УЛАШТУВАННЯ ПIДЛОГ 31 ШТУЧНИХ МАТЕРIАЛIВ

 

Є два основних рiзновиди таких пiдлог: теплi (на основi деревини) i холоднi (з керамiки, каменю, шлакоситалу, скла тощо). До дерев'яних на­лежать дощатi й паркетнi пiдлоги, а також ламiнованi.

Дощатi пiдлогu влаштовують у житлових будинках, громадських i про­мислових примiщеннях. Елементи пiдлог мають надходити на будiвель­ний майданчик вiдповiдно до комплектувальних вiдомостеЙ.

Пiдготовка пiд пiдлогu. Основою для дощатих пiдлог першого поверху може бути грунт, ущiльнений щебенем. У цьому разi лаги укладають на стовпчики з червоної цегли, на якi покладено шар гiдроiзоляції. Пiд лаги кладуть пiдкладки, просоченi бiозахисною речовиною.

Як правило, основою дощатих пiдлог є збiрнi або монолiтнi залiзо­бетоннi перекриття. Пiдстильним шаром i одночасно звукоiзоляцiєю є шар пiску, шлаку, керамзиту або деревоволокниста плита. При укладаннi лаг безпосередньо на бетоннi перекриття пiд лаги кладуть звукоiзоляцiйнi прокладки з волокнистих плитних матерiалiв.

Висота простору пiд пiдлогами на rpунтi має бути не бiльше нiж 25 см, а пiд пiдлогами на перекриттях - не менше нiж 1 см.

Настuлання пiдлог. Спочатку укладають лаги вздовж двох протилежних cтін перпендикулярно до напрямку руху людей у примiщеннi. Потiм че­рез однаковi промiжки укладають iншi лаги, перевiряючи горизонтальнicть їхньої поверхнi за допомогою рiвня i двометрової рейки.

Розкладання дощок є пiдготовчою операцiею перед настиланням пiдлог. Дошки укладають гребенями в один бiк з мiнiмальними зазорами. Дош­ки, що залишаються, складають устос. Щоб забезпечити щiльнiсть пiдлог, дошки притискують, застосовуючи для цього тиски. При настиланнi пiдло­ги iз застосуванням тискiв першу дошку кладуть гребенем до стiни. Дош­ки прибивають до лаг цвяхами лише пicля перевiрки правильностi скла­дання пiдлоги. Цвяхи забивають похило, при цьому довжина цвяхiв мае бути в 2- 2,5 раза бiльшою за товщину дощок, а головки цвяхiв добивають у деревину добiйником.

Пiсля настилання пiдлог їх стругають i знiмають прогини. Цю роботу виконують за допомогою паркетно-стругальної машини. Дiлянки пiдло­ги бiля стін, перегородок i в кутах кiмнати струтають електричними ру­банками. Пiсля струтання пiдлог i видалення з примiщення стружки вста­новлюють плiнтуси.

Якщо пiдлоги настилають на rpунті або перекриттях, то вентиляцiйнi отвори влаштовувати не потрiбно. Пiдпiдлоговий простiр не повинен з'єднуватись iз зовнiшнiм повiтрям, вентиляцiйними i димовими канала­ми. У великих примiщеннях, щоб запобiгти поширенню вогню пiд час пожежi, пiдпiдлоговий простiр роздiляють перегородками з дощок на вiдсiки розмiром (4... 5) х (4... 5) м.

Паркетні підлоги виконують зi штучного, набiрного або мозаїчного пар­кету, паркетних щитiв i паркетних дощок.

· Штучний паркет має вигляд дерев'яних клепок прямокутної форми певних розмiрiв i надходить на будiвельний майданчик упакованим. Його крiплять до основи.

· Набiрний паркет поставляють на будiвельний майданчик наклееним лицьовим боком на прямокутнi паперовi листи у виглядi стандартних прямокутних карт, у яких планки пiдiбранi за розмiром, кольором i вiзе­рунком.

· Мозаїчний паркет може надходити у виглядi заздалегiдь заготовлених карт. Iнодi його набирають безпосередньо на мicцi проведення робiт з деревини рiзних декоративних порiд за певним малюнком.

Однiєю з важливих умов, що визначають якiсть паркету, є вологiсть паркетної клепки i паркетних дощок, яка має бути в межах 6... 10 %. У пе­рiод роботи з настилання паркету вологicть повiтря в примiщеннi не по­винна перевищувати 60 %.

