Студопедия — Фразеологічні одиниці з зоонімним компонентом
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Фразеологічні одиниці з зоонімним компонентом






 

За нашою вибіркою, фразеологізми з компонентом зоонімом складають 77% усіх зафіксованих одиниць. В українській мові виявлено 236 фразем з компонентом зоонімом, в англійській – 332, в німецькій – 243.

Зоосемізми як окремі лексичні одиниці і як компоненти стійких словосполучень широко представлені в усіх мовах світу і належать до одних із найдавніших і найпоширеніших. Вивчення найменування тварин (фаунізмів, анімалізмів, зоосемізмів, зоонімів) у сучасній лінгвістиці відбувається у різних аспектах, зокрема, їх переносне значення висвітлено у роботах І. В. Холманських [151], А. А. Кипріянової [76], Л. С. Войтик [45] та ін. У своїх наукових розвідках учені розглядають образний потенціал зооморфізмів, їх системну організацію, семантико-типологічну характеристику та виявляють національну специфіку зооморфних найменувань. Відомо кілька підходів щодо опису, термінології, семантичної структури слів, що називають тварин. Для прямого значення таких назв слугують такі терміни, як зооніми, зоосемізми. Найбільш зручним для виявлення етнокультурної специфіки анімалістичної лексики є дефініція зоонім – лексико-семантичний варіант слова, що виступає в якості будь-якої або родової назви тварини і як метафорична назва при аналізі лексики з погляду емоційно-оціночної характеристики людини. А. А. Кипріянова пропонує використовувати термін зоосемізм. На її думку, зоосемія – це «надсукупність, яка функціонує в мовах і об’єднує найбільш близькі родо-видові сукупності» [76, с. 9]. Багато робіт відомих лінгвістів В. В. Виноградова [42], В. Г. Гака [47], Н. Д. Арутюнової [12], В. І. Телії [142] та інших учених присвячено дослідженню семантичних, словоутворюючих і прагматичних можливостей зоосемізмів та їх похідних, серед яких особлива увага приділяється фразеологізмам із компонентом зоонімом. Це пояснюється тим, що зоосемізми, як окремі лексичні одиниці, а також як компонент стійких словосполучень (виразів), широко представлені в усіх мовах світу. Анімалізми в ході дослідження, підлягаючи нормам мови, утворюють свої закономірності, що вимагають спеціального вивчення. З огляду на поширеність і певну універсальність зоонімічної лексики в мовах світу, дослідження у цій галузі нерідко свідчать про частковий або обмежений характер. Відомо, що мова відбиває не лише актуальний стан культурного розвитку соціуму, а й забезпечує збереження культурних набутків минулих поколінь, а також виступає інструментом створення духовного і матеріального розвитку національної спільноти.

У мові закріплюються й фразеологізуються саме ті образні висловлення, які асоціюються з культурно-національними еталонами, стереотипами, що при вживанні в мовленні відтворюють характерний для тієї чи іншої лінгво-культурної спільноти менталітет. У зоолексиці найяскравіше виражаються особливості осмислення позамовної реальності. Це свідчить про індивідуальності образного мислення конкретного народу й про відмінності в ціннісній картині світу різних етносів, що є частиною складних асоціативно-психологічних процесів. Фауна, як екстралінгвістична база лексикологічного аналізу, знаходить, таким чином, своє специфічне відображення в мові, формуючи її лексичну підсистему, всередині якої виникають свої закономірності, що вимагають спеціального опису в різних соціальних конотаціях слів й сталих виразів у різних мовних культурах.

Національна культурна специфіка залежить від того, які уявлення носій мови має про тварину в проекції на людину, які фрагменти її досвіду були лексично зафіксовані, а також у якій мірі представлені ці фрагменти у тій чи іншій мові у вигляді цілісних пріоритетів, образів, символів. Багатозначністю та фразеологічною активністю в мовах вирізняються назви тих тварин, з якими людина має найтісніші контакти, а саме домашні улюбленці (укр. собака, кіт, англ. dog, cat, нім. Hund, Katze), свійські тварини (укр. свиня, віл, кінь, англ. pig, bull, horse, нім. Schwein, Ochse, Pferd) тощо. Наприклад, в українській мові така риса характеру, як тупість асоціюється з бараном: як баран в аптеці [28, с. 23], дивиться як баран на нові ворота [28, с. 23]. В англійській мові у такоми значенні вживається зоонім Ass (осел): act like the ass – ‘валяти дурня’[91, с. 14], all asses wag their ears – ‘дурні люблять судити про те, чого не знають’[91, с. 14]. У німецькій мові нерідко цю функцію виконує зоосемізм Ochse (віл): dumm wie ein Ochse – ‘дурний як пень’[26, с. 312], stur wie ein Ochse – ‘впертий як осел’[26, с. 312], den Ochsen beim Horn (bei den Hörnern) fassen (packen) – ‘ухопити вола за роги’[26, с. 312], Ochsen muss man schön aus dem Wege gehen з дурним зчепитися – дурнем зробитися’ [26, с. 312]. Зоосемізми належать до найпродуктивніших лексем, семантичні структури яких містять найбільшу кількість метафоричних значень, що вживаються для позначення людей. Так, до складу зоосемії входять також зооморфізми – одиниці фразеології із зоокомпонентом. Дослідженням зооморфізмів займалися О. В. Кунін [89], В. В. Виноградов [42], О. І. Смирницький [128]. У розумінні сенсу метафори ми спираємось на надзвичайно важливі положення теорії В. М. Телії про те, що «в основі мовної метафори лежать об’єктивовані асоціативні зв’язки, які відбиваються в конотативних ознаках, що несуть відомості або про практичний досвід даної мовної спільноти, або про її культурно-історичне значення» [143, с. 192].

