Студопедия — Лікування
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Лікування






Лікування хворих з СПК включає дотримання дієти, психорефлексотерапію, фізіотерапію і лікувальну фізкультуру, фітотерапію. Медикаментозну терапію призначають лише за тривалого стійкого перебігу захворювання при недостатній ефективності інших методів.

Психотерапія – важко переоцінити значення довірчої бесіди лікаря з дитиною та її батьками, яка має на меті в доступній формі донести можливість повного вилікування за умови скрупульозного виконання рекомендацій лікаря, уселити дитині і батькам віру в одужання. За наявності психоемоційних змін (відчуття занепокоєння, розладів сну, підвищеної дратівливості, «заглиблення у хворобу», нав’язливих думок) показані сеанси психотерапії (раціональна психотерапія, аутогенне тренування, навіювання в стані неспання, гіпноз і т.і.). Ефективність психотерапевтичного впливу підвищується при поєднанні методів психо- і рефлексотерапії, спрямованої як на усунення психоемоційних розладів, так і нормалізацію моторної функції кишечника.

Необхідною умовою успішного лікування є створення адекватного гігієно-дієтичного режиму. Дітей варто захищати від психотравмуючих ситуацій, створити сприятливий мікроклімат у сім’ї та дитячому колективі, забезпечити можливість регулярних прогулянок, водних процедур, занять лікувальною фізкультурою. Необхідно контролювати регулярність спорожнення кишечника в певний фіксований час («рефлекс на горщик»), чому сприяє раціональна дієтотерапія.

При СПК, що супроводжується закрепом, харчовий раціон повинен включати максимальну кількість рослинної клітковини і продуктів, що підсилюють перистальтику кишечника.

Призначається дієта №3, яка включає овочі і фрукти – моркву, чорнослив, квашену капусту, абрикоси – переважно в сирому вигляді; молочнокислі продукти – одноденний кефір, кисляк, сметана, сир, вершки; вершкове масло і рослинну олію; хліб житній, хрусткі хлібці з висівками, м'ясо і рибу в будь-якому вигляді, в тому числі рибні і м’ясні супи, переважно в прохолодному вигляді; крупи – гречану, перлову, ячну; круто зварені яйця. Рекомендують мед, компоти, варення, різноманітні напої в холодному вигляді, крім вуглекислих. Виключають киселі, міцний чай, шоколад, протерті каші, здобу, слизисті супи.

При СПК, що супроводжуються проносом, з дієти виключають продукти, що стимулюють спорожнення кишечника: прянощі, гострі і солоні приправи, овочі і фрукти, молоко, чорний хліб, жирні сорти м’яса і риби, здобне тісто, холодні напої. Рекомендують чай, какао на воді, білий черствий хліб, сухарі, сухе нездобне печиво, триденні кефір і кисляк, небагато вершкового масла, яєць, неміцний курячий бульйон, слизові супи на воді, рисовий, вівсяний чи чорничний відвари. У м’ясні парові блюда слід замість хліба додавати рис. Дозволяють кури і рибу нежирних сортів у відвареному вигляді, киселі, желе з невеликою кількістю цукру (дієта №4). Їжу дають невеликими порціями, 5-6 разів/добу. Загальна тривалість цієї дієти 7-8 днів, після чого хворого поступово переводять на більш широкий харчовий раціон під контролем переносимості кожного продукту.

Фітотерапію при СПК диференціюють з огляду на характер порушень (пронос, закреп) і тип моторики (гіпермоторна, гіпомоторна). При СПК, що супроводжується закрепом, основу лікування складають лікарські трави послаблювальної дії. До проносних засобів належать речовини, які зумовлюють прискорене просування і розрідження вмісту кишечника, що спричиняє дефекацію.

За механізмом дії проносні рослинного та природного походження умовно поділяють на 4 групи:

1. Засоби, що спричиняють хімічне подразнення рецепторів слизової оболонки кишечника і рефлекторно підсилюють його перистальтику. До них належать проносні рослинного походження, що містять антраглікозиди (корінь ревеню, кора крушини, плоди жостеру, листя кассії). Під впливом травного соку і ферментів бактерій антраглікозиди розщеплюються в кишечнику, стимулюють його перистальтику і прискорюють просування вмісту. Проносний ефект спостерігають через 8-12 годин після застосування лікарського засобу.

