УЧЕБНО - МЕТОДИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛИНЫ6) про застосування примусових заходів медичного характеру; 7) про направлення справи для проведення дізнання. #56
№ 280, 22, 2, 1, 97 У відповідях під котрими номерами правильно зазначено обставини, які складають спеціальний предмет доказування у справах про злочини неповнолітніх? 1) подія злочину; 2) осудність неповнолітнього; 3) характеристика особи неповнолітнього; 4) причини і умови, які сприяли вчиненню злочину; 5) умови життя та виховання неповнолітнього; 6) обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього; 7) обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. #356
№ 281, 22, 2, 1, 103 У відповідях під котрими номерами правильно зазначено, які обставини у справах про злочини неповнолітніх, крім обставин, зазначених у ст. 64 КПК України, необхідно також з'ясувати? 1) вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження); 2) об’єктивну сторону злочину; 3) розмір витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину; 4) умови життя та виховання неповнолітнього; 5) обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього; 6) вид і форма вини неповнолітнього; 7) об’єкт злочину. #145
№ 282, 22, 2, 1, 97 У відповідях під котрими номерами правильно зазначено обставини, які складають спеціальний предмет доказування у справах про злочини неповнолітніх? 1) подія злочину; 2) стан здоров'я та загального розвитку неповнолітнього; 3) осудність неповнолітнього; 4) причини і умови, які сприяли вчиненню злочину; 5) умови життя та виховання неповнолітнього; 6) обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання; 7) вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження). #257
№ 283, 22, 2, 1, 106 У відповідях під котрими номерами правильно зазначено, які обставини у справах про злочини неповнолітніх, крім обставин, зазначених у ст. 64 КПК України, необхідно також з'ясувати? 1) вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження); 2) об’єктивну сторону злочину; 3) розмір витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину; 4) вид і форма вини неповнолітнього; 5) наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність; 6) об’єкт злочину; 7) характеристику особи неповнолітнього. #157
№ 284, 23, 2, 1, 146 У яких відповідях правильно вказано положення, що розкривають суть протокольної форми досудової підготовки матеріалів? 1) протокольну форму досудової підготовки матеріалів проводять органи дізнання, а протокол про обставини вчиненого злочину затверджується начальником органу дізнання; 2) протокольна форма досудової підготовки матеріалів є однією з форм адміністративно-процесуальної діяльності, яка, однак, проводиться згідно норм Кримінально-процесуального закону; 3) протокольна форма досудової підготовки матеріалів не є формою досудового розслідування, а складає окремий вид діяльності органів дізнання; 4) протокольна форма досудової підготовки матеріалів проводиться до порушення кримінальної справи; 5) до здійснення протокольної форми досудової підготовки матеріалів застосовуються загальні правила проведення досудового слідства без жодних винятків; 6) протокольна форма досудової підготовки матеріалів є однією з форм судового розгляду; 7) протокольна форма досудової підготовки матеріалів полягає лише у складанні протоколів. #134
№ 285, 23, 2, 1, 117 У яких відповідях правильно вказані процесуальні дії, які вправі вчиняти органи дізнання у справах про злочини, щодо яких передбачено здійснення протокольної форми досудової підготовки матеріалів? 1) одержують пояснення від правопорушника, очевидців, інших осіб; 2) витребують характеристику з місця роботи або навчання правопорушника; 3) здійснюють запит у банки щодо наявності у правопорушника банківських рахунків; 4) повідомляють близьких родичів правопорушника про вчинений ним злочин; 5) проводять виїмки документів, які стосуються справи; 6) встановлюють можливість проведення слідчих та інших процесуальних дій для збирання доказів; 7) витребують довідку про сімейний стан правопорушника. #12
№ 286, 23, 2, 1, 100 У яких відповідях неправильно вказано вимоги до змісту протоколу, який складається за результатами протокольної форми досудової підготовки матеріалів? 1) дані про особу правопорушника; 2) місце і час вчинення злочину; 3) фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і винність правопорушника; 4) вимоги потерпілого про відшкодування шкоди; 5) вказівка на свідків, які були допитані в ході провадження; 6) кваліфікація злочину за статтею КК України; 7) спосіб усунення наслідків злочину. #457
