Тема4. Ринолалия
Совокупность электроаппаратуры, предназначенной для определения направления, скорости и пройденного судном относительно Земли расстояния, принято называть электронавигационными приборами. В соответствии с основным назначением эти приборы подразделяются на три основные группы: приборы для определения направлений в море, использующие свойства гироскопа (гироскопические компасы, гироазимуты и др.); автоматические устройства, обеспечивающие современное судовождение — автоматические счислители, прокладчики и рулевые (авторулевые); приборы для измерения глубины и обнаружения подводных препятствий, базирующиеся на свойстве акустических колебаний при распространении их в воде отражаться от различных объемов (эхолоты, гидролокаторы); приборы для измерения скорости и проходимого судном расстояния, основанные на различных физических принципах, в соответствии с которыми современные лаги разделяются на гидродинамические, инерционные и вертушечные. Вторая составная часть технических средств судовождения — радионавигационные (радиотехнические) средства — представляет собой совокупность радиоэлектронной аппаратуры, предназначенной для решения следующих навигационных задач: определение места судна в море; навигационное обеспечение безопасности плавания вблизи берегов, в узкостях и по фарватерам; обнаружение надводных опасностей; обеспечение расхождения судов в море и регулирование движения на портовых акваториях и др. Среди радиотехнических средств (РТС) также можно выделить три основные группы: азимутальные, позволяющие определять направление на источник излучения радиоволн (радиопеленгаторы, радиомаяки направленного действия); дальномерные и разностно-дальномерные, позволяющие определять место судна с высокой степенью точности на больщих расстояниях («Лоран», «Декка», «Сайтак», «Шоран» и др.); азимутально-дальномерные (полярные), позволяющие измерять направление и расстояние до объекта, отражающего радиоволны (радиолокаторы различных систем и назначения).
Список литературы: 1. Т. К ЁРМОЛАЕВ, Л. П. АНДРОНОВ, Е. С. ЗОТЕЕВ, Ю. П. КИРИН, Л. Ф. ЧЕРНИЕВ «МОРСКОЕ СУДОВОЖДЕНИЕ» Издательство «Транспорт» Москва — 1970 Тема4. Ринолалия Ринолалія як самостійна мовленнєва вада. Історія питання: основні етапи і наукові напрямки, аналіз теорій ринолалії. Визначення причини, механізми порушення. Класифікація ринолалії. Основні форми ринолалії. Етіологія «відкритої» і «закритої» ринолалії. Симптоматика форм «відкритої», «закритої» і «змішаної» форм ринолалії. Характер ушкоджень мовленнєвого апарата при різних формах ринолалії. Характеристика і співвідношення мовленнєвих і немовленнєвих симптомів. Особливості функціональних перебудов в діяльності мовленнєвого апарата. Класифікація незрощень губи і піднебіння. Вплив вродженої піднебінної патології на фізичний, психічний мовленнєвий розвиток дитини. Особливості проявів ринолалії в різні вікові періоди. Первинні і вторинні Дефекти при ринолалії. Вплив ринолалії на стан писемного мовлення та інші сторони діяльності дитини. Ступені складності порушення. Динаміка мовленнєвого розвитку при ринолалії. Особливості фонетико - фонематичної, лексико ~ граматичної і просодичної сторін мовлення, функцій мовлення в онтогенезі. Роль соціуму в розвитку синдрому ринолалії і проявів вторинних мовленнєвих і немовленнєвих порушень. Попередження виникнення вторинних розладів у дітей з вродженою піднебінною патологією. Профілактика рецедивів. Обстеження осіб з вродженими незрощеннями губи і піднебіння: зміст, методи і прийоми обстеження. Рання диференціальна діагностика розмежування різних форм ринолалії, відмежування від інших мовленнєвих вад. Комплексний медико-психолого-педагогічний підхід по подоланню ринолалії. Принципи, методи, мета, завдання, етапи, напрямки. Сучасні підходи, дискусійні питання, проблеми, прогнози роботи з ринолаліками. Методи і роль раннього хірургічного втручання в усуненні незрощень і запобіганні тяжких форм ринолалії. Сучасний клінічний підхід. Зміст основних методик логокорекційної роботи по подоланню ринолалії. Умови забезпечення високого рівня ефективності корекційної роботи в різних типах логопедичних закладів для дітей з ринолалією.
|