Пiдлогu зi штучного паркету. Такий паркет можна викладати з певним малюнком, iз фризом або без нього.

Пiдлогу зi штучного паркету влаштовують на цементно-пiщаних стяж­ках, фанерi, деревоволокнистих плитах або на дощатому настилi на лагах.

До початку настилання паркету клепки сортують за кольором, вiдтiнком i товщиною.

Роботи починають з пiдготування основи. Якщо основа дерев'яна, й обстругують i настилають пергамiн; якщо цементно-пiщана - очищають вiд бруду i пилу, вирiвнюють поверхню гiпсополiмерним розчином; при укладаннi паркету на бiтумних мастиках основу грунтують розчином бiту­му марок ІІІ- V у бензинi, гаci або iншому леткому розчиннику у спiввiдно­шеннi 1: 2 або 1: 3.

Перед настиланням паркету посерединi примiщення перпендикуляр­но до стiни з вiконними прорiзами натягують шнур, щоб визначити на­прямок укладання клепки, якщо щодо цього немає спецiальних указiвок у проектi. Пicля цього вибирають рисунок i розмiчають ряди вiдповiдно до примiщення. Найчастiше паркет кладуть «ялинкою» З фризом або без нього. 3 естетичного погляду важливо використовувати текстуру паркет­них планок (для фризу - одна, для основного паркетного поля - iнша). Настилання штучного паркету починають з маякового ряду, який ретель­но укладають по шнуру (рис. 5.12). Далi паркет укладають по всiй пло­щинi пiдлоги вправо i влiво вiд маякового ряду.

Паркет прикрiплюють до основи клеями чи цвяхами (часто i на цемент­но-пiщану основу, якщо вана сприймає цвяхи) (рис. 5.13).

При укладаннi паркету на клею клей спочатку розливають шаром 1 мм завтовшки на плащу трьох -чотирьох планок i на нього вiдразу кладуть пар­кетнi планки. Надлишки клею видаляють ребром паркетної планки.

У разi влаштування паркетних пiдлог на фанерi послiдовнicть виконан­ня операцiй мaє бути такою. Основу з цементно-пiщаного розчину грун­тують, щоб закрити пори i клей мав з нею надiйне зчеплення. Щоб зняти напруження, яке виникає мiж стяжкою i паркетом, монтують пiдкладку з вологостiйкої фанери 10... 20 мм завтовшки. Фанеру нарiзають на квадрати 500 х 500 мм, якi приклеюють до осно­ви. При цьому мiж листами залишають технологiчний зазор 5 мм завширшки. Пicля приклеювання фанеру крiплять до основи шурупами через пластмасо­вий дюбель (25 шт. на 1 м). Виконують розмiтку паркетної пiдлоги. Паркет укла­дають на клею i додатково закрiплюють паркетними штифтами чи цвяхами. По периметру примiщення залишають тех­нологiчний зазор 15 мм завширшки.

Пiдлогu зi набiрного паркету настила­ють картами, укладаючи спочатку маяковий ряд з карт па-

 

 

 

Рис. 5.12. Укладання маякового ряду:

1 - фриз; 2 - лiнiйка; 3 - шнур; 4 - паркетна клепка

 

 

Рис. 5.13. Улаштування пiдлоги зi штучного паркету на цвяхах:

а - послiдовнiсть настилання пiдлоги; б - закрiплення паркету; 1 - паркетна клепка; 2 ­шнур; 3 - пергамiн

 

пером догори на шар клею. Пiсля укладання карти її простукують киянкою, щоб планки щiльнiше прилягли до прошарку. Це послiдовно проробляють з yciмa картами набiрного паркету.

Пiдлогu з nаркетних щuтiв. Щити паркету незалежно вiд їхньої кон­струкцiї i малюнка наклеєних планок виготовляють квадратної форми у заводських умовах.

Щити паркету укладають на лаги i крiплять до них шурупами. Шуруп и загвинчують у заздалегiдь пiдготовленi отвори - поглиблення в щитах. Потiм цi поглиблення замазують мастикою пiд колiр паркету.

Перший маяковий ряд настилають по шнуру, як у попереднiх випад­ках (рис. 5.14). У процесi настилання особливу увагу придiляють горизон­тальностi та збiговi лицьової поверхнi паркетних планок сумiжних щитiв в однiй площинi. Якщо розмiри примiщення виявляються не кратними розмiрам щитiв, то по периметру примiщення роблять фриз.

