Порівняльна характеристика ставлення учнів позашкільних

Закладів освіти до різних видів графічного дизайну

на другому етапі констатувального експерименту (у %)

№ п./п	Основні види графічного дизайну та їх структурні компоненти	Молодша вікова категорія	Середня вікова категорія	Старша вікова категорія
1.	Дизайн книги
- мають бажання розробляти і створювати макети друкованих літературних видань;
- мають бажання оформляти обкладинки, палітурки і титульні аркуші;
- мають бажання виконувати ілюстрації для книг;
2.	WEB-дизайн. Комп'ютерна графіка
- мають прагнення застосувувати пакети прикладних графічних програм (Рhоtоshор, ІLLustгаtог, СогеІ DRAW, Fгее Наnd) у графічному проектуванні;
- мають бажання знати технологію створення веб-сайтів в інформаційному середовищі Інтернету.
3.	Дизайн візуальних комунікацій
- мають прагнення знати і бажання виготовляти візуальні знаки і символи, піктограми;
- мають бажання розробляти логотипи, фірмові і товарні знаки;
- мають бажання брати участь у розробці ідентифікацій.
4.	Дизайн пакувань
- мають бажання знати технологічну послідовність проектування і розробки пакувань з картонажно-паперових матеріалів;
- мають бажання володіти художніми техніками виготовлення етикеток.
5.	Дизайн реклами
- мають прагнення знати і бажання виготовляти різноманітні плакати, афіші та оголошення;
- мають прагнення знати і бажання виготовляти різноманітні каталоги, буклети;
- мають прагнення знати і бажання виготовляти серії різноманітних вітальних листівок, запрошень, квитків;
- мають бажання виготовляти різноманітні експозицій виставок, вітрин.

 

Завдяки наявності в учнів різних вікових груп ціннісних орієнтацій до п'яти видів зображень (сюжетних, знаково-символічних, конкретних, абстрактних та метафоричних) зберігалася потенційна можливість для ефективного формування у них умінь до різних видів графічного дизайну.

У процесі з’ясування стану сформованості груп учнів до різних видів графічного дизайну було використано й інші методи:

– опитування учнів позашкільних навчальних закладів з метою виявлення ставлення їх до різноманітних видів художньо-графічної діяльності;

– бесіди з учителями шкіл, керівниками дизайнерських гуртків і батьками та їх анкетування;

– спостереження за поведінкою учнів у процесі художньо-графічної діяльності на дизайнерських гуртках, студіях, уроках образотворчого мистецтва та художньої праці;

– аналіз результатів художньо-графічної діяльності учнів 1-4, 5-9, 10-11 класів на заняттях і в позакласній виховній роботі;

– вивчення навчальної документації з проблеми формування художньо-графічних умінь та навичок учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

– моделювання педагогічної ситуації вибору учнями різних видів графічних зображень.

Експериментальний процес охоплював не лише позашкільні навчальні заклади, а й загальноосвітнє шкільне середовище районного та обласного масштабу.

Для опитування учнів шкільних та позашкільних навчальних закладів, учителів та керівників гуртків, студій, використовувалися методи анкетування, інтерв’ювання, бесіди (додаток Б).

Вагомі числові показники відображали інтереси учнів позашкільних закладів освіти до різних видів графічного дизайну на рівні бажань, але не на рівні загальноосвітньої обізнаності.

На третьому етапі констатувального експерименту ставилася мета: виявити в учнів позашкільних навчальних закладів реальний стан навчальних досягнень з кожного виду графічного дизайну.

Для виявлення показників і рівнів художньо-графічних умінь в учнів позашкільних закладів освіти проводилися заняття з кожного окремого виду графічного дизайну.

За результатами проведених занять оцінювалися навчальні досягнення учнів протягом року. Отримані дані переводилися у відсотки, узагальнювалися і систематизувалися у вигляді таблиці. Так було з’ясовано реальний стан навчальних досягнень учнів з кожного виду графічного дизайну.

Таблиця 2.3.2

 

Стан навчальних досягнень учнів позашкільних закладів освіти