№ 287, 23, 2, 1, 116 У яких відповідях правильно вказані рішення, які може прийняти суддя після надходження скарги від потерпілого з проханням порушити кримінальну справу приватного обвинувачення? 1) порушити кримінальну справу і призначити її до розгляду; 2) направити скаргу за належністю прокурору; 3) відмовити в порушенні кримінальної справи і направити скаргу слідчому; 4) за наявності підстав відмовити в порушенні кримінальної справи; 5) порушити кримінальну справу і направити її прокурору для проведення додаткового розслідування; 6) порушити кримінальну справу і направити її для проведення дізнання; 7) залишити скаргу без розгляду, якщо особа попередньо не зверталася із скаргою до прокурора. #124
№ 288, 23, 2, 1, 122 У яких відповідях неправильно вказані рішення, які може прийняти суддя після надходження скарги від потерпілого з проханням порушити кримінальну справу приватного обвинувачення? 1) відмовити в порушенні кримінальної справи і направити скаргу слідчому; 2) направити скаргу за належністю прокурору; 3) відмовити в порушенні кримінальної справи, якщо скарга не відповідає вимогам, які ставляться до обвинувального висновку; 4) залишити скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, які ставляться до обвинувального висновку; 5) порушити кримінальну справу і направити її прокурору для проведення додаткового розслідування; 6) за наявності підстав відмовити в порушенні кримінальної справи; 7) порушити кримінальну справу і призначити її до розгляду. #135
№ 289, 23, 2, 1, 117 У яких відповідях неправильно названі рішення, які приймає суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити кримінальну справу? 1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам закону щодо її змісту та форми і повертає її особі, яка подала скаргу; 2) за відсутності відповідних підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи; 3) затримує підсудного; 4) залишає скаргу без задоволення, якщо вона не відповідає вимогам закону щодо її змісту та форми; 5) надсилає скаргу за належністю прокуророві для порушення справи публічного обвинувачення; 6) оголошує підсудного в розшук; 7) за наявності достатніх підстав порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду. #346
№ 290, 23, 2, 1, 114 У яких відповідях правильно вказані випадки, коли прокурор зобов’язаний порушити справу приватного обвинувачення за відсутності скарги потерпілого? 1) якщо він був свідком вчинення такого злочину; 2) якщо потерпілий не бажає звертатися із скаргою за захистом своїх прав; 3) якщо потерпілий через свій безпорадний стан не може захистити свої законні інтереси; 4) якщо злочин вчинила особа, яка не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність; 5) якщо потерпілий є залежним від особи, яка вчинила злочин; 6) якщо справа має особливе громадське значення; 7) якщо злочин вчинений особою, яка раніше притягалася до кримінальної відповідальності. #356
№ 291, 23, 2, 1, 105 У яких відповідях правильно вказані процесуальні документи, які повинні бути вручені підсудному не пізніше, як за три доби до дня судового розгляду справи приватного обвинувачення? 1) копія скарги потерпілого; 2) копія постанови про визнання його обвинуваченим; 3) копія постанови про призначення справи до розгляду; 4) постанова про визнання особи, що звернулася із скаргою, потерпілою; 5) повістка про виклик у судове засідання; 6) копія постанови судді про порушення кримінальної справи; 7) пропозиція подати свої заперечення на скаргу потерпілого. #156
№ 292, 23, 2, 1, 104 У яких відповідях правильно вказані правові наслідки вступу прокурора у розгляд справ приватного обвинувачення? 1) функція підтримання обвинувачення переходить до прокурора; 2) це жодним чином не впливає на подальший хід розгляду справи; 3) розгляд справи починається заново; 4) суд повертає справу на додаткове розслідування; 5) розгляд справи зупиняється на строк до 10 діб для ознайомлення прокурором зі справою; 6) це виключає можливість закриття справи за примиренням; 7) це є підставою для обов’язкової участі захисника у справі. #16