Пiдлогu з nаркетнuх дощок. Паркетнi дошки настилають налаги, з'єдну­ючи у паз i гребiнь, i прибивають цвяхами до лаг. Мiж лагами i стiнами залишають зазор 20... 30 мм. У дверних прорiзах укладають широкi лаги, що виступають на 50 мм за поверхню стін у кiмнати для обпирання по­криття пiдлог у сумiжних примiщеннях. Лаги вирiвнюють за piвнeм, ви­користовуючи для цього шар пiску або пiдкладки. Паркетнi дошки укла­дають перпендикулярно до лаг i з'єднують у шпунт. Пiд торцi дощок, що звiшуються за лаги бiльш нiж на 10 см, пiдкладають додатковi лаги. Заби­вати цвяхи в лицьову поверхню дощок забороняеться.

Оброблення nаркеmних nокрuттiв. Пiсля настилання паркету його стру­гають паркетно-стругальними машинами. Перед струганням паркету з дуже твердих порiд його поверхню злегка зволожують. Пiсля стругання паркет шлiфують паркетно- шлiфувальними машинами, у яких як шлiфу­вальний матерiал використовують абразивну полотнину зi скляним поси­панням. Не шлiфують паркетнi дошки i щити заводської готовності.

 

 

Рис. 5.14. Укладання паркетних щитiв: 1-6 - маяковi ряди; 7 - шнур; 8 - лаги

 

Пiсля шлiфування видаляють пил i по периметру примiщень влаштовують плiнтуси або галтелi. Поверхню парке­ту лакують або натирають восковими i синтетичними мастиками.

Ламiнованi пiдлоги настилають з ла­мiнованих дощок, якi вкладають так званим плаваючим способом, тобто їx не прикрiплюють до основи, що знач­но зменшує трудомiсткiсть робiт i дaє змогу влаштовувати гiдpo-, тепло­i звукоiзоляцiю прямо на основi пiд­логи.

Підлоги з керамiчнux плиток застосо­вують, як правило, у примiщеннях з пiдвищеною вологiстю (caнітapнo ­технiчнi вузли), iнтенсивним рухом людей, з пiдвищеними гiгiєнiчними вимогами (лiкарнi) та агресивним сере­довищем (лабораторiї), оскiльки вони кислото- та термокислотостiйкi. Пiдло­ги з них улаштовують на цементному чи на спецiальних кислото- i лугостiйких розчинах.

Позитивнi якостi пiдлоги з керамiчної плитки - простота догляду (мит­тя, дезiнфекцiя), висока декоративнiсть, зносостiйкiсть i довговiчнicть. Високе теплопоглинання плитки компенсується в сучасному будiвництвi влаштуванням пiдлог з пiдiгрiвом.

Склад операцiй: пiдготовка основи; сортування плитки; приготування розчину; укладання плитки; затирання швiв; очищення плитки вiд зайво­го розчину.

Керамiчнi плитки укладають на бетонну основу або на стяжку з це­ментно-пiщаного розчину. Перед початком виконання робiт пiдготовлю­ють основу, усувають у нiй западини, вибоїни й опуклостi, перевiряють її горизонтальнiсть, розмiри в планi, piвність; якщо примiщення не прямо­кутне, то враховують вiдхилення на фризових дiлянках, зберiгаючи в се­рединi прямокутний килим з плиток. Для закладання вибоїн i западин бетонної основи використовують будiвельнi розчини марки, не нижчої нiж 50, а для зрубування напливiв, виступiв i опуклостей - електромолот­ки й електричнi шлiфувальнi машини. Пiсля вирiвнювання поверхнi ос­нови з неї видаляють пил i смiття, змочують водою.

Пiдготовка плитки полягає в copтувaннi за розмiрами, кольором, вiд­тiнками, у свердлiннi в нiй отвopiв; одночасно вiдбраковують плитки з тріщинами, відколотими кутами і гранями, дефектами на

 

 

Рис. 5.15. Органiзацiя робіт з укладання пли­ток:

1 - основнi маяки, з'єднанi шнуром; 2 - ряд укладання; 3 - фриз; 4 - розчин; 5 - маяковi плитки; 6 - укладання орнаменту; 7- укладання дiлянки; 8 - складування плиток

 

на лицьовому боцi. Пористi плитки перед укладанням за­мочують водою.

