ПРАКТИЧНИЙ БЛОК.

Проблемні питання

1. Розкрити основні принципи сімейного виховання.

2. Чи повинен класний керівник приділяти достатню увагу вихованню дітей у сім'ї? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Ваше ставлення до такої форми роботи як відвідання вчителем сім'ї учня?

4. Як повинен вчинити класний керівник у випадку повної відмови сім'ї співпрацювати зі школою?

5. Виділіть найбільш гострі сімейні проблеми, що впливають на виховання дітей.

 

I варіант. Проведення гри "Ігрові методи оптимізації взаємодії вчителя з батьками учня.";

Іноді вчителю досить нелегко спілкуватися з батьками "важких" учнів, які були викликані до школи. Якщо батьки займають оборонну позицію та намагаються виправдати власне відокремлення від виховання своєї дитини, то вони наводять такі аргументи: “Ми зайняті на роботі, тому в нас немає часу для того, щоб виховувати свою дитину”, “Ми випробували всі засоби, але нічого не виходить”. Досить часто батьки займають наступальну позицію: “Школа винна в тому, що наша дитина така невихована”. Іноді приходять батьки, які хочуть отримати допомогу: “Дитина нас не слухає, порадьте, що робити?”

Для побудови конструктивної розмови з батьками пропонуються вправи "Нейтралізація", "Взаємодія", "Рівність".

Вправа №1 “Нейтралізація”

Вправа “Нейтралізація” спрямована на поліпшення взаємодії в ході бесіди з батьками, які демонструють наступальну позицію чи позицію безпорадності. На першій фазі спілкування з батьками вчитель реалізує дію “опору” їх емоційному впливу. Для цього вчителю потрібно увійти в стан “резервуара” - порожньої форми, яка не заповнена психологічним змістом Вашого співрозмовника. Емоційно не включайтесь у ситуацію Вашої розмови, намагайтеся бути психологічно незалежним від неї, підтримуйте в собі спокійний нейтралітет.

У першому випадку намагайтеся мовчки вислухати батьків і залишатися спокійним, чемним. У другому випадку робіть вигляд, що уважно слухаєте свого співрозмовника, вставляйте нейтральні фрази типу: “Заспокойтеся”, “Я Вас уважно слухаю”, “ Я Вас розумію”.

Відчувши Вашу нейтральну позицію, емоції батьків потроху почнуть згасати. Потім вони заспокояться, у них почне формуватися психологічна готовність до конструктивної розмови з Вами.

Вправа №2 “Рівність”

Настає час для другої фази Вашої бесіди з батьками. Завдання педагога полягає в тому, щоб організувати рівноправну взаємодію з батьками, тому що поєднання зусиль педагога та членів сім‘ї можливе тільки при взаємному визнанні позиційної рівності між батьками та педагогом. Перший крок у цьому напрямі має зробити вчитель, оскільки це входить до його компетенції та виявляє його професіоналізм.

Одним з ефективних засобів залучення батьків до співробітництва є наголошення на їх значимості в цьому процесі. Докладіть усіх зусиль для того, щоб пояснити батьку чи матері їх реальну роль у вихованні та розвитку дитини. В одній ситуації доведіть, що не можна орієнтуватися тільки на одну професійну кар‘єру. В іншій - намагайтеся зруйнувати внутрішній егоцентризм батьків, їх зверненість тільки до своїх особистих проблем, покажіть, що зміст людського “Я” батьків складається не тільки з їх особистого життя, а й життя їх дітей. У третій ситуації зміцніть впевненість батьків в успіху в процесі виховання дітей.

Покажіть батькам своє добре ставлення до їх дитини. Позитивний психологічний контакт у спілкуванні вчителя з батьками учня виникає швидко, якщо вчитель дає можливість зрозуміти батькам, що він симпатизує учню, бачить його позитивні риси.

Коли батьки зрозуміють, що вчитель турбується про їх дитину, тоді вони не будуть вдаватися до “психологічного захисту” і виявляють готовність до співробітництва з вчителем.

Вправа №3 “Взаємодія”

(Методика побудови конструктивного діалогу з батьками “важкої дитини”)

Мета бесіди: організація спільної виховної діяльності.

1. Обговорюйте проблему, а не риси характеру учня.

Бесіда вчителя з батьками учня не дає позитивного результату, якщо почнеться обговорення рис характеру учня, тому що для всіх батьків їх дитина є найкращою, обидві сторони розійдуться ворогами. Вчитель остаточно втратить підтримку батьків і буде змушений звернутися до адміністративних заходів впливу.

Щоб уникнути такого негативного результату, вчитель повинен спрямувати бесіду на обговорення проблеми виховання. Сформулюйте перед батьками психолого-педагогічний “діагноз” навчальної діяльності та поведінки учня. В силу яких об‘єктивних і суб‘єктивних обставин він погано вчиться, порушує поведінку та які виховні впливи потрібно організувати для того, щоб покращити ситуацію. Наприклад, дитина погано вчиться, тому що має проблеми з деяких шкільних предметів. Потрібно організувати допомогу в “підтягуванні” учня по цим предметам.