2. Засоби, що сприяють збільшенню об’єму і розрідженню вмісту кишечника й обмежують всмоктування в ньому рідини. До них відносяться речовини рослинного походження, здатні адсорбувати воду і набухати (насіння льону, пшеничні висівки, ламінарія). Речовини, які набухають у воді, утруднюють її всмоктування і призводять до помірного послаблювального впливу, шляхом рефлекторної стимуляції перистальтики кишечника збільшеною масою його вмісту.

3. До речовин, що механічно полегшують просування вмісту кишечника і сприяють його розм’якшенню, належать рослинні олії (маслинова, кукурудзяна, соняшникова, касторова). Вони мають легку послаблювальну дію, а касторова олія в тонкому кишечнику розщеплюється ліпазою з утворенням рицинолевої кислоти, яка має виражену подразливу дію на рецептори кишечника і рефлекторно посилює його перистальтику.

4. Засоби, що підвищують осмотичний тиск вмісту кишечника (лактулоза, дуфалак, нормазе, сорбітол, гліцеринові свічки, голітел, натрію сульфат, магнію сульфат). Вони не всмоктуються в кишечнику, зв’язують воду і збільшують кількість рідини у калових масах, що надає їм м’яку кашкоподібну консистенцію.

При дискінезії кишечника за гіпермоторним типом широко використовують трави, що мають спазмолітичну дію: квітки ромашки, листя м’яти, плоди фенхелю, анісу та збори лікарських трав:

Ø Квіток ромашки 30 г, кореневища валеріани 10 г, листя м’яти перцевої 10 г, плодів фенхелю 10 г, плодів тмину 10г. 1 ст.ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 15-20хв, процідити. По ½ склянки 2 рази/день після їди.

Ø Квіток нагідок 20г, квіток липи 20г, квіток волошки синьої 10г, листя берези 10г, листя шавлії 10г. 1,5 столові ложки суміші залити склянкою окропу, підігріти на водяній бані 15хв, охолодити 45хв, процідити. По ½ склянки після їди 3 рази/добу.

Ø Плодів кропу 10г, трави деревію 10г, кореневища аїра 30г, трави полину гіркого 30г. Приготування та застосування – як попередній збір

При дискінезії кишечника за гіпомоторним типом використовують лікарські рослини, що сприяють посиленню перистальтики кишечника: слань ламінарії, насіння льону, корінь ревеню, кора крушини, плоди жостеру, листя кассії, рослинні олії та фітозбори:

ü Листя кропиви 10г, трави золототисячника 10г, трави гірчакупочечуйного 20г, трави сухоцвіту багнового 20г. 1 столову ложку суміші залити склянкою окропу, підігріти на водяній бані 15 хв, охолодити 15хв, процідити. По ½ склянки за 1-1,5 години після їди 3 рази/добу.

ü Кора крушини 10г, листя бобівника трилистого 40г. 1 столову ложку суміші залити склянкою окропу, підігріти на водяній бані 30 хв, охолодити 10 хв, процідити. По ¼ склянки через 1,5 години після їди 3 рази/добу.

ü Листя кассії 10г, трави грициків 20г. Приготування та застосування – як перший збір.

Оскільки СПК нерідко супроводжується ознаками дисбіозу, показане застосування лікарських рослин (листків евкаліпту, шавлії, кореневища лепехи, плодів малини, горобини звичайної, чорниці, шипшини, фенхелю, тмину, кропу, смородини чорної, трави полину гіркого, звіробою) і харчових продуктів (абрикосів, гвоздики, граната, кизилу, журавлини, кориці, цибулі, моркви, редису, часнику, яблук), що спричиняють нормалізації кишкової флори.

Поряд з лікарськими рослинами в педіатричній практиці застосовують також готові лікарські форми, виготовлені на основі лікарської рослинної сировини.

При закрепі рекомендують:

- сік алое (по 1 ч.л. 2-3 рази/добу за 20-30хв до їди протягом 15-30 діб);

- глаксена (по ½-1 таб, але не більше 2 таблеток на день, до їди),

- касторову олію (по 5-15г на прийом);

- кофеол (регулакс по ½-1 кубику/день),

- жостеру екстракт рідкий і сухий (рідкий – по 20-40 крапель на прийом, сухий – по 1-2 таб перед сном),

- ламінарид (по 1-2 ч.л. гранул 1-3 рази/добу після їди, запиваючи ¼-½ склянки води),

- порошок кореня солодки складний (по ¼-½ ч.л. 1-3 рази/день, перед застосуванням розмішати у воді),

- пурсенід (по 1-2 таб перед сном),

- таблетки ревеня (з 2 років – 0,1г, 3-4 роки 0,15г, 5-6 років 0,2г, 7-9 років 0,25-0,5г, 10-14 років 0,5-1,0г на прийом), екстракт ревеня сухий – у тих самих дозах, настійка ревеня – по ½-1 ч.л. 2 рази/день перед їдою,

- сенейд (сенаде дітям 1-3 роки по ½ таб, 3-12 років – 1 таб перед сном),

- настійка стальника (по 1 ч.л. 2-3 рази/добу перед їдою).