№ 293, 23, 2, 1, 124 У яких відповідях неправильно вказано положення, що характеризують особливості провадження у справах приватного обвинувачення? 1) дані справи, за загальним правилом, порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого; 2) скарга має бути подана до суду не пізніше як через 2 місяці після вчинення злочину; 3) справи приватного обвинувачення можуть бути закриті за примиренням підсудного з потерпілим; 4) примирення може статися лише до видалення суду в нарадчу кімнату; 5) прокурор має право в будь-який момент вступити в порушену суддею справу, якщо цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав громадян; 6) такі справи не підлягають закриттю за примиренням підсудного з потерпілим; 7) дані справи, за загальним правилом порушуються суддею місцевого суду. #26
№ 294, 23, 2, 1, 131 У яких відповідях вказано положення, що є характерними для провадження у справах приватно-публічного обвинувачення? 1) дані справи порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого; 2) скарга має бути подана до суду не пізніше як через 2 місяці після вчинення злочину; 3) справи приватно-публічного обвинувачення можуть бути закриті за примиренням підсудного з потерпілим; 4) примирення може відбутися лише до видалення суду в нарадчу кімнату; 5) якщо справа має особливе громадське значення, то слідчий зобов’язаний негайно порушити таку справу і почати досудове слідство; 6) у випадку, коли потерпілий через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і при відсутності скарги потерпілого; 7) за загальним правило такі справи порушує прокурор, слідчий, орган дізнання. #167
№ 295, 23, 2, 1, 137 У яких відповідях вказано положення, що не є характерними для провадження у справах приватно-публічного обвинувачення? 1) дані справи порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого; 2) справи приватно-публічного обвинувачення не можуть бути закриті за примиренням підсудного з потерпілим; 3) примирення може відбутися лише до видалення суду в нарадчу кімнату; 4) прокурор має право в будь-який момент вступити в порушену суддею справу, якщо цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав громадян; 5) якщо справа має особливе громадське значення, то слідчий зобов’язаний негайно порушити таку справу і почати досудове слідство; 6) у випадку, коли потерпілий через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і при відсутності скарги потерпілого; 7) за загальним правило такі справи порушує прокурор, слідчий, орган дізнання. #345
№ 296, 23, 2, 1, 86 У яких відповідях правильно вказано злочини, щодо яких здійснюється протокольна форма досудової підготовки матеріалів? 1) крадіжка; 2) грабіж; 3) розбій; 4) хуліганство; 5) порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 6) підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків; 7) забруднення або псування земель. #124
№ 297, 23, 2, 1, 132 У яких відповідях неправильно вказано положення, що характеризують особливості провадження у справах приватного обвинувачення? 1) дані справи, за загальним правилом, порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого; 2) якщо справа має особливе громадське значення, то слідчий зобов’язаний негайно порушити таку справу і почати досудове слідство; 3) у таких справах обвинувачення підтримує прокурор, якщо потерпілий проти цього не заперечує; 4) справи приватного обвинувачення можуть бути закриті за примиренням підсудного з потерпілим; 5) примирення може статися лише до видалення суду в нарадчу кімнату; 6) прокурор має право в будь-який момент вступити в порушену суддею справу, якщо цього вимагає охорона публічних інтересів чи прав громадян; 7) за систематичне ухилення від явки до суду до підсудного може застосовуватися запобіжний захід у вигляді взяття під варту; #237
УЧЕБНО - МЕТОДИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛИНЫ
Криминалистика
Учебно-методический комплекс подготовили: к.ю.н., профессор Утебаев Е.К.; PhD юриспруденции Каражанов М.Д. и магистр юриспруденции, старший преподаватель Сабитов С. М., который составлен на основании Приказа МОН РК от 01 ноября 2010 г. №506, зарегистрован в МЮ РК от 18.11.2010 г. №6640, изменения и дополнения от 16.08.2013 приказ №343 по специальности «Юриспруденция» и по специальности «Правоохранитиельная деятельность», на основе типовой программы по предмету «Криминалистика». Обсуждено и утверждено на заседании кафедры уголовно-правовых дисциплин: протокол № 01 от 29 августа 2015 г.
