Національної економіки
Так, нормальний циклічний спад ВВП становить 5-15% від його потенціального значення. Пороговим спадом вважають 30%, за умов вищого 65 Див.: Економічна політика: Навч. посіб. / О. О. Беляев, А. С. Бебело, М. І. Диба таін. — К.:КНЕУ, 2004. —252 с. Глава 12. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ спаду втрати можуть бути незворотними. Нормальним рівнем інфляції вважається середньорічний темп зростання цін на 5-6%. У разі інфляції 6— 10% необхідно вживати спеціальних обмежувальних заходів. Зі світового досвіду відомо, що в період радикальних перетворень рівень безробіття може досягати 15-20%. Однак він не повинен триматися більше 3-5 років. Пороговим рівнем безробіття вважається 10%. Розрив у річних доходах 10% найбагатших та 10% найбідніших верств населення не повинен перевищувати 6-8 разів. А індикатор концентрації доходів (коефіцієнт Джині) у розвинутих країнах становить 0,15-0,17. Коли частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум, досягає 8-10%, це призводить до тривалої кризи та стагнації. Інтегральний індекс економічної безпеки держави визначається за багаторівневою оцінкою, що враховує індекси безпеки окремих сфер економіки (макроекономічна, виробнича, фінансова, інвестиційна, зовнішньоекономічна, науково-технологічна, соціальна, демографічна, енергетична, продовольча), які, в свою чергу, є також багаторівневими. Так, фінансова безпека включає бюджетні, валютні, боргові та інші індекси. Слід зазначити, що інтегральний індекс економічної безпеки країни за останнє десятиріччя має позитивну динаміку (див. рис. 12.1)67.
НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Індикатори економічної безпеки дають можливість не тільки кількісно визначити параметри необхідного розвитку економічної системи, а й сформулювати якісні вимоги, котрі є, по суті, завданнями (цілями) економічної безпеки. На шляху реалізації цих цілей слід усунути або мінімізувати загрози (виявлені за результатами аналізу індикаторів економічної безпеки), а також розвивати наявні потенційні можливості поліпшення стану економічної безпеки. Зовнішньоекономічна політика країни є логічним продовженням внутрішньої економічної політики, проте з власними ознаками та інструментами. Так, економічно могутні країни та регіональні інтеграційні об'єднання спроможні істотно впливати на міжнародні економічні відносини та проводити зовнішню політику з позиції сили для захисту своїх інтересів. Країни з невисоким рівнем розвитку змушені пристосовуватися до такого порядку і формувати зовнішню політику на підставі реальних економічних можливостей або об'єднуючись у регіональні економічні утворення.
|