Розчин завозять, як правило, цен­тралiзовано в готовому для викори­стання виглядi; при незначних обсягах робiт його готують на будiвельно­му майданчику.

Щоб забезпечити горизонтальнiсть пiдлоги, виставляють маяки i мар­ки, якi позначають заданий рівень чистої пiдлоги. Основну марку розмi­щують бiля стiни i вiд неї за piвнeм i рейкою на вiдcтaнi 2,0... 2,5 м одну вiд одної ставлять iншi марки (рис. 5.15).

Пicля встановлення фризових i промiжних маякiв мiж ними розмiщу­ють напрямнi рейки, а мiж рейками - цементний розчин, який розрiв­нюють малкою, перемiщуваною по рейках.

Класти плитки починають з фризового ряду на пiдготовлений проша­рок з цементно-пiщаного розчину. Плитки укладають окремими смуга­ми-захватками вздовж довшої сторони примiщення. Ширина захваток ста­новить 30... 60 см - на три-шiсть рядiв плиток. Розчин кладуть на всю ширину смуги, а потiм легкими ударами лопатки або молотка в нього за­глиблюють плитку. Поверхню i шви перевiряють i вирiвнюють у кожнiй покладенiй смузi з 20- 30 плиток.

Iнколи викладають весь ряд плитки мiж маяками, пiсля чого, поста­вивши на цей ряд рейку-маяк i постукуючи по нiй, вирiвнюють плитку по горизонталi (рис. 5.16). Через добу-двi (залежно вiд температури навко­лишнього повiтря) шви мiж плитками заповнюють цементно-пiщаним розчином (цемент i пiсок у спiввiдношеннi 1: 1). Надлишки розчину ви­даляють гумовим шпателем.

Пiсля тужавлення розчину у швах поверхню пiдлоги протирають воло­гою тирсою i промивають водою.

Керамiчнi плитки укладають i на колоїдному цементному клеї на бе­тонну основу або на стяжку з розчину марки не менш як 100. Клей нано­сять на плитку металевим шпателем шаром, не бiльшим нiж 1,5 мм i не меншим нiж 0,5 мм, пiсля чого й укладають на зволожену основу.

Мозаїчнi керамiчнi плитки, наклеєнi на папiр у виглядi карт, настила­ють на прошарок 15 мм завтовшки з твердого розчину марки, не нижчої нiж 75. Пiсля розмiчання пiдлоги й установлення маякiв уздовж коротких стін починають настилати карти з фризового ряду i вкладають їx у напрямку на себе, використовуючи шнур.Карти укладають папером угору й осаджують молотком до наповнення

 

 

Рис. 5.16. Порядок улаштування пiдлоги з ке­рамiчних плиток:

1 - шнур; 2 - марка; 3 - маяковий ряд, що укла­дається; 4 - ряд, що укладається; 5 - рейка; 6 ­промiжний маяковий ряд

 

швiв мiж плитками, про що свiдчить намо­кання паперу. Пiдлогу покривають ша­ром вологої тирси, пiд якими витримують дві доби. Потiм видаляють тирсу, змивають папiр теплою водою i пiдмазують шви цементним розчином складу 1: 1. Пiсля тужавлення цементу у швах поверхню пiдлоги очищають вологою тирсою i промивають водою.

Полiвiнiлxлориднi плитки наклеюють на piвну дерев'яну або цементно­пiщану основу, застосовуючи вiдповiднi клеї чи бiтумно- каучуковi масти­ки. Пicля очищення основи її гpунтують: при обсязi робiт до 500 м - вруч­ну щiтками, при великих обсягах робiт - задопомогою розпилювача. Пiсля нанесения грунту пiдлогу розмiчають так, щоб бiля протилежних стін ряди, не кpaтнi за шириною розмiру плитки, мали однакову ширину, не меншу нiж половина розмiру плитки.

Плитки наклеюють у напрямку на себе, якщо застосовують клеї, i вiд себе - якщо бiтумнi мастики. Мастику наносять металевим зубцюватим шпателем i висушують до максимального видалення розчинника, пicля чого укладають пiдiгрiтi плитки. На швидкотверднучi мастики плитки укладають вiдразу. Щоб плитки щiльнiше прилягали до основи, а мастика piвномірно розподiлялась, їx осаджують ударами гумового молотка.

