у собі семантику якісної подібності двох об’єктів); вираження семи ‘пияцтво’ в німецькій мові фраземою den Bacchus feiern – ‘пити, випивати’ [26, с. 76].