Після першого етапу формувального експерименту

Високий діапазон ціннісної орієнтації на знання з графічного дизайну підтверджувався тим, що кожен учень мав змогу працювати в обраному виді роботи (переважаючий тип зображення за тестом «Дизайн-абетка»), вибір якої для цього учня є домінуючим.

Стан високої ціннісної орієнтації виявлено у 44% учнів контрольних груп. Стан середньої ціннісної орієнтації не зафіксовано в учнів контрольних груп. Прояви низької ціннісної орієнтації зафіксовані у 56% учнів контрольних груп.

Частина учнів експериментальних груп, яка виявила стан середньої ціннісної орієнтації, демонструвала показники високого рівня сформованості художньо-графічних умінь.

Група зі станом високої ціннісної орієнтації демонструвала показники достатнього рівня сформованості художньо-графічних умінь.

Група зі станом низької ціннісної орієнтації демонструвала показники середнього рівня сформованості художньо-графічних умінь.

Порівняно з показниками контрольних груп в експериментальних групах сталися деякі зміни завдяки впливу на учнів експериментальної методики навчання графічного дизайну. Так, помітно зменшилася кількість учнів зі станом високої ціннісної орієнтації і, відповідно, достатнього рівня сформованості художньо-графічних умінь (44% у контрольних і 21,6% в експериментальних групах). Порівняно з контрольними групами зменшилися також показники стану низької ціннісної орієнтації і, відповідно, середнього рівня сформованості художньо-графічних умінь (56% у контрольних і 28,4% в експериментальних групах). Стрімко зросли показники стану середньої ціннісної орієнтації (до 50% в експериментальних групах).

Згідно з цими даними, можна зробити висновок про те, що протягом першого етапу формувального експерименту намітилася динаміка у зростанні художньо-графічних умінь учнів експериментальних груп. Значна частина учнів, які відзначалися раніше достатнім і середнім рівнем, досягла високого рівня розвитку художньо-графічних умінь. Учні, які на етапі констатувального експерименту виявляли знання із графічного дизайну отримали більш сприятливе освітнє середовище у позашкільних навчальних закладах для реалізації цих отриманих знань у художньо-графічних проектах. Отримані учнями знання з різних видів графічного дизайну стали більш глибокими.

Учні, які виявили знання з різних видів графічного дизайну, мали подальшу потребу у створенні художньо-графічних проектів майбутніх виробів і використанні цих знань у самостійній дизайнерській творчості. Це сприяло проведенню наступного етапу експериментального дослідження.

Після проведення другого етапу формувального експерименту у частини учнів показники достатнього рівня складали 45,5 % у контрольних і 14,5 % в експериментальних групах.

Суттєве зниження показників достатнього рівня сформованості художньо-графічних умінь і навичок в учнів експериментальних груп пояснюється практичною спрямованістю їхньої графічної діяльності. Але зросли показники високого рівня сформованості художньо-графічних умінь і навичок. Тобто методика другого етапу формувального експерименту виявилася найефективнішою для групи учнів, які схильні до практичної художньо-графічної діяльності («майстрів-діячів»). Показники середнього рівня сформованості художньо-графічних умінь учнів після другого етапу експериментального процесу мало змінилися порівняно з показниками такого ж рівня після першого етапу формуючого експерименту (31,8 % після першого і 28,3 % після другого етапів). Отже, для учнів, які більш схильні до теоретичного засвоєння матеріалу і які є «мислителями-слухачами» (за модифікованим диференційованим діагностичним опитувальником Є. Климова «Улюблена професія»), експериментальна методика на другому етапі виявилася недостатньо ефективною.

Результати аналізу експериментального процесу показано у таблиці 3.3.2.

Таблиця 3.3.2.