Лікування. Лікувальні заходи при ХЕ включають дієту, медикаментозні засоби, спрямовані на відновлення моторної функції і трофіки кишечника

Лікувальні заходи при ХЕ включають дієту, медикаментозні засоби, спрямовані на відновлення моторної функції і трофіки кишечника, травних і транспортних процесів в стінці кишки, усунення дисбіозу, розладів обміну речовин, підвищення імунної реактивності організму.

Дієта: з підвищеним вмістом білку, фізіологічною кількістю жиру, обмеженням вуглеводів. В періоді загострення з метою механічного збереження кишечника призначають голодну паузу на 8-12 годин з подальшим дробним харчуванням 5-6 разів/добу. З раціону виключають харчові продукти, які негативно впливають на стан кишечника, насамперед, молоко, глютен, дисахариди, сирі овочі і фрукти, чорний хліб. Для дозованого харчування дітей раннього віку використовують кисломолочні продукти. Старшим дітям призначають послідовно лікувальні столи №4 (на 3-5 днів), №4б (на 10-12 днів) з подальшим переходом на стіл №4в.

Підвищеної кількості білка досягають шляхом призначення відварених м’яса і риби, протертого сиру, білкових омлетів. Після усунення гострих запальних змін доцільне призначення білкового енпіту, що підвищує вміст білка в харчовому раціоні на 10%. Препарат застосовують у вигляді 15% розчину (дітям до 3 років – по 100 мл; 3-7 років – по 150 мл; старше 7 років - по 200 мл 1 раз/день на підвечірок чи 2-й сніданок). Починають введення білкового енпіту з ¼-½ повного об’єму і протягом 3-4 днів дозу збільшують до необхідної, яку використовують протягом 4-6 тижнів.

Кількість жиру обмежують лише за важкого перебігу ХЕ. Корисне збагачення їжі поліненасиченими жирними кислотами (рослинні олії), якими за хорошої переносимості можна замінити ⅓ вершкового масла.

Переносимість вуглеводів залежить від кількості клітковини і клітинних оболонок, а також особливостей геміцелюлози. Рекомендують овочі, фрукти, крупи, що містять мало клітковини і клітинних оболонок. Необхідно застосовувати спеціальні методи кулінарної обробки (варіння на воді, на парі, механічне подрібнення продуктів).

Для дієти №4 рекомендують наступні продукти і страви: сухарі з білого хліба, протерті супи на неміцному м’ясному бульйоні, рублені котлети з м’яса і риби, рисову чи манну кашу, зварену на воді чи молоці, яйця (спочатку зварені некруто, у подальшому – круто), цукор (до 40 г на день), киселі, желе з фруктів і ягід з високим вмістом дубильних речовин, відвари з чорниці, шипшини, сік чорної смородини, лимонний, масло вершкове (додають до страви по 5 г).

Дієта №4б фізіологічно повноцінна, вміст повареної солі 8-10г. До раціону вводять хліб пшеничний вчорашньої випічки, сухе печиво чи нездобні булочки 1-2 рази/день, супи на неміцному бульйоні (м’ясному чи рибному) з добре розвареними крупами чи вермішеллю і дрібно нарізаними овочами (картопля, кабачки, морква, кольорова капуста, гарбуз); ніжне м'ясо і рибу нежирних сортів, порубані чи шматком, приготовлені на пару чи відварені; страви і гарніри із зазначених овочів у вареному чи протертому вигляді, а також у вигляді парових суфле; різні каші (крім пшоняної і перлової) на воді з додаванням ⅓ об’єму молока, парові пудинги з яєць; киселі і протерті компоти, желе, суфле, муси з солодких фруктів і ягід; за доброї переносимості дозволяють невелику кількість солодких ягід у сирому вигляді (суниця, полуниця, малина), соків, розведених гарячою водою; кисломолочні продукти з невисокою кислотністю, негострий твердий сир, сир у натуральному вигляді, протертий, також у вигляді парових чи запечених пудингів; соус молочний і фруктовий; вершкове масло додають до страв чи дають з хлібом у невеликій кількості (5-15 г).

У стадії ремісії пацієнтів переводять на стіл №4в, який призначений для забезпечення повноцінного харчування, збереження стану компенсації при захворюваннях кишечника і супутніх хворобах травного тракту. Дозволяють страви запечені в духовці, їжу дають переважно в неподрібненому вигляді. За хорошої переносимості до супів чи гарнірів додають капусту білокачанну, зелений горошок, молоду квасолю, буряк, стиглі помідори в сирому вигляді (до 100-200 г/день), листя салату зі сметаною, каші розсипчасті (крім пшоняної і перлової), дрібно порубані макарони, спілі мандарини і апельсини, солодкі кавуни, фруктово-ягідні соки з солодких сортів (яблучний, вишневий, полуничний), за хорошої переносимості – молоко в натуральному вигляді. За стійкої компенсації процесу і відсутності супутніх захворювань травного тракту призначать загальний стіл.

Для усунення полігіповітамінозу при ХЕ призначають вітаміни в дозах, що значно перевищують потребу, переважно парентерально. Особливо показані вітаміни групи В, які сприятливо впливають на секрецію і моторику кишечника, нормалізують його ферментну діяльність, мають детоксикаційну дію. Призначають тіамін – 10 мг, рибофлавін – 10 мг, піридоксин – 10 мг, фолієву кислоту – 1 мг, нікотинову кислоту – 5-10 мг, ціанокобаламін – 50-200 мг, на курс лікування 15-20 ін’єкцій. Добова доза аскорбінової кислоти 200-300 мг, ретинолу 2 мг.