Заведующий кафедрой ____________________ к.ю.н., профессор Утебаев Е.К.
Обсуждено и утверждено на заседании УМС факультета. Протокол № _________________ 2015 г.
Председатель УМС ЮФ магистр юриспруденции, ст.преподаватель Нуртазина А.М.
СОДЕРЖАНИЕ
1. Типовая учебная программа ………………………………………….3-23 2. Рабочая учебная программа дисциплины…………………………..24-107 3. Учебная программа для студентов………………………………….108-195 4. Глоссарий……………………………………………………………..196-199 5. Темы лекционных занятий…………………………………………..200-263 6. Методические указания для практических и семинарских занятий………………………………………………………………...264-355 7. перечень вопросов рубежного контроля……………………………356-362 8. Тестовые вопросы……………………………………………………362-412 ТИПОВАЯ УЧЕБНАЯ ПРОГРАММА Предисловие 1. РАЗРАБОТАНАИ ВНЕСЕНА Учебно-методической секцией по группе специальностей «Право». 1. Пояснительная записка Пояснительная записка. Настоящая программа является типовой и определяет объем, содержание и формы изучения курса в юридических вузах. На ее основе каждый вуз, руководствуясь учебным планом, разрабатывает необходимую учебно-методическую документацию. Изучение курса криминалистики имеет цель выработать у студентов систему знаний, умений и навыков по использованию криминалистических средств, методов и приемов в раскрытии, расследовании и предотвращении преступлений при этом необходимо иметь в виду, что по общему правилу, более высокому уровню квалификации соответствует большая по объему доля умений и навыков. С повышением уровня квалификации доля теоретических знаний существенно повышается, а доля умений и навыков нисколько не снижается, но содержание их становится сложнее. При подготовке типовой программы учитывались положения Конституции Республики Казахстан, Закона об органах внутренних дел Республики Казахстан, Указы Президента Республики Казахстан — имеющие силу закона. Постановления Правительства Республики Казахстан по вопросам укрепления правопорядка и совершенствования деятельности правоохранительных и судебных органов по борьбе с преступностью нормативные акты Прокуратуры Республики Казахстан, пленума Верховного суда Республики Казахстан, МВД Республики Казахстан. Министерства образования и науки РК. Положения ГОСО 2004 года. Программа дает отчетливое представление о практической направленности криминалистических средств и методов по вопросам борьбы с преступностью и укрепления правопорядка в стране. Программа курса учитывает достижения теоретической мысли в области криминалистики и других наук. как общественных, так естественных и связывает их с практическими рекомендациями, которые криминалистика адресует сотрудникам правоохранительных органов, прежде всего криминалистических Подразделений, органов дознания предварительного следствия и суда. Программа построена на основе анализа многолетнего опыта преподавания курса «Криминалистики» в вузах Казахстана и других стран с учетом современного состояния и тенденций развития вузовской педагогики призванной обеспечивать подготовку высоко квалифицированных специалистов способных глубоко и всесторонне оценивать явления общественной жизни, обладающих необходимыми профессиональными знаниями, навыками и умениями. Одним из основных элементов типовой программы является тематический план дисциплины, в котором определяются перечень необходимых разделов и тем. Основными видами учебных занятий являются лекции семинарские, практические и лабораторные занятия. При проведении практических и лабораторных занятий учебная группа делится на две подгруппы. При их проведении используются технико-криминалистические средства, оборудование учебно-методических кабинетов и фотолаборатории, учебные криминалистические объекты, криминалистические полигоны, макеты уголовных дел, технические средства обучения и соответствующий дидактический материал. В процессе самостоятельной работы студенты, наряду с изучением учебной литературы, выполняют соответствующие уровню обучения практические задания. В процессе обучения предусматривается изучение новейшей криминалистической техники, передового опыта работы по раскрытию, расследованию и предотвращению преступлений правоохранительных органов Республики Казахстан, стран СНГ и других государств. К программе прилагается примерный тематический план и список литературы. Тематический план ориентирует относительно последовательности изучения отдельных тем курса и примерного распределения времени между разными формами