Вітер. Шкала Ботфорта
Вітер – це горизонтальне переміщення повітряних мас відносно земної поверхні. Вітер характеризується швидкістю й напрямком. Крім цих параметрів у метеорології особливу увагу приділяють мінливості швидкості й напрямку вітру в часі (поривчастість вітру). Швидкість і напрямок вітру на метеостанціях вимірюють на висоті 10-12 м від поверхні землі.
Силу вітру визначають в балах за шкалою Ботфорта (табл. 5.1), що використовують в міжнародній синоптичній практиці з 1874 р.
Таблиця 5.1 – Шкала Ботфорта
| Бали
| Словесне визначення сили вітру
| Середня швидкість вітру, м/с (км/год)
| Дія вітру
| |
| Штиль
| 0-0,2
(<1)
| Вітру немає. Дим з труб піднімається вертикально. Листя дерев нерухоме. Море дзеркально рівне.
| |
| Тихий
| 0,3-1,5
(1-5)
| Вітер ще не може рухати флюгер, але вже відносить дим. На морі з’являються брижі, але піни на гребенях немає. Висота хвиль до 0,1 м
| |
| Легкий
| 1,6-3,3
(6-11)
| Вітер відчувається обличчям. Шелестить листя. Флюгер приходить до руху. Гребені на хвилях не перекидаються, вони короткі з максимальною висотою до 0,3 м
| |
| Слабкий
| 3,4-5,4 (12-19)
| Листя й тонкі гілки дерев коливаються. Майорять легкі прапори. Гребені хвиль вже добре виражені; перекидаючись, утворюють склоподібне шумовиння. Інколи виникають білі баранці. Середня висота хвиль 0,6 м
| |
| Помірний
| 5,5-7,9 (20-28)
| Вітер здіймає пил і папірці, приводить до руху тонкі гілки дерев. Хвилі на морі видовжені, білі баранці видніються в багатьох місцях. Максимальна висота хвиль до 1,5 м
| |
| Свіжий
| 8,0-10,7 (29-38)
| Коливаються гілки й тонкі стовбури дерев. Вітер відчувається рукою. Хвилі на морі ще не дуже великі, але вже скрізь видно білі баранці. Максимальна висота хвиль 2,5 м, середня – 2 м
| |
| Сильний
| 10,8-13,8 (39-49)
| Гойдаються товсті гілки дерев, тонкі дерева гнуться. Гудуть телеграфні дроти. Утворюються великі хвилі. Білі від шумовиння гребені займають значні площі. Утворюється водяний пил. Максимальна висота хвиль – до 4 м, середня – 3 м
| |
| Міцний
| 13,9-17,1 (50-61)
| Гойдаються стовбури дерев, гнуться великі гілки. Йти проти вітру важко. Хвилі громадяться, гребені зриваються вітром, піна лягає смугами за вітром. Максимальна висота хвиль до 5,5 м
| |
| Дуже міцний
| 17,2-20,7 (62-74)
| Вітер ламає тонкі й сухі гілки дерев, говорити на вітру неможливо, йти проти вітру дуже важко. Сильне хвилювання на морі, хвилі помірно високі, довгі. На краях гребенів починають злітати бризки. Максимальна висота хвиль до 7,5 м, середня – 5,5 м
| |
| Шторм
| 20,8-24,4 (75-88)
| Вітер зриває черепицю з дахів, людей збиває з ніг. Гнуться великі дерева. Хвилі на морі високі. Піна широкими щільними смугами лягає за вітром. Гребені хвиль перекидаються і розсипаються бризками, погіршуючи видимість (максимальна висота хвиль – 10 м, середня – 7 м)
| |
| Сильний шторм
| 24,5-28,4 (89-102)
| На суші відбувається зрідка. Вітер руйнує будівлі, з корінням вириває дерева. Хвилі дуже високі, із загнутими до низу гребенями. Сильний шум хвиль схожий на удари. Поверхня моря біла від піни. Видимість на морі погана. Мак-на висота хвиль – 12,5 м, середня – 9 м
| |
| Жорстокий шторм
| 28,5-32,6 (103-117)
| На суші спостерігається дуже рідко. Супроводжується руйнаціями на великих площах. Хвилі на морі настільки високі, що судна невеликого й середнього розміру часом зникають з поля зору. Краї хвиль скрізь збиваються в шумовиння. Максимальна висота хвиль – до 16 м, середня – 11,5 м
| |
| Ураган
| >32,6 (>117)
| Море все вкрите смугами піни. Повітря наповнене шумовинням і бризками. Дихати важко. Видимість дуже погана
|
Прилади, що вимірюють швидкість вітру, називають анемометрами (рис. 6.11), а швидкість і напрямок вітру – анеморумбометрами. Анеморумбограф – прилад, що безперервно реєструє напрямок і швидкість вітру.
Рис. 6.11 – Анемометр чашковий ручний і анемометр з млиновою вертушкою
Для візуальної оцінки швидкості вітру служить шкала Ботфорта. Метеорологічний напрям вітру указується азимутом точки, звідки дме вітер; тоді як аеронавігаційний напрям вітру - куди дме, таким чином значення розрізняються на 180◦С.
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...
|
Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...
|
Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...
|
Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...
Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...
Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...
|
Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...
Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...
Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...
|
|
