Ендоскопічні критерії активності ВК

В періоді ремісії: вираженість запальних змін зменшується, зберігається зернистість і легка уразливість слизової оболонки, нечіткість судинного малюнка, ділянки атрофії слизової оболонки, можливе формування рубчиків і псевдополіпів.

Колоноскопічне дослідження більш інформативне, оскільки дозволяє оглядати усі відділи товстої кишки аж до ілеоцикального клапана.

Гістологічно: дистрофічні і атрофічні зміни поверхневого епітелію з ділянками виразок, ерозій і мікроерозій, зміна форм крипт, зниження мітотичної активності епітеліоцитів, зменшення кількості чи відсутність бокалоподібних клітин, що продукують слиз, нейтрофільна та еозинофільна інфільтрація, зниження кількості міжепітеліальних лімфоцитів (в основному Т-лімфоцитів).

Важка форма ВК прямої кишки Важка форма ВК сигмоподібної кишки Запальні поліпи (псевдополіпи) товстої

кишки, які виникли внаслідок ВК

ü рентгенологічне дослідження дозволяє не тільки встановити наявність запального процесу, але й визначити його поширеність, а також характер розладів рухової функції кишечника (ірігографія з контрастуванням суспензією сульфату барію чи подвійним контрастуванням суспензією сульфату барію та повітря):

- місцева гіпермотильність (прискорене вивільнення ураженої ділянки від контрастної речовини, часто з болючими відчуттями)

- порушення гаустрального малюнка (асиметрія, деформація до повного зникнення), укорочення кишки і зміщення природних вигинів, зазубреність контурів. При проведенні подвійного контрастування виявляють переривчастість контурів кишки (синдром двоконтурності кишки).

- зміни рельєфу слизової оболонки: наявність грубих потовщених поздовжніх складок («причесаний» рельєф), плямистий («мармуровий») малюнок у місцях ерозій і виразок – скупчення барієвої суспензії.

Метод використовується, в основному, в періоді ремісії.

Консультації суміжних спеціалістів: окуліст, хірург, онколог (при тривалому перебігу, наявності дисплазії в біоптатах слизової оболонки товстої кишки).