занятий. СОДЕРЖАНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ ОСНОВНАЯ ЧАСТЬ РАЗДЕЛ I. Общая теория криминалистики. Тема 1. Предмет, система, задачи и методы криминалистики. Предмет криминалистики. Система курса криминалистики. Ее составные части. Криминалистическая техника. Криминалистическая тактика. Криминалистическая методика (методика расследования отдельных видов преступлений). Взаимосвязь составных частей криминалистики. Связь криминалистики со смежными юридическими и другими науками правоохранительных органов. Значение криминалистики в предупреждении, раскрытии и расследовании преступлений и розыске лиц, их совершивших. Методы криминалистики и предъявляемые к ним требования. Всеобщий метод познания. Общие (общенаучные) и специальные методы криминалистики. Возникновение криминалистики. История развития криминалистики (современное состояние криминалистики и Республике Казахстан, в странах СНГ и за рубежом. Тема 2. Теория криминалистической идентификации и диагностики и их прикладное значение. Понятие и сущность криминалистической идентификации. Теория криминалистической идентификации. Научные основы, задачи, объекты и субъекты криминалистической идентификации. Идентифицируемые и идентифицирующие объекты. Вещественные доказательства и образцы. Идентификационные признаки и их классификация. Виды и формы криминалистической идентификации. Раздел II.Криминалистическая техника. Тема 3. Общие положения криминалистической техники.Понятие, система и содержание криминалистической техники. Правовые основания применения криминалистической техники. Понятие научно- технических средств, приемов и методик, их виды и формы применения. Технические средства и методы, применяемые для обнаружения. осмотра, фиксации, изъятия и предварительного исследования следов и других вещественных доказательств. Специальные комплекты технико-криминалистических средств. Передвижные криминалистические лаборатории. Технико-криминалистические средства и методы, применяемые при криминалистических лабораторных исследованиях. Процессуальное и техническое оформление применения технических средств. Тема 4. Криминалистическая фотографияи видеозапись. Понятие, система криминалистической фотографии и се значение. Основы общей фотографии. Основные узлы фотоаппаратов и их рабочие характеристики. Виды фотообъективов, фотоэкспонометров, светофильтров и фотоматериалов. Фотографический процесс, его стадии и содержание. Фотосъемка. Подготовка к фотосъемке. Техника фотосъемки. Применение сменной оптики и светофильтров. Съемка с использованием искусственного освещения. Негативный процесс. Позитивный процесс. Способы позитивной печати. Устройство фотоувеличителя и копировального прибора. Характеристика фотобумаг. Оценка негатива и подбор к нему фотобумаги. Исправление некоторых недостатков негатива в процессе печати. Методы запечатлевающей и исследующей фотографии. Съемка с широкоугольных телеобъективов. 1. Панорамная фотосъемка. 2. Измерительная фотосъемка. 3. Стереосъемка. 4. Репродукционная и рефлексная фотосъемка 5. Контрастирующая съемка. 6. Макро-микросъемка. 7. Цветоразделительный метод. Фотосъемка места происшествия. Приемы фотосъемки ориентирующая, обзорная, узловая и детальная. Фотосъемка при проведении других следственных действий (обыска, выемки, предъявления для опознания, следственного эксперимента и т.д.) Опознавательная фотосъемка живых лиц и трупов. Фотографирование отдельных предметов, следов и документов. Процессуальные и технико-криминалистические требования, предъявляемые к оформлению результатов применения фотосъемки. Криминалистическая киносъемка видеозапись. Средства и методы их осуществления. Область применения. Значение результатов применения криминалистической киносъемки и видеозаписи в раскрытии преступлений розыске преступника, установлении и доказывание и обстоятельств преступления. Особенности процессуального оформления результатов применения киносъемки и видеозаписи. Тема 5. Криминалистическое учение о следах (трасология).