До препаратів, що посилюють функцію кишечника, належать також прокінетики – церукал (реглан), мотиліум, периліум, які застосовуються при лікуванні гіпокінетичного закрепу.

При лікуванні гіперкінетичного закрепу з болем в животі, зумовленого спазмом кишечника використовують:

· міотропні спазмолітики: препаратом вибору є мебеверин, дуспаталін, який знижує тонус гладеньких м’язів кишечника і має пряму міотропну спазмолітичну дію (від 6 років по 2,5мг/кг 2 рази/добу за 30хв до їди протягом 7-10 днів); папаверин по 0,005-0,06 г 2 рази/добу; дротаверин, ношпа 40-200 мг/добу в 2-5 прийоми; прифінія бромід, ріабал 1мг/кг/добу протягом 7-15 днів – ефективний спазмолітик, діє на усіх рівнях травного тракту, випускається в розчині і таблетках;

· холінолітики (бускопан), спазмолітичний ефект якого на гладенькі м’язи більш виражений.

При закрепі психо- та нейрогенного характеру в поєднанні з гіпермоторними порушеннями товстої кишки препаратом вибору є дебридат, що має енкефаліноподібний ефект. Випускається в таблетках та суспензії. Дітям старшого віку по 5 мл на кожні 5кг/добу за 2-3 прийоми. Представником енкефалінів є також метеоспазмін (складається з альверину і симетикону). Випускається в капсулах, дітям старшого віку по 1 капсулі 2-3 рази/добу за наявності гіперкінетичного закрепу, що поєднується з метеоризмом. Курс лікування 10-14 днів.

З багатьох проносних засобів при гіпокінетичній дискінезії перевагу віддають тим, які збільшують об’єм вмісту кишечника (ламінарид, нормазе, дуфалак). Препарат для лікування хронічного закрепу є форлакс – осмотичний проносний засіб, що збільшує масу хімусу за рахунок вмісту рідини, не змінюючи біологічні властивості хімусу і попереджуючи втрату з фекаліями електролітів. Призначають протягом 7-10 днів по 1 пакету 1 раз вранці під час сніданку з 100-200 мл рідини.

Показанням до проведення селективної деконтамінації є наявність ознак кишкової диспепсії, надмірного зростання мікрофлори у тонкому кишечнику, наявність запального процесу у кишечнику та умовно патогенної мікрофлори у посіві. Для селективної деконтамінації використовують:

А/ кишкові антисептики:

· ніфуроксазид -до 6 міс. – 2,5 мл 2 р/добу, 6 міс.- 6 років – 5 мл 3 р/добу, після 6 років – 2 т 4 р/добу;

Системні антибіотики використовуються для селективної деконтамінації при дисбіозах вкрай рідко.

Б/ протигрибкові препарати:

· натаміцин – 0,05-0,1г 2 рази на добу;

· флуконазол – 3 мг/кг 1 раз на добу; та інші.

В) бактеріофаги (при виділенні у посіві монокультури мікроорганізму у високих титрах):

· колі-протейний фаг- по 30 мл 2-3 рази на добу усередину і 40-60 мл у клізмі;

· інтеcтіфаг- 5-10 мл 3 рази на добу протягом 5-6 днів;

· комбінований бактеріофаг – у дозах інтестіфага;

· полівалентний піобактеріофаг – у дозах інтестіфага;

· при відсутності чутливості стафілококкової флори до бактеріофагів – хлорфілліпт (1 крапля 1% спирт. розчину на 1 кг маси на прийом 3 рази на добу, ректально – 1 мл 1% розчину).

Відновлення нормофлори проводять препаратами із групи пребіотиків та пробіотиків.

При розвинених дисбактеріозах з вираженими клінічно маніфестними імунодефіцитами – імунні препарати (лізоцим, інтерферон та інші), призначають одночасно з бактеріофагами, пробіотиками чи антибіотиками.