Адсорбенти, в’яжучі та обволікальні засоби: вступаючи в реакцію з тканинним білком поверхні запально-зміненої слизової оболонки вони утворюють нерозчинну плівку, що вкриває тонким шаром слизову оболонку травного тракту і захищає її від механічних, термічних і хімічних подразнень, впливу ферментів. Це сприяє зменшенню проникності стінки судин, набряку, гіперемії, стиханню вираженості запального процесу. В’яжучі засоби рослинного походження мають нерізко виражений бактеріостатичний і бактерицидний вплив. Для посилення ефективності в’яжучі засоби призначають за 20-30 хвилин до їди. До в’яжучих засобів рослинного походження відносяться кора дуба, трава звіробою, кореневище гірчаку зміїного, кореневище з коренями кровохльобки, шишки вільхи, листя шавлії, квітки ромашки, плоди черемшини, кореневище перстачу прямостоячого, трава череди.

До обволікальних належать крохмаль, насіння льону, корінь алтея, кореневище з коренями солодки. Протизапальний ефект мають трава звіробою, квітки ромашки, листки шавлії, квітки календули.

Настоянку звіробою призначають по 40-50 крапель 3-4 рази/добу; настоянку полину гіркого по 15-20 крапель за 30 хвилин до їди 3 рази/добу.

Лікарські рослини застосовують, як правило, у поєднанні:

1. Відвар кожури та плодів гранату у поєднанні з ромашкою аптечною та м’ятою перцевою (по 1 столовій ложці м’яти та ромашки, ½ столової ложки кожури граната залити 1 л окропу, настояти протягом 2-3 годин, процідити, пити по 1-2 столовій ложці до їди 3 рази/добу).

2. Кореневища гірчаку зміїного 20 г, квіток ромашки 20 г, листя подорожника великого 25 г, плодів чорниці 25 г: 1 столову ложку збору залити склянкою окропу, нагріти 30 хв на водяній бані; настій охолодити протягом 10 хв і процідити. Застосовувати по ⅓-½ склянки 2 рази/добу до їди.

3. Плодів фенхелю 10 г, кори дуба 30 г, листя шавлії 30 г: 1 столову ложку збору залити склянкою холодної кип’яченої води, настояти при кімнатній температурі протягом 8-10 год; настій кип’ятити протягом 15 хв і процідити. Застосовувати по ½ склянки 3 рази/добу до їди.

4. Шишок вільхи 30 г, кори дуба 30 г, неподрібнених плодів черемшини 10 г: 1 столову ложку збору залити склянкою окропу, нагріти протягом 30 хв на водяній бані; настій охолодити при кімнатній температурі 10 хв і процідити. Застосовувати по ¼ склянки 3 рази/добу до їди.

Готові лікарські препарати: препарати вісмуту, імодіум, танальбін, ромазулан, ентерол у вікових дозах.

- ромазулан має протизапальну і легку спазмолітину дію, сприяє зменшенню метеоризму. Препарат вживають всередину по ½ ч.л., розведеної в склянці гарячої води. Для клізм розводять 1,5ст.л. препарату в 1 л кип’яченої води.

- танальбін має в’яжучий і протизапальний ефект. Застосовують по 0,1-0,5 г залежно від віку дитини 3-4 рази/добу.

- імодіум має сильну протипоносну дію, він вибірково впливає на м’язи тонкої кишки, завдяки чому збільшується щільність калу, зменшується кількість випорожнень. Призначається по 1 капсулі, 10-20 крапель чи 5-10 мл сиропу 2-3 рази/добу.

- ентеробене має аналогічну дію. Таблетки по 0,002 г, які призначаються дітям з 8 років. На початку лікування при гострому проносі та після випорожнення призначають по 1 таблетці. Добова доза 4 таблетки (8 мг). При хронічному проносі добова доза становить 1 таблетку. Застосовують не розжовуючи з невеликою кількістю води.

- ентерол – протидіарейний засіб біологічного походження, який має антагоністичний вплив на патогенні та умовнопатогенні мікроорганізми, що спричиняють діарею. Призначають по 1-2 капсули чи пакетики на добу.

За підвищеного газоутворення та здуття живота – антифлатуленти на основі симетикону. Доза симетикону в залежності від віку 15-25 крапель 3-5 разів/добу перед чи під ас їди.

Ферментні препарати, які містять панкреатичні ферменти і жовчні кислоти (панкреатин, панзинорм, фестал, креон), їх призначають по ½-1 таблетці 3 рази/добу під час їди, курс лікування 2-3 тижні.

Показанням до призначення антибактеріальних препаратів при ХЕ є відсутність ефекту при застосуванні дієти, в’яжучих і ферментних препаратів. Широко використовують еубіотики, які мають виражений антибактеріальний вплив на умовно патогенну мікрофлору (ентеросептол, інтестопан, мексазе, мексаформ).

За наявності в організмі вогнищ хронічної інфекції застосовують нітрофуранові препарати (фурадонін, фуразолідон), препарати налідиксової кислоти (неграм, невіграмон), азосполуки саліцилової кислоти з сульфапіридином (сульфасалазин, сульфапіридазин, салофальк), антибіотики (поліміксин М, ампіцилін).

В періоді загострення захворювання, при вираженому проносі та наявності ознак токсикозу з ексикозом проводять інфузійну терапію.

Для усунення печії, свербіння в ділянці анусу, які виникають внаслідок тривалої діареї, призначають ректальні процедури – мікроклізми, свічки.