Медикаментозна терапіяА. Базисна терапія: 1). Препарати 5-аміносаліцилової кислоти: існують препарати чистої 5-АСК (месалазін, салофальк, пентаса – вони метаболізуються в кишечнику до N-ацетил-5-аміносаліцилової кислоти та інгібують синтез метаболітів арахідонової кислоти, які є медіаторами запалення – рівень доказовості А) і комбіновані препарати, в які поряд з 5-АСК входить сульфапірідин (сульфосалазін, салазопіридазин, салазодіметоксин – рівень доказовості С). Більшу перевагу мають перші, так як лікувальну дію здійснює саме 5-АСК, а побічні ефекти обумовлені, в основному, сульфапіридином. - месалазін – 30-50 мг/кг/добу за 3 прийоми. Для профілактики рецидивів хвороби – 15-30 мг/кг/добу за 2 прийоми. - салофальк (таблетки, гранули, суспензія ректальна, супозиторії ректальні): дітям старшого віку призначається по 1 таб 3 рази/добу після їди протягом 6-8 тижнів з поступовим зменшенням дози. - пентаса (таблетки 500 мг, гранули, супозиторії ректальні 1000 мг): при ВК в періоді загострення дітям з 2 років призначається з розрахунку 20-30 мг/кг/добу за 3-4 прийоми; старшим 12 років по 1-2 таб 3-4 рази/добу, свічки призначають тільки старшим дітям 1-2 рази/добу. - сульфосалазін: добова доза у віці 3-5 років = 1,5г, 5-7 років = 1,5-3г, 7-15 років = 3-6г за 3 прийоми. - салазопіридазин: добова доза у віці 3-5 років = 0,5г, 5-7 років = 0,75-1г, 7-15 років = 1,25-1,5г за 3 прийоми. - салазодіметоксин – дози салазопіридазина. Максимальну дозу призначають до досягнення клінічного ефекту, далі знижують на ⅓ від початкової протягом 2-3 тижнів. Якщо, протягом 2-3 тижнів стан дитини не погіршився, добову дозу знову знижують на ⅓, і у якості підтримуючої зберігають до завершення курсу лікування в стаціонарі і надалі в амбулаторних умовах (при легкій і середньоважкій формі – не менше 2-4 місяців, при важкій – не менше 6 місяців). Якщо при зниженні препарату настає погіршення, слід повернутися до попередньої дози. При необхідності препарати застосовують в свічках і мікроклізмах у вигляді 5% суспензії салазопіридазіну. Ефективність даної групи препаратів підвищується за одночасного призначення кишкових антисептиків – ентеросептолу, інтестопану, мексаформу, мексазе, які застосовуються курсами по 7-8 днів з інтервалом 3-4 тижні, загалом 2-3 курси лікування. Важливо постійно добавляти препарати фолієвої кислоти. 2). Глюкокортикоїди: (рівень доказовості В) - системні (преднізолон, метилпреднізолон, гідрокортизон, дексаметазон, полькортолон): преднізолон максимальна добова доза – 1-1,5 мг/кг до отримання терапевтичного ефекту, далі доза знижується щотижня на 2,5 мг; підтримуюча доза – 2,5-5 мг протягом 1-4 місяців. - топічні (будесонід, беклометазона діпропіонат, флутиказона діпропіонат, тиксокортол): будесонід по 3 мг 3 рази/добу (рівень доказовості А) Показання до призначення глюкокортикоїдів: § гострий перебіг ВК § важкі небезпечні для життя форми ВК § відсутність ефективності двотижневого курсу терапії препаратами 5-АСК § непереносимість препаратів 5-АСК § системні (позакишкові) прояви ВК. 3). Урсодезоксихолева кислота – 10 мг/кг/добу протягом 3-6 місяців (рівень доказовості С). Форма випуску: суспензія 1 мірна ложка = 250 мг; таблетки по 250 та 500 мг. 4). Системні імуносупресанти (азатіоприн, метотрексат, 6-меркаптопурин) – азатіоприн 1,5-2 мг/кг/добу за 2-4 прийоми. Призначаються тільки в спеціалізованих стаціонарах при відсутності ефективності протягом 2-тижневої гормональної терапії (рівень доказовості А). 5). Гемостатична терапія – менадіону натрію бісульфат (0,008-0,015 г/добу), 5% розчин амінокапронової кислоти в/в крапельно, 12% розчин етамзилату натрію в/в або в/м по 1-2 мл; ½-1 таб 3-4 рази/день протягом 7-14 днів (рівень доказовості Д).
Б. Симптоматична терапія: (рівень доказовості Д) 1) антидіарейні препарати: - ентеросорбенти: смектит 1-3 пакетики 3 рази/добу та інші - ліки пригнічуючі перистальтику: лоперамід 1 капс 3-5 разів/добу - спазмолітики (детальніше в розділі «Сидром подразненого кишечника») 2) седативна терапія за потребою 3) ферментні препарати, що не містять жовчних кислот – панкреатин та інші (дозування індивідуальне) 4) антибактеріальна терапія при приєднанні вторинної інфекції чи загостренні вогнищ хронічної інфекції, наявності гнійних ускладнень та, особливо, антибактеріальна терапія показана при підозрі на токсичний мегаколон (напівсинтетичні пеніциліни, метронідазол, амікацин, цефалоспорини у вікових дозах протягом 5-7 днів). 5) при виникненні гіпохромної анемії – препарати заліза з розрахунку 1,5 мг/кг/добу, в/м. 6) інфузійна терапія при вираженому токсикозі з ексикозом за загальноприйнятими правилами 7) для нормалізації біоценозу кишечника, при стиханні запального процесу – біопрепарати протягом 3-6 тижнів. 8) протигрибкові препарати при надмірному рості грибів роду Candida (натаміцин по 50 мг 2 рази/день 7 днів) 9) при виникненні гіповітамінозу призначають комплекс вітамінів (аскорбінову кислоту, тіамін, рибофлавін, піридин, ретинол) всередину або парентерально (за умови вираженого гіповітамінозу). 10) для покращення регенераторно-репаративних процесів та мікроциркуляції в стінці товстої кишки, до терапевтичного комплексу доцільно включати адаптогени (пентоксил, метилурацил всередину, екстракт алое в/м по 1 мл щодня протягом 3 тижнів), імуномодулятори (спленін в/м 0,5-1 мл щодня 7-10 днів; при важких формах ВК, резистентних до глюкокортикоїдів – циклоспорин А) і препарати, спрямовані на нормалізацію мікроциркуляції (інтенсаїн ½-1 таб 3 рази/добу протягом 3 тижнів).
В. Хірургічне лікування – тотальна колонектомія. Покази до хірургічного лікування: - важкий коліт у дітей 1-го року життя - важкий і середньоважкий коліт при відсутності ефекту від базисної медикаментозної терапії - ускладнення ВК - блискавичний перебіг ВК.
|
