Авіаконструктор, учений, творець найбільшого в світі літака Ан-225 "Мрія". Генеральний конструктор АНТК імені Антонова

Інженер

Місце народження: хутір Валуйськ (Станично-Луганський район, Луганська обл.)

 

У 1954 році закінчив Харківський авіаційний інститут (інженер-механік з літакобудування). З 1954 — інженер-конструктор, з 1956 — начальник майстерні, з 1959 року — начальник збирального цеху, з 1960 — провідний конструктор, в.о. начальника виробництва АНТК. У 1961 році Петро Балабуєв бувпризначений заступником головного конструктора, начальником представництва АНТК на серійному заводі в Ташкенті, з 1965 — директором дослідного заводу в Києві, з 1968 — заступником головного конструктора, а з 1971 — головним конструктором, 1-м заступником Генерального конструктора. У 1984-2005 роках був Генеральним конструктором Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О. Антонова. Приймав участь у створенні близько 100 модифікацій літаків серії "Ан". Був головним конструктором літака для перевезень великогабаритних вантажів Ан-124 "Руслан", керував створенням найбільшого в світі транспортного літака Ан-225 "Мрія". Серед останніх його розробок — пасажирський Ан-140, багатоцільовий Ан-38, військово-транспортний Ан-70. Автор понад 100 наукових праць, доктор технічних наук, професор

Бердяєв Микола (1874 - 1948)

Один з основоположників екзистенціоналізму в Росії

Філософ–ідеаліст.

Місце народження – Київ.

Один з авторів збірок статей: "Проблемы идеализма" (1902), "Вехи" (1909), "Из глубины" (1918). Приймав участь в роботі Релігійно – філософського товариства, був ініціатором створення вільної академії духовної культури (1918 - 1922). З 1924 та до кінця життя жив у Франції, бо йому заборонили жити в Росії, видавав релігійно – філософський журнал "Путь" (Париж, 1925 - 1940). Найбільш відомі його роботи: "Субъективизм и индивидуализм в общественной философии" (1901), "Новое религиозное сознание и общественность" (1907), "Духовный кризис интеллигенции" (1910), "Философия свободы" (1911), "Смысл творчества" (1916), "Судьба России" (J918), "Смысл истории" (1923), "Новое средневековье" (1924), "Философия свободного духа" (1927), "О назначении человека" (1931), "Истоки и смысл русского коммунизма" (1937), "Русская идея" (1946), "Самопознание" (1949

Березовський Максим (1745 - 1777)

Класик європейської музики. Разом із Д.Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. Після Моцарта Березовський став другим композитором-чужинцем, пам’ять якого вшанована встановленням меморіальної дошки у всесвітньовідомому центрі культури та мистецтва - Болонській академії.

Композитор, диригент, співак, класик європейської музики.

Місце народження – Глухів на Чернігівщині.

Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії. 1758 - відряджений до Петербурга, де став солістом у Придворній співацькій капелі князя Петра Федоровича. 1759-60 виступав як співак-соліст в Італійській оперній трупі в Оранієнбаумі та Петербурзі. 1769 – навчався у Болонській філармонічній академії. Закінчив Академію з відзнакою. 1771 - отримав звання maestro di musica і був обраний членом Болонського філармонічного товариства. Був зарахований (без посади) церковним півчим і капельмейстером Придворної співацької капели. 1777 року через постійні нестатки та неможливість знайти застосування своїм творчим силам покінчив життя самогубством (щоправда, зараз версія про самогубство піддається сумніву біографами Березовського)

Бубка Сергій (нар. 1963)

Герой України, Заслужений майстер спорту СРСР, єдиний легкоатлет, який переміг у шести чемпіонатах світу, чемпіон Олімпійських ігор, Європи, СРСР (двічі), переможець Кубків світу та Європи у стрибках з жердиною

Спортсмен-легкоатлет у стрибках з жердиною

Місце народження: Луганськ

Стрибками з жердиною почав займатися у 1974 р. Його першим тренером був Віталій Опанасович Петров, заслужений тренер СРСР, а пізніше його тренували Євген Родіонович Волобуєв, Аркадій Георгійович Шквира. Сергій Бубка має вищу освіту, яку отримав у Київському інституті фізичної культури, на спортивному факультеті. У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію «Формування індивідуальних здібностей студентів у процесі фізичного виховання» в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України. Тричі визнавався кращим спортсменом світу: «Чемпіон чемпіонів» (1997 р., газета «Екіп», Франція); переможець в номінації «За видатну кар'єру» (2000 р., IAAF). За заслуги у спорті Сергія Бубку було нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора, Леніна, «За заслуги» III ст. (лютий 1994 р.), «За заслуги» ІІ ст. (вересень 1997 р.), I ст. (лютий 1999 р.), Почесною відзнакою Президента України. Сергій Назарович також має звання Героя України, орден Держави йому було вручено 4 лютого 2001 р. Крім спортивної кар'єри йому вдалося зробити й кар'єру політичну. У травні 2002 р. його було обрано Народним депутатом України 4-го скликання від блоку «За єдину Україну!». Сергій Назарович займав 12 місце у виборчому списку. У червні 2002 року він став членом фракції «Регіони України». Сергій Бубка є Президентом спортивного клубу ім. С.Бубки (Донецьк), членом Міжнародного Олімпійського Комітету з грудня 1999 р, організатором щорічного міжнародного турніру «Зірки жердини» (Донецьк). 23 червня 2005 він став президентом Національного олімпійського комітету (НОК) України. Член МОК з 1999 р., член виконкому МОК з 2000 р

Булгаков Михайло (1891 - 1940)