Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Модернізація та вестернізація.





Під модернізацією ми маємо на увазі експансію наукових і технологічних знань, яка почалася на Заході в XVIII столітті; вона дозволила західним країнам перетворити навколишнє середовище в небувалих масштабах і управляти своїм розвитком. Захід і сьогодні є лідером у наукових дослідженнях і технологічному розвитку; він домінує в області міжнародних комунікацій і ринках цінних паперів, володіє і управляє міжнародною банківською системою. Зараз могутність Заходу незаперечно, і він залишиться генератором технологічних інновацій в XXI столітті. За розрахунками О.С. Сироткіна, на частку семи індустріальних держав припадає майже 90% виробництва всієї наукомісткої продукції; ці країни володіють 46 із 50 високих технологій (Цит. за: 116. С.360).

Захід має переважний вплив на всі інші цивілізації на Землі: він також символізує собою постіндустріалізм. Духовні цінності Заходу - свобода, демократія, права людини, політичний плюралізм, верховенство закону і т.д. - Завойовують увесь світ. Важко уявити собі майбутнє людства без цих цінностей, витримали випробування часом. Необхідно зберегти, захистити і відновити ці унікальні цінності західної цивілізації, що мають загальнолюдський характер. Саме на Заході формується матеріальний базис нової світової цивілізації, відмінної від техногенної. «Виклик Заходу», говорячи в термінах А. Тойнбі, - це виклик сучасності. «Поняття«сучасне суспільство», - пише В.Г. Федотова, - відношуване до Заходу Х1Хв. і XX ст. і що послідували за Заходом країн в ХХст., застосовується для характеристики найвищого зразка розвитку суспільства»(151. С.12). Існує також думка про те, що сучасність - це відносини Заходу з не-західним світом (185. Р. 12-16). С. Хантінгтон пише: «Спочатку модернізація і вестернізація тісно пов'язані, і не - західні суспільства, вбираючи значні елементи західної культури, досягають прогресу на шляху до модернізації. Однак зі збільшенням темпів модернізації питома вага вестернізації знижується і відбувається відродження місцевих культур. Подальша модернізація, таким чином, змінює цивілізаційний баланс влади між Заходом і не-західним суспільством і підсилює прихильність місцевої культури... Найбільш значне посилення могутності припадає на частку азіатських цивілізацій (і так буде тривати й далі), і Китай поступово прорисовується як суспільство, яке швидше за все кине виклик Заходу в боротьбі за глобальне панування»(156. С. 107-108). С. Хантінгтон прав: не слід перебільшувати розмах вестернізації. Технічна і економічна сфери глобального світу дійсно «вестернізованих», але сфера духовної культури, яка глибше і фундаментальніше вищеназваних двох сфер, залишається поза межами західної експансії. Сьогодні технічна модернізація приймає глобальні масштаби і в той же час розвивається глобальний процес «індігенізаціі». Цей процесс проявляється у відродженні місцевих традицій і релігій, в неприйнятті егоїзму і споживацтва, які прийшли із Заходу.

У балансі міжцивілізаційних сил і взаємодій відбуваються фундаментальні зміни, зупинити ці зміни вже неможливо. Вплив Заходу в порівнянні з моральної привабливістю східних світових цивілізацій поступово зменшується. Сьогодні навіть чути голоси про те, що азіатська культура перевершує культуру Заходу, оскільки там має місце духовна криза (224. Р.5-23). Цінності східної (в основному конфуціанської) культури - відповідальність, працьовитість, дисципліна, терпимість, гармонія, помірність, сім'я, колективізм - протиставляються основним західним цінностям, як індивідуалізм, неробство, самовпевненість, споживацтво, воля до влади і т.д. На думку азіатських лідерів, Схід повинен донести до решти світу ці азіатські чесноти, які мають універсальну цінність.

П. Бергер висуває концепцію азіатської сучасності у зв'язку з дослідженням модернізації країн Південно-Східної Азії, проведеним на основі власної традиційної ідентичності (Цит. за: 251. Р.4). Сучасного цивілізаційного процесу в рівній мірі притаманні дві тенденції: прагнення до збереження власної культурної ідентичності та глобалізація соціально-економічних відносин. Інакше кажучи, проблема сучасності постає як проблема єдності глобалізації та ідентичності. У цьому відношенні цивілізаційна модернізація посилює роль Сходу та скорочує відносний вплив Заходу. На фундаментальному рівні світ стає більш сучасним і менш західним. Словом, модернізація не означає вестернізацію. Локальні цивілізації можуть стати сучасними товариствами, не ставши західними. Ми маємо на увазі, зокрема, досвід модернізації в Китаї.

На наш погляд, сучасність є синонім історичності суспільного буття, його відповідності імперативам глобального цивілізаційного розвитку. Можна сказати і так: оскільки сучасність перестає бути в даний час чиєїсь особливим привілеєм, стає проблемною для всіх, остільки проблема сучасності виявляється спільною долею, спільною справою всіх країн і народів. Таким спільною справою сьогодні стає становлення нової глобальної цивілізації на засадах сталого розвитку. Слідом за Фрідріхом Енгельсом ми говоримо про цивілізації в однині як про явище всесвітньо-історичному.

Економічне зростання, технічний прогрес, споживче товариство, військова сила і всі інші ознаки західної техногенної цивілізації вже не є достатніми характеристиками сучасності. На перший план виходять інші пріоритети і духовні цінності. «У своїй сукупності, - пише В.М. Межуєв, - вони виражають здатність конкретної держави, країни чи народу жити не тільки своїм відособленим, але й загальної життям, виходити за рамки свого локального, місцевого, національного, регіонального існування. Міра цієї загальності і стає тут заходом власної сучасності»(88. С. 18). Словом, сучасна та країна, яка в тій чи іншій мірі включилася в процес творення нової глобальної цивілізації (на основі власної духовної культури).

 







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 961. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...


Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...


Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...


Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Что такое пропорции? Это соотношение частей целого между собой. Что может являться частями в образе или в луке...

Растягивание костей и хрящей. Данные способы применимы в случае закрытых зон роста. Врачи-хирурги выяснили...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Классификация холодных блюд и закусок. Урок №2 Тема: Холодные блюда и закуски. Значение холодных блюд и закусок. Классификация холодных блюд и закусок. Кулинарная обработка продуктов...

ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия