Винахідник і революціонер-народник українського походження. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарату
Місце народження – місто Короп, сьогодні - Чернігівська область. Народився у родині священика. Підлітком пішов на серйозний конфлікт із батьком-священиком, покинув духовну семінарію у Чернігові і вступив до гімназії Новгорода-Сіверського. Там же захопився хімією. Щоб читати технічну літературу, самотужки вивчив англійську мову, був одним із кращих учнів гімназії. Закінчивши зі срібною медаллю навчання, вступив до Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення (1871—1873 р.). Не закінчивши його, перейшов у Медико-хірургічну академію, де познайомився з народовольцями та їхніми ідеями. У 1875 році за зберігання нелегальної літератури був заарештований і майже три роки провів у Лук'янівській в'язниці у Києві, після чого його випустили під нагляд поліції. Продовжити освіту йому не дозволили. Згодом працює в підпільних друкарнях і у так званих «пекельних лабораторіях», де виготовляли вибухівку і зброю для терористичних актів. Написав одну з найважливіших в народовольчій публіцистиці теоретичну статтю — «Политическая революция и экономический вопрос» (газ. «Народная воля», 5 лютого 1881 року). Брав участь у 6 замахах на царя (останній, успішний замах відбувся 1 березня 1881 року), арештований через 17 днів. У камері розробив принцип реактивного літального апарату. Був відданий до суду разом з Желябовим, Перовською, Рисаковим та Михайловим і страчений 3 квітня 1881 року. Його ім'ям названо кратер на зворотному боці Місяця Кисіль Адам (1580 - 1653) Останній православний сенатор Речі Посполитої Державний діяч Місце народження: село Низкиничі (нині Володимир-Волинського району Волинської області) Походив зі старовинного волинського шляхетського роду. Навчався в академії. З 1617 служив у коронному війську, відзначився у війнах з Османською імперією, Московією і Швецією. Власник великих маєтностей в Україні. Брав активну участь у суспільно-політичному житті України першої половини 17 ст. У1629 був представником короля Сигізмунда III Вази на церковному соборі в Києві, який був скликаний з метою примирення прихильників православної і уніатської греко-католицької церков в Україні. Відомий як захисник православної віри, хоча підтримував контакти з кліром греко-католицької церкви. Під час національно-визвольних повстань 1637-38 Кисіль виконував функції урядового комісара і вів переговори з повсталими. В 1639 одержав посаду чернігівського каштеляна, в 1641 став сенатором Речі Посполитої. З 1646 - київський каштелян, з 1647 - брацлавський воєвода, з 1649 - київський воєвода. В період повстання під проводом Богдана Хмельницького Кисіль був постійним представником Речі Посполитої під час переговорів з представникам гетьманського уряду (лютий 1649 в Переяславі, серпні 1649 у Зборові, вересень 1651 в Білій Церкві). Намагався знайти компромісні рішення у відносинах між Польщею і Гетьманщиною, прагнув досягти порозуміння між обома сторонами шляхом надання привілеїв козацтву і зрівняння його у правах з польською шляхтою. Толерантна позиція Кисіля викликала звинувачення на його адресу з обох сторін. Помер в 1653 р. Похований у родинній церкві у Низкиничах на Волині Кістяківський Володимир (1865 - 1952) Видатний хімік, багатолітній професор петербурзького Політехнічного інституту, директор Колоїдно-електрохімічного інституту в Москві Вчений
Місце народження: Київ
Закінчив Санкт-Петербурзький університет, отримав ступінь магістра й доктора хімії в Московському університеті, був професором політехнічного інституту у Санкт-Петербурзі. Нетривалий час працював у Києві. Член-кореспондент розряду фізичних наук (хімія) Відділення фізико-математичних наук з 6 грудня 1924 р., академік Відділення фізико-математичних наук (фізична хімія) з 12 січня 1929 р. У 1929 у Ленінграді організовував та очолював Колоїдно-електрохімічну лабораторію (ЛАКЕ). В1934 лабораторіюперетворюють на Коллоїдно-електрохімічний інститут (КЕІН), який він і очолив. Володимир - автор низки фундаментальних закономірностей у фізичній хімії, зокрема, в електрохімії Кличко Віталій (нар. 1971) та Володимир (1976)
|