2. Враховуйте особисті інтереси батьків.

Досить часто в бесіді з батьками вчитель вимагає, щоб вони негайно активізували свою участь у вихованні дитини. Але ж чи можна сподіватись, що батьки відразу ж після розмови з вчителем змінять свій спосіб життя.

Найбільш ефективною дією з боку вчителя є визнання права батьків на їх особисте життя..

3. Не висувайте генетику на перший план.

Деякі вчителі висловлюють таку думку: “Цей учень неспроможний добре навчатися, тому що в нього батьки (алкоголіки, у в'язниці та ін.). Дійсно, вплив спадкових особливостей та умов, в яких живе дитина в сім‘ї, є досить значним, але не вирішальним.

Критерії успішності бесіди з батьками учня

1. Вам вдалося запобігти протистояння та конфронтації.

2. Ви змогли втриматися від взаємних нарікань та образ.

3. Якщо Ви вдало сформулювали проблему виховання, і батьки зрозуміли та погодились з Вами.

4. Якщо Ви обговорили ваші спільні з батьками дії по вирішенню виховної проблеми.

Завдання для студентів: програти кожну із запропонованих вправ, розподіливши ролі "батьків", "вчителя". Експертам оцінити успішність бесіди вчителя з батьками за поданими критеріями.

II варіант

Ділова гра

Тема: "Класні батьківські збори";.

Мета гри: колективне вирішення однієї з проблем сімейного виховання.

Правильна підготовка і успішне проведення гри залежать від таких умов: знання літератури з теми заняття, вміння творчо використовувати теорію і практику з даного питання.

Опис гри.

Це колективна гра, в якій беруть участь всі члени групи (підгрупи). Одного із студентів викладач призначає класним керівником, доручивши йому весь подальший процес підготовки до батьківських зборів. Це повинна бути жива дискусія, обмін думками з питань виховання дітей у сім'ї.

Ведучий (класний керівник) погоджує зі студентами тему, питання зборів, розподіляє питання для обговорення серед "батьків", роль яких виконують студенти.

Тактика гри - відчути себе в ролі класного керівника, який хоче допомогти кожній сім'ї.

Інструкція ведучому

1. Детально вивчити рекомендовану літературу з даної проблеми. Підібрати суперечливі педагогічні факти, ситуації з теми, обраної заздалегідь.

2. Підготувати коротке вступне слово, в якому мотивувати постановку полемічних питань.

3. Фіксувати думки виступаючих, оцінювати їх ідеї.

4. Підвести підсумки дискусії та думок учасників.

Інструкція учасникам гри

1. Добре уявляти свою роль, вміти перевтілюватися.

2. Під час виступу демонструвати чіткий зв'язок між теорією та практикою відповідно до загальної ідеї дискусії; виступи повинні бути діловими, переконливими, обґрунтованими, грамотними.

Інструкція експертам

1. Вести спостереження за ходом дискусії, глибоко вивчити рекомендовану літературу, орієнтуватись у теорії та практиці проблеми, яка обговорюється.

2. Бути тактовним в оцінці дій усіх учасників гри.

III варіант

Вивчити досвід сімейного виховання, використовуючи одну із запропонованих книг.

Рекомендована література

1. Азаров Ю.П. Семейная педагогика. - М.: Политиздат, 1985.

2. Амоношвили Ш. Письма к дочери. Серия народный университет. Пед фак. - М., 1988.

3. Амосов Н.М., Никитин Л.Е., Воронцов Д.Д. Страна детства. - М., 1988.

4. Байярд Р.Т., Байярд Д.В. Ваш беспокойный подросток: практическое руководство для отчаявшихся родителей. - М., 1991.

5. Гарбузов В.И. От младенчества до отрочества. - Л., 1991.

6. Клайн В. Как подготовить ребенка к жизни. - М., 1991.

7. Корчак Я. Як любити дітей. - К.: Рад. школа, 1976.

8. Ле Шан Когда ваш ребенок сводит вас с ума. - М., 1990.

9. Лешли Д. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы. - М., 1991.

10. Лупан С. Поверь в свое дитя /Пер. с франц. Е.И. Дюшен, Н.Л. Суслович. - М.,1993.

11. Макаренко А.С. Книга для батьків. - К., 1982.

12. Максимов М. Не только любить. - М., 1992.

13. Нікітін Б.П., Нікітіна Л.О. Ми та наші діти. – К., 1989.

14. Росс Кэмбелл Как на самом деле любить детей. - М, 1989.

15. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К., 1982.

16. Торре Делла А. Ошибки родителей. - М.: Прогресс, 1993.

17. Уинделл Дж. Дисциплина. 50 надежных способа воспитания детей. - М.,1996.

18. Фицпатрик Д.Г. Диалог с ребенком /Пер. с англ. З. Зефировой. - М., 1996.

19. Шенфельдер Г. Должны ли дети быть трудными. - М., 1990.

 

Виділити головні ідеї у роботах вказаних авторів з проблем сімейного виховання в стислій формі. Висловити свою точку зору про авторську виховну систему. Виділити проблемні питання для обговорення.

IV варіант

Педагогічні задачі