Фразеологія, за словами Л. Й. Ройзензона, є «найбільш самобутнім і складним явищем із усіх витворів мовного генія, людини» [122, с. 116]. Вона більшою мірою, ніж інші шари мовних одиниць, відображає довготривалий процес розвитку народу, своєрідність його світосприйняття через призму мови та національної культури; фіксує та передає від покоління до покоління культурні настанови та стереотипи, кодує культурну інформацію та акумулює знання як про саму людину, її відношення до навколишнього світу, так і про сам навколишній світ. Відображення природи, зокрема її тваринного світу, у фразеологічних образах пов'язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала. Так, упродовж років у свідомості різних народів та їхніх культурах сформувалися свої стереотипи й уявлення про представників фауни [122, с. 96-97]. Звідси і фразеологічні одиниці, до складу яких входять назви тварин, що відображають певні людські риси – чи то працьовитість, чи то вірність, лінощі, хитрість. Сучасні українські, англійські та німецькі зоосемізми, в яких людині приписуються зовнішня подібність, характер або поведінка тварини, вказують на особливості прадавнього міфічного мислення й тотемних уявлень. Антропоцентризм є «людським фактором» мовної картини світу, де завдяки мові фіксується інформація, значуща для людини. Відомо, що зоосемні одиниці можуть функціонувати як самостійні лексичні одиниці та входити до складу різних фразеологічних зрощень, ідіом, приказок, де вони функціонуватимуть як метафори типу хід конем, з’їсти собаку в чому-небудь тощо. Зооморфізми спостережено у вигляді окремих лексем, а також у вигляді компонента зоофразеологічних одиниць, наприклад, зоонім вовк, порівняймо: укр. хоч вовком вий – ‘скрутне становище [144, с. 147], англ. hold wolf by the ears – ‘бути у безвихідному становищі’ [111, с. 693] і Hund у німецькій мові – auf dem Hund sein – ‘терпіти крайню потребу’ [98, с. 311]. У будь-якій мові поряд зі стійкими словосполученнями існують багато приказок та прислів’їв із зоокомпонентом, які є результатом спостережень за об’єктивною реальністю культури народу. Наприклад: укр. битому собаці й кия не показуй [114, с. 283], англ. beware os silent dog and still water [91, с. 184], нім. begossene Hunde fürchten das Wasser [26, с. 382]; укр. бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться [114, с. 285], англ. barking dogs seldom bite – ‘не бійся собаки, яка гавкає, бійся мовчазної’ [91, с. 185], нім. Hunde, die viel bellen, beißen nicht – ‘бійся не того, хто гавка, а того, що ластиться’ [26, с. 384]. Фразеологізмам із зоонімом Hund в англійській та німецькій мовах притаманна негативна конотація збіднілості, злиднів, пор.: англ. dog’s life – ‘собаче життя’, go to the dogs – ‘розоритися’ [91, с. 143], нім. auf dem Hund sein – ‘терпіти нестатки, бідувати’ [26, с. 379], auf den Hund bringen – ‘розорити, довести до занепаду кого-небудь, що-небудь’ [26, с. 379], auf den Hund kommen – ‘занепасти’ [26, с. 379], den Hund hinken lassen – ‘ухилятися від чого-небудь, вдаватися до хитрощів, викрутів’ [26, с. 379], vor die Hunde gehen – ‘пропасти, загинути, збанкрутувати’ [26, с. 379]. В українській мові значення бідності виражається із зоонімом миша, бідний як церковна миша [28, с. 390]. У трьох мовах наявна значна кількість зооморфізмів із компаративним значенням: укр. жити як кіт з собакою [29, с. 226], англ. work like a racing dog – ‘працювати як кінь’, fight like a cat and dog – ‘сваритися’ [111, с. 95], нім. leben wie Hund und Katze – ‘жити як кішка з собакою’, er schüttet's ab wie der Hund den Regen – ‘йому як із гуски вода’, wie ein toter Hund zum Bellen – ‘з нього толку як із козла молока’ [26, с. 363]. В українській мові за допомогою зоосемізму собака виражаються різні прикмети, риси, почуття, ознаки тощо. Наприклад, зла людина протиставляється доброму собаці: на злого чоловіка і собака бреше. Передусім зоосемізм собака в українських казках є насамперед символом злості, брехні й пліткарства, внаслідок чого утворилося прислів’я, люди – собаки, чого не набрешуть. Проте в українських прислів’ях цей зоосемізм має ширшу символіку, зокрема є символом: вірності – вірний як собака [28, с. 674], іти як собака на посвист [28, с. 674], собача відданість [28, с. 674], дивитися собачими очима [28, с. 674]; багатства – багатий як пес кудлатий [28, с. 674], хто волохатий, той буде багатий [28, с. 674]; хитрощів, улесливості – облесливий, як собака [28, с. 674]; фізичного стану людини – змерз як собака [28, с. 675], голодний як собака [28, с. 675]; розумових здібностей людини – великий як ломака [28, с. 674], а дурний як собака [28, с. 674] тощо. В англійській мові собака вказує на розумові здібності людини: a dull dog – ‘зануда’[91, с. 145 ], a dump dog – ‘мовчазна людина’[91, с. 145 ], a lame dog – ‘невдаха’[91, с. 145 ], a dirty dog – ‘падлюка’ [91, с. 145]. Однак багато ідіом української, англійської та німецької та мов мають чітко виражений негативний відтінок оцінки. Тварини є носіями певних якостей, і семантичні зміни призводять до переносу назв й розвитку вторинних значень. Зооморфізми – це одна із універсальних тенденцій метафоризації, у результаті якої здійснюється перенесення найменувань тварин для позначення людей. Для деяких зоосемізмів в українській, англійській та німецькій мовах характерний збіг у смисловій структурі стосовно вживання образу вовка як символу жорстокості й безжальності. Наведемо декілька прикладів: укр. із нехотя з’їв вовк порося [29, с. 628], англ. eat like a wolf – ‘уплітати за обидві щоки’ [111, с. 783], нім. hungrig wie ein Wolf – ‘голодний як вовк’ [162, с. 884]; укр. вовк в овечій шкурі [28, с. 204], англ. a wolf in the sheep’s clothing [111, с. 784], нім. ein Wolf im Schaf(s)pelz [163, с. 885]; укр. з вовками жити – по-вовчому вити [28, с. 205], англ. one must howl with the wolves [91, с. 812], нім. mit den Wolfen muss man heulen [162, с. 886]. В трьох мовах зоосемізм вовк висловлює негативне, іронічно-зневажливе або презирливе ставлення до людини з певними негативним звичками, рисами характеру, що суперечать моралі і цінностям, прийнятим у суспільстві, тобто порівнювати її з тваринними інстинктами та поведінкою тварин. Якщо порівняти деякі символи українського, англійського та німецького народу, то можна виявити цілий ряд однакових узагальнено-образних значень. Так, зоосемізм лисиця (лис) в досліджуваних мовах асоціюється із хитрістю та лукавством, напр., укр. говорить як лисиця, а за пазухою камінь держить [114, с. 382], у вічі як лис, а поза очі, як біс [114, с. 382], англ. sly as a fox – ‘хитрий як лисиця’ [91, с. 239], a fox isn’t taken twice in the same snare – ‘стару лисицю двічі не проведеш’ [91, с. 240], play the fox – ‘хитрувати’ [91, с. 239], нім. ein (alter) schlauer Fuchs – ‘старий, хитрий лис, хитрун’ [26, с. 319], Füchse prellen – ‘перехитрити хитрунів (самого чорта), круг пальця обкрутити’ [26, с. 319], den Fuchspelz anziehen – ‘хитрувати, лукавити’ [26, с. 319], Fuchsschwanz streichen – ‘підлабузнюватися, підлещуватися’ [26, с. 319]. При цьому слід зауважити, що наявність символізації рослинного й тваринного світу засвідчує одинакові мотивації. Загальновідомою стала думка: «Народ для своїх образів бере здебільшого те, що має перед очима, і те, що вражає якою-небудь своєю властивістю» [1, с. 286].

