Найсильніший богатир світу, Майстер Спорту Міжнародного Класу

Спортсмен

Місце народження: Івано-Франківськ

Народився 22 квітня 1974 року. 1981 рік - пішов у перший клас Івано-Франківської СШ №4. 1989 - закінчив 8-ий клас і вступив до Технікуму фізичної культури в Івано-Франковську. 1992 - після закінчення технікуму пішов на 2 роки до війська. З 1994 до 2000 працював тренером з легкої атлетики в спортивному товаристві "Україна". З 2000 року - працював водієм-охоронцем в компанії "Концерн Галнафтогаз" у Львові. З 1984 по 2000 рік займався легкою атлетикою - штовханням ядра. Входив до складу збірної команди України з легкої атлетики. У 1995 році виконав нормативи Майстра Спорту. 1998 рік - виконав нормативи Майстра Спорту Міжнародного Класу. З 2000 року займається силовим багатоборством "STRONGESTMAN". 2007 року здобув титул Чемпіона світу з силового екстриму IFSA

Гайдар Аркадій Петрович (1904 - 1941)

Автор відомої повісті "Тимур та його команда";

Справжнє прізвище — Голіков.

Російський дитячий письменник.

Влітку 1919 навчався на Київських військових курсах (у Володимирському кадетському корпусі). На початку Великої Вітчизняної Війни був військовим кореспондентом "Комсомольської правди" в Києві, жив, зокрема, в готелі "Континенталь". Загинув у бою біля Канева. 1976 в Павловському сквері було встановлено паркову скульптуру письменника (знято 1993). 1955 на його честь названо вулицю. Автор повісті «Тимур та його команда», оповідання "Чук і Гек", творів: «Казка про військову таємницю, Мальчиша-Кибальчиша і його міцне слово», «Дим у лісі», «Звичайна біографія», «Бумбараш» тощо

Гмиря Борис Романович (1903 - 1969)

Народний артист СРСР (1951)

Український оперний і камерний співак (бас-кантанте).

Місце народження - м. Лебедин, тепер Сумської області.

1930 вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту. 1939 закінчив Харківську консерваторію. Водночас (від 1936) став виступати на сцені Харківського оперного театру. 1939—1957 — у Київському театрі опери та балету (з перервою). Від 19 вересня 1943 до 1 червня 1944 працював у Кам’янці-Подільському. 14 квітня 1944 у Кам'янці-Подільському брав участь у постановці опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського тощо. Відомий і як камерний співак. Гастролював за кордоном. Помер 1 серпня 1969 року. Похований на Байковому цвинтарі. Творча праця: понад 600 камерних творів; 39 оперних партій (77 арій) української, російської та західної класики; 85 фрагментів із вокально-сценічних і симфонічних творів; 30 трансляційних концертів; 200 платівок, які видавалися понад 120 разів накладами від 100 тисяч до 600 тисяч примірників. Епістолярна спадщина: 150 рукописів науково-популярних і мистецьких статей; 8 зошитів-щоденників обсягом 1865 сторінок(1939—1969); 7 тисяч листів. Основні партії: Тарас Бульба («Тарас Бульба» Миколи Лисенка); Трохим («Наймичка» Михайла Вериківського); Мефістофель («Фауст» Шарля Гуно) та інші. Вокальні цикли: «Зимова дорога» Франца Шуберта; «Перські пісні» Антона Рубінштейна; «П`ятиденка» Дмитра Шостаковича тощо

Гризодубова Валентина (1910 – 1993)

Видатна льотчиця, разом з двома напарницями першою з жінок Радянського Союзу отримала звання Героя СРСР

Льотчиця

 

Народилась в родині авіаконструктора С.Гризодубова. Закінчила Харківський технологічний інститут. Паралельно закінчила музичне училище та була зарахована до консерваторії. В листопаді 1928 року потрапила до першого набору Харківського центрального авіаклубу. Навчалась у льотно-спортивній школі в Тулі. Була льотчиком-інструктором в Тушино, де підготувала більше 36 льотчиків. В 1938 році разом з П.Осипенко та М.Расковою здійснила безпересадочний переліт, подолавши 5908 кілометрів за 26 годин 29 хвилин. Була нагороджена званням Героя Радянського Союзу. В 1942 році Гризодубова стала членом комісії по розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників. Під час Великої вітчизняної війни, з березня 1942 року, командувала полком Авіації дальньої дії. Здійснила близько 200 бойових вильотів на бомбардування ворожих об’єктів та для підтримання зв’язку з партизанськими загонами. Після демобілізації з Радянської Армії Валентина Гризодубова працювала в громадянській авіації

Давидофф Зіно (1906 - 1994)