Понятие и виды следов преступления. Материальныеи идеальные следы. Предмет и задачи криминалистического исследования. Виды материальных следов. Общие правила обнаружения, осмотра, фиксации, изъятия и исследования следов. Следы-отображения. Механизм образования и классификация следов отображений. Следы рук, их криминалистическое значение. Строение рельефа кожи на ладонной поверхности рук. Свойства папиллярных линий. Папиллярные узоры, их типы, виды и детали строения. Тема б. Криминалистическое исследование оружия боеприпасов, взрывчатых веществ, взрывных устройств и следов их применении. Понятие, объекты и значение криминалистического исследования оружия боеприпасов и следов их применения. Следы применения огнестрельного оружия, их классификация, механизм образования. Следы частей оружия на стреляных гильзах и пулях. Огнестрельные повреждения и их признаки. Основные и дополнительные следы выстрела. Обнаружение, осмотр фиксация и изъятие оружия и следов его применения (гильз, пуль, дроби, пыжей и предметов со следами выстрела). Меры предосторожности при осмотре оружия и боеприпасов. Вопросы, разрешаемые судебно-баллистической экспертизой: идентификационной. по установлению групповой принадлежности и диагностической. Материалы, направляемые на экспертизу. Понятие и классификация холодного оружия, его осмотр и фиксация. Вопросы, разрешаемые криминалистической экспертизой холодного оружия. Тема7. Технико-криминалистическое исследование документов. Технико-криминалистическое исследование документов, понятие и основные задачи. Полная и частичная подделка документов. Характеристика основных способов подделки бланков документов. отгисков печатей, штампов и подписей. Признаки указывающие на подделку. Способы внесения изменений в документы. Подчистка. Травление, смывание. Дописка, исправление. Замена листов и фотографий. Вклейка отдельных фрагментов. Признаки, указывающие на частичную подделку, методы их выявлении. Возможности экспертного исследования разорванных. сожженных, слабо видимых. обесцветившихся, залитых (зачеркнутых) текстов, бумаги. красителей. карандашных штрихов, клея и др. Возможность установления возраста документа. Подбор материалов на экспертизу. Краткие сведения о методике производства технико-криминалистической экспертизы документов. Исследование машинописных текстов. Общие и частные признаки пишущей машины. Вопросы, разрешаемые криминалистическим исследованием машинописных текстов. Подготовка материалов на экспертизу. Тема 8. Криминалистическое исследование внешних признаков человека. (Криминалистическая габиноскопия). Понятие, значение и научные основы криминалистического учения о внешнем облике человека. Классификация признаков внешнего облика человека. Понятие “словесного портрета и его применение в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике. Правила описания внешнего облика человека по методу “словесного портрета”. Описание анатомических, функциональных признаков, особых и броских Описание одежды и других предметов, характеризующих внешний облик. Примет человека (кольца, трость, очки и др.) Источники получения информации и признаках внешности известных и неизвестных лиц. Составление субъективных портретов: рисованных, фотокомпозиционных (фотороботов) и рисованно-композиционных. Современные технические средства изготовления субъективных портретов. Основы криминалистической портретной экспертизы. Вопросы, разрешаемые портретной экспертизой. Подбор материалов на экспертизу. Использование сведений о признаках внешности человека в информационно поисковых системах. Тема 9. Криминалистические учения. Понятие и назначение криминалистических учетов, их научные и правовые основы. Система и объекты криминалистических учетов. Способы регистрации и форма ведения криминалистических учетов. Криминалистические учеты органов внутренних дел. Порядок постановки на учет. возможности учет ипорядок получения учетной информации. Автоматизированные информационно-поисковые системы. Перспективы совершенствования криминалистических учетов и повышения их эффективности в раскрытии, расследовании и предотвращении преступлений. РАЗДЕЛ ІІІ. Криминалистическая тактика.Тема 10. Копцептуальные положения криминалистической тактики. Понятие, задачи и структура криминалистической тактики. Криминалистическая тактика в системе научного знания. Связь криминалистической тактики с уголовным правом, уголовно-процессуальным правом, судебной психологией, теорией оперативно-розыскной деятельности, наукой управления, этикой и логикой. Тактические (тактико-криминалистические) приемы. Условия их применения: правомерность, допустимость, целесообразности. Понятие и виды тактической комбинации. Общие условия допустимости тактических комбинаций тактика процессуального действия. Подготовка, проведение фиксация хода и результатов процессуального действия. Тема 11. Криминалистические версии и планированиерасследовании.
|
