Констатувальний експеримент із виявлення стану навчання графічного дизайну у позашкільних закладах освітиМетою констатувального експерименту було з’ясування стану навчання учнів позашкільних закладів освіти основам графічного дизайну. Констатувальний експеримент відбувався поетапно. На першому етапі вивчався стан навчання учнів основам графічного дизайну в позашкільних закладах освіти. Як основні діагностичні методи були задіяні: бесіди з учнями і педагогами позашкільних закладів, аналіз навчальних досягнень учнів із художньо-графічної діяльності за попередній період за результатами тематичних оцінювань, інтерв'ювання учнів. Було проведено цикл пропедевтичних занять з основ графічно-дизайнерської діяльності в експериментальних групах дизайнерських гуртків для виявлення здібностей та рівня знань і вмінь учнів. Тема занять – «Мистецтво графічного дизайну», бесіди з подальшим опитуванням. Після кожного заняття були проведені бесіди з педагогами та учнями, за результатами яких було визначено інтереси учнів до графічного дизайну у процесі позашкільної діяльності в цілому, визначено результати засвоєння учнями знань за показниками успішності. Під час проведення бесід з учнями різних вікових груп, у ході яких було опитано 90% учнів позашкільних закладів освіти. Основні питання, які нас цікавили: Який би вид заняття ти вибрав у вільний час? Чи подобається тобі займатися дизайнерською діяльністю? Чи знаєш ти, що таке графічний дизайн? Чи розповідали тобі під час уроків, на позакласних заняття про сферу діяльності графічного дизайнера? Чи знаєш ти основні види графічного дизайну? Чи знаєш ти, що таке веб-дизайн? Чи подобається тобі розробляти проекти вітальних листівок, буклетів, проспектів, візиток? Чи цікаво тобі дізнатися більше про роботу графічного дизайнера? Чи розумієш ти, що таке логотип, товарний та фірмовий знаки, піктограми? Чи пішов би ти після уроків на гурток, щоб дізнатися більше про художньо-графічну діяльність? Чи зацікавила тебе тема «мистецтво графічного дизайну» та проектна робота на заняттях? Чи показував ти результати своєї проектної діяльності професійним дизайнерам чи просто художникам, які працюють у цій галузі? Що, на твою думку, можна змінити чи додати в ході занять із графічного дизайну? У ході констатувального експерименту було встановлено ряд характерних недоліків: тема «графічний дизайн» недостатньо забезпечена навчально-методичною літературою для її вивчення у процесі позашкільної роботи; через несистематичне вивчення розділу «основи графічного дизайну» в дизайнерських гуртках та малу кількість виділених годин учні не мають чіткого уявлення про основні принципи художньо-графічного проектування та його практичне застосування. На цьому етапі експерименту були розв'язані такі завдання: 1. Проаналізовано наявні в педагогічній літературі методичні розробки навчання основам художньо-графічних принципів та на їх основі визначено шляхи підвищення ефективності навчального процесу на заняттях із графічного дизайну. 2. Розроблено пропозиції для керівників гуртків, студій позашкільних закладів освіти щодо навчання учнів основ графічного дизайну. Другий етап відводився на виявлення в учнів природних здібностей до різних видів художньо-графічної діяльності. Використовувався тест «Дизайн- абетка». Специфіка цього тесту полягає у тому, що учням дається можливість вибрати один із п’яти малюнків (із сюжетним зображенням, азбукою Морзе, рухами «прапорцевого семафору», конкретним зображенням букви чи асоціативним зображенням), яким найкраще зобразити букви алфавіту. Цей тест доступний для діагностики учнів різних вікових груп, які виявили здібності до графічно-проектної діяльності. Тест «Дизайн-абетка» відображений у додатку В. Результатом другого етапу констатувального експерименту було виявлення груп учнів за інтересами до різних видів графічного дизайну. Згідно із завданнями тесту «Дизайн-абетка» виявлено, що учні, які вибрали сюжетний малюнок, найбільш схильні до ілюстрування поліграфічних видань: книг, газет, журналів, тобто можуть працювати у книжковому дизайні і у сфері упаковки (дизайн пакувань). Ті учні, які обрали азбуку Морзе або рухи «прапорцевого семафору», схильні до абстрактних, символічних зображень і можуть працювати у веб-дизайні, промисловій графіці, розробляти фірмові і товарні знаки, логотипи, піктограми. Група учнів, яка обрала метафоричне зображення букви, схильна до рекламного дизайну. Мета другого етапу констатувального експерименту полягала у виокремленні доступності різних видів графічно-дизайнерської діяльності для учнів різних вікових груп; у з’ясуванні рівнів сформованості умінь в учнів до різних видів зображення: абстрактних, знаково-символічних, конкретних, сюжетних та метафоричних. У ході констатувального експерименту на другому етапі були розв’язані такі завдання: 1. Виявлено, який вид зображення (із 5) домінує у кожного з учнів. 2. На основі попереднього завдання було сформовано групи учнів за інтересами за кожним видом графічного дизайну. Характерно, що більшість учнів молодшого шкільного віку обрали сюжетний вид зображення. Це означало, що учні молодшого шкільного віку відзначаються потенційною готовністю до оволодівання дизайном книги і виявили бажання працювати над ілюструванням і макетуванням друкованих поліграфічних видань (книг, газетів, журналів). Учні середнього шкільного віку обрали знаково-символічний та конкретний вид зображення. Це означає, що ця вікова категорія схильна до проектування у сфері рекламного дизайну, засобів візуальних комунікацій та дизайну пакувань. Більшість учнів старшого шкільного віку обрали абстрактний вид зображення. Вони відзначаються готовністю до оволодівання комп'ютерною графікою та веб-дизайном. За результатами другого етапу констатувального експерименту було розроблено таблицю порівняльної характеристики ставлення учнів позашкільних закладів освіти до різних видів художньо-графічної діяльності.
Таблиця 2.3.1
|
