Відома українська оперна співачка, педагог

Місце народження – село Білявинці, тепер Бучацького району Тернопільської області

Народилася у в сім'ї священика. Походить із шляхетного й старовинного українського роду. Співати почала з юних років. Основи музичної підготовки отримала в Тернопільській гімназії, в якій здавала іспити екстерном. У 1883 році на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший її прилюдний виступ. Співала в хорі товариства ”Руська Бесіда”. На одному з концертів цього хору 2 серпня 1885 року був присутній Іван Франко. У 1891 році вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Під час навчання відбувся її перший сольний виступ 13 квітня 1892 року, співачка виконувала головну партію в ораторії Г. Ф. Генделя ”Месія”. В 1893 закінчила Львівську консерваторію. Восени 1893 року їде вчитися до Італії, а з 1894 року виступає в Львівській опері, завойовуючи симпатії глядачів. У другій половині 1890 року почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу в Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі. У 1910 році одружилася з відомим італійським адвокатом Чезаре Річчоні. В 1920 році в зеніті слави залишає оперну сцену, виступивши останній раз в неапольському театрі в улюблених операх ”Лорелея” і ”Лоенгрін”. Далі своє життя присвятила камерній концертній діяльності. Здійснила турне по Україні, Європі, Америці. У 1894 - 1923 майже щороку виступала з концертами у Львові, Тернополі, Стриї, Бережанах, Збаражі, Чернівцях та інших містах Галичини. У 1929 році в Римі відбувся її останній гастрольний концерт. У серпні 1939 року відвідала Галичину і через початок Другої світової війни не змогла повернутися в Італію. В післявоєнний період С. Крушельницька стала професором Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка. У 1951 році їй присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. Померла і похована у Львові

Кузнєц Саймон Сміт (1901 - 1985)

Лауреат Нобелівської премії з економіки

Економіст

Місце народження: Харків

Навчався в Харківському університеті. Деякий час працював в статистичній службі в профспілці. Емігрував у 1922 р. Ступінь доктора отримав в Колумбійському університеті. Працював професором в Гарварді (1960—1971), в університетах Пенсільванії (1930—1954) і Джона Хопкинса (Балтімор, 1954—1960); в Національному бюро економічних досліджень (1927−1961). Президент Американської економічної асоціації в 1954 р. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1971 р. «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому»

Кульчицький Юрій-Франц (1640 - 1694)

Українець, який навчив Європу пити каву

Народився в 1640 р. в с. Кульчиці (Самбірський район Львівської обл.), з 1660 р. жив у Запорізькій Січі. В кінці 1660-х років потрапив у полон, де глибоко вивчив турецьку мову та культуру. Після визволення з полону переїхав до Відня.
У вирішальний момент облоги Відня турками під час війни у 1683 р. Кульчицький, перевдягнувшись у турецький одяг, пройшов ворожі кордони та привів війська союзників на допомогу оточеному місту. У 1684 р. отримав титул почесного громадянина Відня. Як нагороду для себе попросив захоплені у турків 300 мішків з кавовими зернами.
Фактично Юрій Кульчицький став одним з перших невизнаних класиків реклами. Він особисто пропагував каву, розносячи її вулицями міста, а в 1684 р. у Відні видав книгу своїх мемуарів, яка моментально стала бестселером у Європі.
13 серпня 1684 р. Кульчицький відкриває першу кав’ярню у Відні. Українець адаптував турецьку каву до європейського смаку, додавши до неї цукор і молоко й створивши відому «каву по-віденськи» - напій, що підкорив усю Європу.
В 1862 році іменем Кульчицького була названа одна з вулиць Відня, а у 1865 р. на ній йому встановлено пам’ятник. Наказом імператора Юрій Кульчицький на все життя був звільнений від сплати податків.
Герой Відня та засновник першої у Європі мережі кав’ярень помер 20 лютого 1694 р. Похований з почестями на центральному цвинтарі Відня біля собору Св. Стефана

Кучугура-Кучеренко Іван Іович (1869/1878 - 1943/1937)