Ферментні препарати (креон, пангрол, панкреатин та інші – дози в залежності від віку та маси тіла

При СПК, що супроводжується проносом, широко використовують в’яжучі та обволікальні засоби.

При здутті живота використовують антифлатуленти – препарати симетикону.

Седативна терапія – при необхідності призначають транквілізатори, антидепресанти чи нейролептики (в залежності від синдрому, який переважає в клінічній картині) за рекомендаціями психоневролога.

Очисні клізми застосовують лише за тривалої (2-3 доби) відсутності випорожнень. Використовують гіпертонічну (10-20 мл 10%розчину натрію хлориду), ромашкову, масляну клізми, які застосовують почергово. При частих позивах до дефекації рекомендують клізми з крохмалем.

При лікуванні хворих з СПК істотне місце посідають фізичні чинники. При закрепі для підвищення тонусу м’язів кишечника рекомендують діадинамічні струми, ампліпульс, гальванізацію ділянки живота. Антиспастичний вплив має електрофорез магнію сульфату, папаверину гідрохлориду, платифіліну, дібазолу. При проносі, що супроводжується спастичними явищами, призначають зігрівальний компрес, грілку на живіт, парафінові чи озокеритові аплікації, індуктотермію.

Мінеральні води рекомендують застосовувати після зникнення гострих проявів хвороби. Води не слід поєднувати з лікарськими рослинами. При СПК, що супроводжується закрепом, застосовують високомінеразовані («Єсентуки 17», «Баталінська») і сульфатні чи хлоридні («Арнзі», «Слав’янівська», «Смирновська») мінеральні води. При схильності до проносу рекомендують води з низькою мінералізацією («Єсентуки 4», «Миргородська», «Березовська 2»). Воду застосовують за 30-40 хв до їди, при схильності до проносу – повільно, при закрепі – великими ковтками, в об’ємі до 150 мл, тривалість курсу 3-4 тижні.

Фізкультура і масаж: використовують переважно за наявності закрепу. Використовують вправи, які сприяють ритмічному стисканню м’язів черевної стінки (піднімання прямих ніг в положенні лежачи на спині, нахили тулуба ат ін..). ЛФК не тільки стимулює спорожнення кишечника, а й сприятливо впливає на загальний стан організму, його нервово-психічну сферу. Масаж живота (коловими рухами за годинниковою стрілкою тривалістю 8-10хв) особливо показаний дітям молодшого віку. Доцільно, щоб масаж передував дефекації.

Тривалість стаціонарного лікування хворих з СПК: 7-10 днів, можливе лікування в умовах денного стаціонару чи амбулаторно.

Вимога до результатів лікування: усунення больового синдрому, нормалізація перистальтики кишечника, відновлення якісного і кількісного складу мікрофлори кишечнику.

Диспансерний нагляд здійснюється протягом 3 років позаприступного періоду. З диспансерного нагляду можна зняти при відсутності патологічних змін після повного лабораторно-інструментального обстеження.

Протирецидивне лікування: 2 рази на рік.

- огляд дитячим гастроентерологом 2 рази на рік, педіатром – 2 рази на рік; хірургом –за вимогою

- корпограма 2 рази/рік

- аналіз калу на яйця гельмінтів та найпростіші – 2 рази на рік

- аналіз калу на дисбактеріоз – 2 рази на рік (перший рік нагляду), далі за вимогою

- ректороманоскопія – 1 раз на рік (перший рік нагляду, далі – за вимогою).

Санаторно-курортне лікування хворих з СПК доцільно проводити в місцевому спеціалізованому санаторії водами малої та середньої мінералізації для питного лікування, кишкового промивання, мікроклізм. Бальнеологічні курорти України (Березовські мінеральні води, Миргород, Моршин, Трускавець та ін..) рекомендують лише за тривалого стійкого перебігу СПК у поєднанні з дисбіозом і запаленням.

 







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 671. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Расчет концентрации титрованных растворов с помощью поправочного коэффициента При выполнении серийных анализов ГОСТ или ведомственная инструкция обычно предусматривают применение раствора заданной концентрации или заданного титра...

Психолого-педагогическая характеристика студенческой группы   Характеристика группы составляется по 407 группе очного отделения зооинженерного факультета, бакалавриата по направлению «Биология» РГАУ-МСХА имени К...

Общая и профессиональная культура педагога: сущность, специфика, взаимосвязь Педагогическая культура- часть общечеловеческих культуры, в которой запечатлил духовные и материальные ценности образования и воспитания, осуществляя образовательно-воспитательный процесс...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия