Вітер. Шкала Ботфорта
Вітер – це горизонтальне переміщення повітряних мас відносно земної поверхні. Вітер характеризується швидкістю й напрямком. Крім цих параметрів у метеорології особливу увагу приділяють мінливості швидкості й напрямку вітру в часі (поривчастість вітру). Швидкість і напрямок вітру на метеостанціях вимірюють на висоті 10-12 м від поверхні землі.
Силу вітру визначають в балах за шкалою Ботфорта (табл. 5.1), що використовують в міжнародній синоптичній практиці з 1874 р.
Таблиця 5.1 – Шкала Ботфорта
| Бали
| Словесне визначення сили вітру
| Середня швидкість вітру, м/с (км/год)
| Дія вітру
| |
| Штиль
| 0-0,2
(<1)
| Вітру немає. Дим з труб піднімається вертикально. Листя дерев нерухоме. Море дзеркально рівне.
| |
| Тихий
| 0,3-1,5
(1-5)
| Вітер ще не може рухати флюгер, але вже відносить дим. На морі з’являються брижі, але піни на гребенях немає. Висота хвиль до 0,1 м
| |
| Легкий
| 1,6-3,3
(6-11)
| Вітер відчувається обличчям. Шелестить листя. Флюгер приходить до руху. Гребені на хвилях не перекидаються, вони короткі з максимальною висотою до 0,3 м
| |
| Слабкий
| 3,4-5,4 (12-19)
| Листя й тонкі гілки дерев коливаються. Майорять легкі прапори. Гребені хвиль вже добре виражені; перекидаючись, утворюють склоподібне шумовиння. Інколи виникають білі баранці. Середня висота хвиль 0,6 м
| |
| Помірний
| 5,5-7,9 (20-28)
| Вітер здіймає пил і папірці, приводить до руху тонкі гілки дерев. Хвилі на морі видовжені, білі баранці видніються в багатьох місцях. Максимальна висота хвиль до 1,5 м
| |
| Свіжий
| 8,0-10,7 (29-38)
| Коливаються гілки й тонкі стовбури дерев. Вітер відчувається рукою. Хвилі на морі ще не дуже великі, але вже скрізь видно білі баранці. Максимальна висота хвиль 2,5 м, середня – 2 м
| |
| Сильний
| 10,8-13,8 (39-49)
| Гойдаються товсті гілки дерев, тонкі дерева гнуться. Гудуть телеграфні дроти. Утворюються великі хвилі. Білі від шумовиння гребені займають значні площі. Утворюється водяний пил. Максимальна висота хвиль – до 4 м, середня – 3 м
| |
| Міцний
| 13,9-17,1 (50-61)
| Гойдаються стовбури дерев, гнуться великі гілки. Йти проти вітру важко. Хвилі громадяться, гребені зриваються вітром, піна лягає смугами за вітром. Максимальна висота хвиль до 5,5 м
| |
| Дуже міцний
| 17,2-20,7 (62-74)
| Вітер ламає тонкі й сухі гілки дерев, говорити на вітру неможливо, йти проти вітру дуже важко. Сильне хвилювання на морі, хвилі помірно високі, довгі. На краях гребенів починають злітати бризки. Максимальна висота хвиль до 7,5 м, середня – 5,5 м
| |
| Шторм
| 20,8-24,4 (75-88)
| Вітер зриває черепицю з дахів, людей збиває з ніг. Гнуться великі дерева. Хвилі на морі високі. Піна широкими щільними смугами лягає за вітром. Гребені хвиль перекидаються і розсипаються бризками, погіршуючи видимість (максимальна висота хвиль – 10 м, середня – 7 м)
| |
| Сильний шторм
| 24,5-28,4 (89-102)
| На суші відбувається зрідка. Вітер руйнує будівлі, з корінням вириває дерева. Хвилі дуже високі, із загнутими до низу гребенями. Сильний шум хвиль схожий на удари. Поверхня моря біла від піни. Видимість на морі погана. Мак-на висота хвиль – 12,5 м, середня – 9 м
| |
| Жорстокий шторм
| 28,5-32,6 (103-117)
| На суші спостерігається дуже рідко. Супроводжується руйнаціями на великих площах. Хвилі на морі настільки високі, що судна невеликого й середнього розміру часом зникають з поля зору. Краї хвиль скрізь збиваються в шумовиння. Максимальна висота хвиль – до 16 м, середня – 11,5 м
| |
| Ураган
| >32,6 (>117)
| Море все вкрите смугами піни. Повітря наповнене шумовинням і бризками. Дихати важко. Видимість дуже погана
|
Прилади, що вимірюють швидкість вітру, називають анемометрами (рис. 6.11), а швидкість і напрямок вітру – анеморумбометрами. Анеморумбограф – прилад, що безперервно реєструє напрямок і швидкість вітру.
Рис. 6.11 – Анемометр чашковий ручний і анемометр з млиновою вертушкою
Для візуальної оцінки швидкості вітру служить шкала Ботфорта. Метеорологічний напрям вітру указується азимутом точки, звідки дме вітер; тоді як аеронавігаційний напрям вітру - куди дме, таким чином значення розрізняються на 180◦С.
Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...
|
Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...
|
Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...
Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.
...
Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...
|
ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...
Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2
Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК.
Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления
К = a2См/(1 –a) =...
Экспертная оценка как метод психологического исследования Экспертная оценка – диагностический метод измерения, с помощью которого качественные особенности психических явлений получают свое числовое выражение в форме количественных оценок...
|
|