Фразеологізми з зоокомпонентом, як і вся оцінна лексика будь-якої мови, сприяють вираженню почуттів, реакцій, емоційного життя людини в цілому, формуючи і позначаючи ціннісну картину світу, а саме: оцінку предметів з етичних і естетичних норм цього мовного колективу (укр. добрий – поганий, чорний – білий, англ. good – bad, black – white, нім. gut – schlecht, schwarz – wieß;). Вони предикативно характеризують семантичний варіант, який включає в себе основу номінації, до якої додається сема характеристики, що ускладнює структуру варіанту і вносить до неї якісну зміну. Водночас лінгвістична специфіка значення виявляється в тому, що зміст характеристики зумовлено не стільки якостями реального позалінгвістичного об'єкта (у разі зооніма - тварини), скільки якостями, які приписуються цьому об'єкту колективною мовною свідомістю [85].

У корпусі експресивно-оцінної лексики можна виділити одиниці, утворені шляхом метафоричного перенесення на основі назви тварини – зооніма, що слугує для образної характеристики людини. Зоологічні найменування, вжиті в прямих значеннях, називають зоосемізмами, а в переносних (стосовно характеристики людини) – зооморфізмами [146, с. 49].

Для емоційно-оцінної характеристики людини в мовленні використовуються порівняння та метафори, утворені завдяки подібності між представниками різних класів (людина – тварина) і надають таким чином вислову образності. Гносеологічна адекватність образу і предмета полягає в: 1) відповідності якісної характеристики образу та його елементів до природи оригіналу; 2) подібності структури образу та структури оригіналу; 3) відповідності кількісних характеристик образу й оригіналу; 4) семантичному відношенні, що відрізняє психічне відображення від відображення в неживій природі. Матеріальними носіями мовного образу є мовні одиниці, що розуміються як єдність знака і значення. Однак самим мовним одиницям – словам, словосполученням – образність не притаманна. Їхня належність до явищ об'єктивної дійсності носить знаковий характер. Образними можуть бути індивідуальні, не відтворювані вислови, які адекватно відображають об'єкт. Іноді зовнішня ознака є другорядною, служить основою образного вираження, а прихована, імпліцитна ознака є більш суттєвою з погляду сенсу. Проте домінантною темою образу є зіставлення. Мовна образність виникає на перетині двох систем: естетичної і лінгвістичної. Семантика мовної образності включає в себе два види відображення, а саме відображення дійсності у слові та відображення дійсності художніми засобами. Порівняння можуть бути поділені на логічні (необразні) і образні, які, у свою чергу, включають в себе порівняння – словосполучення з формальним елементом в укр. як миша в пастці – ‘розгублено, панічно’ [28, с. 539], як віл до браги – ‘жадібно’ [28, с. 294], як мокра курка – ‘безвольна людина’ [28, с. 371], англ. as greedy as a pig – ‘дуже жадібний’ [91, с. 749], like a drowned rat – ‘як мокрий щур’ [91, с. 772], нім. hungrig wie ein Wolf – ‘голодний як вовк’ [98, с. 849], plump wie ein Bär – ‘ незграбний як ведмідь’ [26, с. 195], leben wie Mäuse in der Speckseite – ‘ купатися як сир в маслі’ [26, с. 403], wie gebadete Maus – ‘мокрий як миша’ [26, с. 409].

