Фразеологізми з топонімом

Важливе місце в дослідженні лінгвокультурної мотивації фразеологізмів української, англійської та німецької мов посідають топоніми, які є невід’ємним компонентом смислової та структурної організації ФО.

Топоніми – назви географічних об'єктів, які вивчаються наукою топонімікою. Серед онімів такого типу виділяються різні класи, зокрема: гідроніми – географічні назви водних об'єктів (річок, озер, морів, заток, проток); ороніми – назви піднятих форм рельєфу (гір, хребтів, вершин, пагорбів); ойконіми – назви населених місць; мікротопоніми – назви невеликих об'єктів (угідь, урочищ, сіножатей, вигонів, пасовищ, колодязів, ключів, вирів, порогів, звичайно відомі лише обмеженому колу людей, які проживають в певному районі). Як власні географічні назви, топоніми, на відміну від інших слів мови, в тому числі й особових імен, завжди гранично локалізовані, тобто «прив’язані до території і називають певні об’єкти конкретної місцевості» [73, с. 120].

На думку Ю. О. Карпенка [74], топоніми однієї й тієї ж території виникають у різний час, на неоднаковій – залежно від національного складу та інших історичних обставин – мовній основі й утворюються від багатьох лексем. Тому вони переважно відрізняються за походженням.

Це менш численна група, ніж зооніми та антропоніми. В українській мові нами зафіксовано 12 фразеологізмів з компонентом топонімом, в англійській – 55, а в німецькій мові – 27, що становить 10% від усіх виявлених фразем.

Серед топонімів у досліджуваних мовах виділяють власне українські, англійські та німецькі топоніми. Їх можна умовно поділити на кілька тематичних груп.

До першої тематичної групи відносимо фразеологічні одиниці з компонентом топонімом, пов’язані з певною територією, певними національними традиціями.

В українській мові частовживаним є астіонім Київ. Справа в тому, що Київ був столицею Київської Русі і вже протягом багатьох століть столицею України. Це національна гордість українців. Фразеологізми на городі бузина, а в Києві дядько [114, с. 196]та язик до Києва доведе [114, с. 196] є суто українськими і англійською або німецькою не перекладаються.

В англійській мові також виявлено фразеологізми з компонентом астіонімом, які мають кальковані відповідники в українській або німецькій мовах, наприклад,наприклад, the City of Angels – ‘місто янголів’ (Лос-Анжелес) [111, с. 96], the City of Brotherly Love – ‘місто братерської любові’ (Філадельфія) [111, с. 96], the City of One Hundred Hills – ‘місто на ста пагорбах’ (Сан-Франциско) [111, с. 96], синонімом до нього може бути the Queen City of the Pacific Coast – ‘королева Тихого океану’ [111, с. 96], або the Golden City – ‘золоте місто’ [111, с. 96].

Виявлено подібні приклади й у німецькій мові, як-от: etwas ist faul im Staate Dänemark – ‘тут щось негаразд’ [26, с. 138], leben, wie der Herrgott in Frankreich – ‘жити як у бога за пазухою’ [26, с. 326], Nürnberger Gesetze – ‘нюрнберзькі закони’ [26, с. 413]. Нюрнберзький процес був головним міжнародним судовим процесом проти керівників гітлерівського режиму в Міжнародному військовому трибуналі. Розгляди проводилися відповідно до рішення Лондонської конференції союзних держав, на якій був затверджений статут трибуналу. Обвинуваченими на цьому процесі стали 24 вищих нацистських керівники. Їм були висунуті звинувачення за чотирма пунктами: плани нацистської партії, що включають агресію проти всього світу; злочини проти миру; військові злочини; злочини проти людяності.

Всі вищезгадані фразеологізми утворено внаслідок конкретних територіальних або соціальних ознак певного міста.

До складу ФО, що свідчать про національний колорит, можна виділити фразеологічні одиниці з компонентом гідронімом. В українських фраземах найчастотнішим є Дніпро, наприклад, красен Дніпро ясної погоди [144, с. 118], викинути ідола в Дніпро з мосту [144, с. 119]. З фразеологізмом викинути ідола в Дніпро пов’язане прийняття християнства у 988 році на Київській Русі. Тоді всі ідоли були знищені: якісь спалили, деякі повикидали у річку. Отже, виникнення цієї фраземи слід розглядати в контексті історії українського народу.

Серед англійських фразеологізмів нами не зафіксовано фразеологічних одиниць з компонентом гідронімом. У німецькій мові виявлено гідронім Rheim, Mancher flieht einen Bach und fällt in den Rhein – ‘від однієї біди тікав, в іншу потрапив’ [98, с. 639], Wasser in den Rhein tragen – ‘у море воду лити, робити щось безглузде’ [98, с. 640].

Друга група фразеологічних одиниць з компонентом топонімом дуже тісно пов’язана з історичним минулим українського, англійського та німецького народів, адже містить історичну семантику. Виявлені за нашою вибіркою фразеологічні одиниці становлять собою власне українські, англійські та німецькі ФО, що не мають відповідних перекладів.

Серед українських фразеологізмів історичного характеру можна представити такі: загинув як швед під Полтавою [145, с. 99], було діло під Полтавою [145, с. 99]. Вони мають однакове значення ‘терпіти поразку, крах’ і асоціюється з історичною битвою під Полтавою Карла XII та Петра I, яка закінчилася поразкою Карла XII. На основі інформації про ці історичні події виникли такі фразеологізми, утворившись шляхом ущільнення великого контексту в менший.

