Льотчик-винищувач, ас німецько-радянської війни. Тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації

Місце народження – село Ображіївка, тепер Шосткінського району Сумської області

Народився 8 червня 1920 року в в сім'ї селянина. Член КПРС з 1943 року. Закінчив хіміко-технологічний технікум і Шосткінський аероклуб. В Червоній Армії з 1940 року. В 1941 році закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в ній інструктором. До кінця війни здійснив 330 бойових вильотів, в 120 повітряних боях збив 62 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна. 15 лютого 1945 року збив реактивний німецький винищувач Ме-262. За всю війну жодного разу не був збитий. Він справедливо вважається кращим асом авіації союзників. По завершенню війни продовжив службу в ВПС, в 1949 році закінчив Червонопрапорну військово-повітряну академію, в 1956 – Військову академію Генерального штабу. Під час війни в Кореї командував 324-ю винищувальною авіаційною дивізією. Незважаючи на категоричний наказ Сталіна не брати участь в повітряних боях, перетворив свій МіГ на повітряний командний пункт, літаючи на межі бою, керуючи своїми ескадрильями. За рік боїв його льотчики збили 216 літаків, втративши тільки 27 машин і 9 пілотів. В 1964-71 – заступник командира ВПС Московського військового округу, з 1971 – в центральному апараті ВПС, з 1978 – в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони. В 1985 отримав звання Маршала авіації. Обирався депутатом ВР СРСР 2-5 скликань, народним депутатом СРСР. Похоронений на Новодівичому цвинтарі в Москв

Кондратюк Юрій (1897 - 1941 (42))

"Трасою Кондратюка" подорожували на Місяць американські космічні кораблі "Аполло";

Вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.

Місце народження – Полтава.

З 1910 по 1916 роки вчився в Другій полтавській чоловічій гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю. У 1916 році поступив на механічне відділення політехнічного інституту Петрограду, але був покликаний в армію і зарахований до школи прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті. Після жовтневого перевороту, як офіцер царської армії, був мобілізований в Білу армію, але дезертирував з неї. Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, роздобув документи на ймення Ю. В. Кондратюка — і під цим ім'ям прожив до кінця життя. Незалежно від Ціолковського розробляв основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 р.) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступінчатих ракет. Перший сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем. Багато ідей Ю.Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969 р.)

Коновал Пилип (1888 - 1959)

Єдиний українець — кавалер Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні

Канадець українського походження, військовий

Виконував обов'язки капрала в 47- ому Батальйоні Полку Британської Колумбії Канадських Експедиційних Сил в часи Першої Світової Війни. За виявлений героїзм під час Битви за висоту 70 в Ленсі (Франція) Пилип Коновал отримав Хрест Вікторії, а також здобув звання сержанта. Решта нагород Коновала: Британська Воєнна Медаль (British War Medal) (1914—1920), Медаль Перемоги (Victory Medal) (1914—1919), Коронаційна Медаль Георга VI (George VI Coronation Medal) (1937), Коронаційна Медаль Єлизавети II (Elizabeth II Coronation Medal) (1953). Також він був представлений до російської медалі Георгіївського Хреста 4-го ступеня. Королівський Канадський Легіон, відділення 360 (Відділення Коновала) в Торонто, зробив його своїм покровителем в 1953 році. Легіон також сприяв створенню Нагороди Коновала, щорічного навчального гранту в Канадському Королівському Військовому Коледжі. Коновал іммігрував в Канаду в 1913, залишивши в Україні дружину та дочку. Як і мільйони українців того часу, він сподівався заробити трохи грошей на краще життя, та, коли вибухнула Перша Світова Війна, записався волонтером в оттавський 77-й піхотний батальйон, трохи пізніше був призначений в 47-й Батальйон Британської Колумбії. Госпіталізований після поранення під час битви за Висоту 70, Коновал став асистентом військового аташе посольства Росії в Лондоні. Потім був приписаний до 1-го Канадського Резервного Батальйону, що був частиною Канадського Лісорубного Корпусу, пізніше - Канадських Сибірських Експедиційних Сил. Він повернувся у Ванкувер, (Британська Колумбія) 20 червня 1919 р. Пилип Коновал помер в 1959 в Халлі, Квебек, у віці 72-х років. Похований на цвинтарі Нотр-Дам-де-Лурд, в Оттаві

Копержинська Нона (1920 – 1999)