Слово, вжите в переносному значенні, звичайно відображає абстрактне поняття незалежно від етимологічно вихідного значення. Наприклад, укр. вовк, гадюка, риба, англ. cat, dog, bull, нім. Wolf, Hase, Esel та інші назви тварин служать для висловлення суми якостей, які справедливо чи несправедливо приписуються тій чи іншій тварині.

Фразеологізми, використані для емоційно-оцінної характеристики людей, давно вже привертають увагу дослідників, оскільки тварини з незапам'ятних часів відіграють важливу роль у господарсько-економічному житті і традиціях носіїв мови, тому звички тварин легко переносяться на людину. Поява у зоонімів антропоцентричних прирощених смислах, включення цих фразеологізмів до складу фразеології свідчить про суб'єктивне визнання мовною особистістю значущості тварин у загальній інтерпретаційній картині світу, що визначається традиційною моделлю переносу якостей тварин на людину і навпаки.

Поява етноспецифічних збільшень у фразеологізмі з зоокомпонентом залежить від неповторного історичного досвіду кожного етносу, а також свідчить про появу не формульованих правил асоціативного мислення у людей.

У системі мови назви тварин утворюють особливе семантичне поле – зооніми. Вони можуть функціонувати самостійно, можуть входити до складу різних фразеологічних зрощень, ідіом, прислів'їв, приказок: укр. жити як кіт з собакою [29, с. 298], англ. fight like a cat and dog – ‘запекло лаятися’ [111, с. 98], нім. wie Hund und Katze leben – ‘жити як кішка з собакою’[98, с. 112]; укр. конем не доженеш [144, с. 302], англ. like a bat out of hell – ‘дуже швидко’ [91, с. 76], нім. mit affen artiger Geschicklichkeit – ‘зі спритністю мавпи’ [26, с. 29]; укр. заяча душа [114, с. 99], англ. as timid as a hare – ‘боягузливий як заєць’ [91, с. 128], нім. furchtsam wie ein Hase – ‘полохливий як заєць’ [112, с. 208].

Потенційно для зооморфного найменування людини може використовуватися будь-яка назва тварини, проте практично коло тварин звужується до більш-менш доступного для огляду їх кількості, головним чином тих, з якими людина – стосовно середовища його існування – знайома досить добре. Ключовими можна вважати найменування тварин: укр. віл, баран, вовк, птах, англ. pig, ox, sheep, lamb, нім. Tiere, Pferd, Katze, Hund. Зооніми диференціюємо на номінації домашніх і диких тварин чи птахів, а також екзотичні орнітоніми. Виділено як укрупнені групи зоосемізмів: птахи, комахи, тварини, так і конкретні зоосемізми типу жайворонок, свиня, собака, муха, бджола тощо.Між ними легко встановлюються гіпонімічні відношення типу тварина – віл, баран, осел, коза; комахи – муха, оса, бджола; птахи – горобець, ворона, жайворонок.

Отже, усі зоосемізми мають антропоцентричне спрямування, тобто завдяки їм у складі ФО описують людину за характером діяльності, емоціями, почуттями, психологічними станами, соціальним становищем, розумовими здібностями, стосунками, характером та зовнішністю. Такі фразеологічні одиниці з зоокомпонентом відображають різні аспекти поняття «людина» і відображають культурні, соціальні процеси певної нації. Специфіка вживання зоосемізмів для характеристики людини свідчить про те, що мовна картина світу з її об’єктивністю та цілісністю є інтерпретацією відображення середовища для кожного носія мови. Спільні та відмінні риси у фразеологічних структурах, характер і змістова спрямованість асоціацій зумовлені не властивостями тварин, а вживанням їх назв у національному фольклорно-міфологічному та літературному контекстах кожного народу, а також подібністю соціально-історичних умов життя та загальними закономірностями розвитку людського буття.







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 3286. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия