У дошкільному закладі

Характерними ознаками заняття як форми навчання є: по - перше, на занятті діти активно засвоюють знання і вміння з того чи іншого розділу програми виховання і навчання; по - друге, заняття проводиться з постійним складом дітей усієї вікової групи; по - третє, заняття організовуються і проводяться при провідній і керівній ролі педагога. Вихователь визначає тему, завдання і зміст заняття, відбирає методи і прийоми, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність дітей, оцінює її, націлює на застосування одержаних знань, умінь і навичок у практичній діяльності.

До заняття ставлять такі вимоги:

Дидактичні – правильне визначення навчального завдання, доцільність структурної побудови, ефективність підбору методів і прийомів, максимальне унаочнення ходу заняття, забезпечення пізнавальної активності дітей.

Методичні – це дотримання своєрідності проведення різних форм організації навчання з різних розділів програми виховання і навчання дітей в дошкільних закладах, що зумовлюється особливостями навчальних завдань і матеріалу, який дається дітям для засвоєння, і особливості визначаються відповідними методиками дошкільного навчання.

Гігієнічні – відповідний повітряний режим, температура, освітлення, меблі повинні відповідати росту дітей, забезпечення чергування різних видів діяльності протягом заняття з тим, щоб діти не перевтомлювалися, дотримання тривалості занять: 10-15 хв. у першій молодшій, 15-20 хв. у другій молодшій і середніх групах, 20-25 хв. у старшій.

Етичні – взаємоповага, обопільна щирість і довіра у стосунках вихователя і дитини співробітництво з нею як особистістю, рівноправним партнером.

Психологічні – забезпечення позитивної атмосфери на занятті, доброзичливе спілкування, прихильність, щоб кожна дитина мала відчуття захищеності, відчувала любов і турботу.

Зміст заняття визначається на основі діючої програми виховання і навчання дітей у дошкільних закладах з урахуванням рівня розвитку навчальної діяльності і загальних завдань виховання. Кожне заняття передбачає, відповідно до розділу програми, освітні, розвиваючі та виховні завдання. Обсяг навчального змісту визначається, виходячи з вікових можливостей дітей і рівня їх загального розвитку та працездатності. Оскільки засвоєння нового матеріалу відбувається на основі того, що діти вже знають, навчальний зміст кожного заняття не може бути надто великим за обсягом – важливо, щоб у ході одного заняття здійснювалось як первинне сприймання нового матеріалу, так і його осмислення та закріплення, а на наступних заняттях відбувалось подальше розширення, а на наступних заняттях відбувалось подальше розширення знань, умінь, навичок.

Структура заняття загального типу: організаційний момент – з метою сприяння виникненню інтересу до змісту заняття; постановка мети; пояснення шляхів її досягнення; організація активної пізнавальної та практичної діяльності дітей; аналіз їх діяльності, участі у занятті. В основній частині заняття керівництво діяльністю дітей здійснюється шляхом послідовної постановки перед ними навчальних задач та організації самостійної діяльності, спрямованої на їх вирішення. Обговорення підсумків пізнавальної діяльності в кінці заняття слід спрямувати на самостійний аналіз і самоаналіз дітей. Важливо також визначити можливості застосування одержаних знань у діяльності після заняття, а також накреслити майбутні можливості пізнавальної діяльності на наступних заняттях.

Залежно від структури виділяють такі види занять: комплексні, комбіновані, контрольні, домінантні, сюжетно – динамічні та інші заняття.

Комплексні заняття характеризуються тим, що для глибокого розкриття теми, успішного розв’язання поставлених завдань вихователь використовує широкий комплекс навчально-виховних впливів, зокрема різні види мистецтва (образотворче, музичне, художнє слово). На них у тісному взаємозв’язку може подаватися матеріал з різних розділів програми, можуть поєднуватись і кілька видів діяльності дітей. Тому комплексне заняття, як правило, складається з кількох взаємопов’язаних частин. Усі вони підпорядковані певній меті, доповнюють одна одну і разом утворюють єдине ціле.

Комплексні заняття можна проводити, поєднуючи з першої молодшої групи, але при цьому важливо, щоб комплекс впливів відповідав вікові дітей і не був занадто широким. У молодшій і середній групах на одному занятті можна обмежитися розкладанням картини, читанням невеличкого літературного твору (або слуханням музичного). У старшій і підготовчій групах використовується широкий комплекс засобів – музика, поезія, живопис.

Комбіновані заняття, на відміну від комплексних, складаються з окремих частин, майже не пов’язаних між собою. У кожній частині розв’язуються свої завдання з одного або кількох розділів програми.

Починаючи з першої молодшої групи, можна організовувати комбіновані заняття з розвитку мовлення, ознайомлення дітей з навколишнім світом, рідною природою, з образотворчого мистецтва. На основі комбінованого будується домашнє завдання, коли педагог основну увагу приділяє певному питанню і акцент робиться на одному виді роботи з дітьми.

Сюжетно-динамічні заняття характеризуються тим, що виконання дітьми загально-розвиваючих вправ, основних рухів підпорядковується певному сюжету-казковому або взятому з життя. На таких заняттях гармонійно поєднуються сюжет і динаміка. Ігрові прийоми при цьому підвищують інтерес, довільну увагу дітей, викликають радість.

Контрольні заняття мають на меті визначити наявність у дітей відповідних уявлень, умінь, навичок і встановити розвиваючий ефект засвоєння програми виховання і навчання з тим, щоб намітити напрями, зміст і методи подальшої роботи.

Організовуючи різні види занять, важливо створити позитивно-емоційну атмосферу, в основі якої лежать довірливі особистісні стосунки між вихователем і кожною дитиною, а також теплі відносини між ровесниками. Це сприятиме тому, що дошкільники не соромляться висловлювати власну думку, помилятися при цьому, запитувати вихователя і спілкуватися з ним. Також невимушеність, відвертість допоможе становленню розкутої, ініціативної особистості.