В англійській мові зафіксовано фразеологічні одиниці з компонентом топонімом, що переважно висвітлюють історичне минуле Римської держави. Наприклад, назва столиці цієї імперії широковживана у фразеологічних одиницях, наприклад, do in Rome as Roman do (поводься у Римі як римлянин) – ‘шанування традицій певного народу’ [91, с. 694], all roads lead to Rome – ‘усі дороги ведуть до Риму’ [91, с. 694], while Rome is burning – ‘поки горить Рим’ [91, с. 694], go over to Rome – перейти до Риму у значенні ‘прийняти католицьку віру’ [91, с. 694].

Фразеологізми з топонімами віднайдено такі: er ist aus Schilda у значенні ‘він простофіля, дурень’ [26, с. 434]. Місто Шільда (район Торгау) славився здавна, як розповідають перекази, тим, що його мешканці здійснювали дурні, безглузді витівки і вчинки. Бути жителем міста Шильди – значить безглуздо жартувати. Звідси: Schildaer Streiche – ‘дурні витівки, жарти’ [26, с. 435]. Цікава німецька фразема der Leipziger Regen – ‘Лейпцизький дощ’ [112, с. 16]. Південніше Лейпцига у районі м. Блекота розроблялися поклади бурого вугілля відкритим способом. Вугільний пил вітром доноситься вітром у місто разом з дощем, утворюючи брудні краплі води. Kolnischer Wasser – ‘одеколон’ [112, с. 400]. Широковідомий одеколон був уперше виготовлений італійським хіміком Йоганном Маріа Фаріан, який у 1709 р. оселився в Кельні.

Третя тематична група включає біблійні топоніми. Найчастіше фразеологізми цієї групи утворювалися шляхом калькування чи напівкалькування, наприклад, укр. Содом і Гоморра [28, с. 730], англ. Sodom and Gomorraт [111, с. 794], нім. Sodom und Gomorra [112, с. 216]; укр. вавилонське стовпотворіння [28, с. 694], англ. the tower of Babel [111, с. 72], нім. die babylonische Verwirrung [26, с. 122].

Джерелом лінгвокультурної інформації ФО з сакральними топонімними компонентами є античність та християнство. Їхню мотиваційну основу становлять знання міфології та християнства, тому вони відзначаються високим ступенем інтернаціональності. Важливу роль у мотивації фразеологізмів відіграють топоніми християнського походження, пор.: укр. єгипетська тьма [28, с. 728], англ. egyptian darkness [91, с. 228], нім. ägyptische Finsterniss [26, с. 24]; укр. єрихонська труба [28, с. 724], англ. bull of Bashan [91, с. 125], нім. die Posaunen von Jericho [25, с. 831] та античного походження: укр. аттична сіль – ‘витончений дотеп, тонкий жарт, насмішка’ [29, с. 29], англ. attic salt [111, с. 37], нім. attic Salz [162, с. 21].

До четвертої групи фразеологічних одиниць з компонентом топонімом віднесемо фраземи з макротопонімами. Це назви великих об’єктів, місць тощо. Як серед українських, так і серед англійських та німецьких фразеологізмів виявлено структури з макротопонімами Європа, Америка, Африка, наприклад, укр. відкрити Америку [28, с. 102], англ. discover America – відкривати Америку в значенні ‘говорити про те, що всім давно відоме’ [91, с. 51], укр. прорубати вікно в Європу [28, с. 578], англ. the American Dream – ‘американська мрія’ (американський специфічний спосіб життя) [91, с. 47]. У німецькій мові таких відповідників не зафіксовано. Фразеологізм carry the war into Africa – ‘переходити в наступ’ в перекладі українською мовою не має компонентів топонімів. Так само як в українській мові вживаємо вікно в Європу, галопом по Європі. Хоча слід зауважити, що зазначені макротопоніми були відомі і мали широку сферу вжитку. Адже Європу, Азію й Африку називали Старим Світом – the Old World, натомість Новий Світ – the New World – це Америка. Таких відповідників у німецькій мові не виявлено. Тож, усі описані нами фразеологічні одиниці можна поділити на групи, де основним диференційним показником є топонім як компонент ФО:

- ФО з компонентом астіонімом;

- фраземи з топонімом історичного характеру;

- фразеологічні одиниці з біблійним топонімом;

- ФО з макротопонімом.

За нашою вибіркою, 80% власне українських, власне англійських та власне німецьких фразеологізмів з елементом топонімом належать до таких, що відтворюють певне стале значення, не потребують перекладу. Досить малий відсоток топонімів (20%) в ході перекладу набуває ідентичного звучання та конотації. Це дає можливість стверджувати, що фразеологічні одиниці з компонентом топонімом, незважаючи на їх незначний кількісний склад, найповніше відтворюють країнознавчу семантику, характеризуючи національно-культурні особливості мови певного народу.

Отже, дослідження лінгвокультурної інформації у семантиці фразеологізмів з топонімним компонентом сприяло встановленню особливостей їхньої мотиваційної основи в українській, англійській та німецькій мовах, що виявляється у способах засвоєння лінгвокультурної інформації різними етносами. Більшість топонімів в досліджуваних мовах є власне українськими, власне англійськими та власне німецькими. У ході дослідження нами зафіксовано такі групи топонімів у складі фразеологізмів: астіоніми; топоніми історичного характеру; біблійні топоніми; макротопоніми.