Пiдлогу вiд мастики очищають ганчiрками, змоченими в розчиннику, що входить до складу мастики. Ходити по новiй пiдлозi можна тiльки чс­рез три доби.

Підлоги з кам'яних плит. Через значну iнтенсивнiсть експлуатацiї пiдлоги з плитки швидко руйнуються (стираються, викришуються). У цьому разi доцiльно влаштовувати пiдлоги з кам'яних плит.

Прuроднi кам'янi матерiалu iсторично використовують для покриття пiдлог громадських i житлових будинкiв, де потрiбна apxiтектурнa ви­разнiсть i висока зносостiйкiсть. Вибiр виду гipcької породи для покриття пiдлоги залежить вiд експлуатацiйних навантажень на пiдлоги. З твердих порiд для влаштування пiдлоги використовують переважно граніт. За свої­ми властивостями вiн iдеально пiдходить для громадських примiщень i найбiльш експлуатованих дiлянок житлових будинкiв: передпокоїв, ку­хонь. Серед порiд середньої твердостi найбiльше застосовують мармур, пiсковик i сланець. М'якi породи для пiдлоги практично не використовують.

Улаштовувати полiрованi пiдлоги з натурального каменю можна двома способами.

П е р ш и й с п о с i б передбачає укладання вiдполiрованих заводським способом гранiтних плит 20... 50 мм завтовшки на бетонну основу на кле­йову сумiш або цементно-пiщаний розчин.

Важливою процедурою, яку зазвичай проводять перед тим, як присту­пити до монтажу, є так звана суха розкладка. За цiєю процедурою плити викладають на пiдлозi, пiдбираючи оптимальне поєднання їх за кольором, малюнком й строкатiстю. Це досить трудомicткий, але необxiдний про­цес, адже природний камiнь - живий матерiал, кожна плитка якого має неповторний малюнок, а в строкатому каменi iнодi й набагато вiдрiзняєть­ся вiд iнших за тоном. Суха розкладка важлива ще й тому, що дає змогу подивитись, як будуть стикуватися шви. Якщо шви, примiром, можуть не збiгатися, то плити треба пiдрiзати або знову пiдiбрати. Це особливо важ­ливо тодi, коли планується створити складний малюнок з використанням бордюрiв, фризiв, а також каменів, рiзних за кольором або фактурою. Пiсля того як розкладку плит затверджують, плити маркують i починають процес укладання.

До укладання плит приступають вiдразу пicля нанесення клейового розчину на основу. Це важливо, тому що укладання треба закiнчити до початку тужавлення розчину; допускається укладати плити з удавлюванням їх у шар розчину iз застосуванням вiбратора або вручну. Пicля укла­дання плит шви заливають цементно-пiщаним молоком. Температура повiтря пiд час укладання не повинна бути нижчою нiж +5 0С.

Д р у г и й с п о с i б (найпоширенiший за рубежем). На спецiальний розчин, що не мicтить пiску, укладають плити шлiфованої фактури, якi потiм полiрують по мicцю за допомогою спецiальних шлiфувально- полi­рувальних машин. Перевага цього способу в тому, що плити з необробле­ною поверхнею коштують дешевше вiд полiрованих. При укладаннi мож­на не стежити так ретельно за тим, щоб камiнь не подряпався, - потiм його вiдполiрують. У процесi укладання не потрiбно пiдганяти плити за висотою, оскiльки завдяки подальшому полiруванню утворюється piвнa поверхня.

Технологiя за другим способом така: на суху й piвну стяжку на клей укладають пилянi або грубо шлiфованi плити, не звертаючи особливої ува­ги на те, наскiльки точно вони стикуються по висотi. Шви заповнюють спецiальною мастикою - шовним заповнювачем, близьким за кольором до каменю, i пiсля цього полiрують поверхню. При такому способi укла­дання шви практично непомiтнi (особливо на oднopiдному за кольором матерiалi) i пiдлога має вигляд монолiтного дзеркала.

Пiдлоги з чавунних плит улаштовують на бетоннiй основi на прошарку з цементного розчину або пicку. Перед укладанням плит установлюють ма­яки. По маяках проходить шнур, за яким рiвняють перший ряд плит. Для укладання на цементний розчин застосовують дiрчастi плити, якi ретель­но пiдганяють одну до одної, а потiм ущiльнюють вiбрацiєю. При укла­даннi чавунних плит на пiсок спочатку вирiвнюють по маяках i ущiльню­ють пiщаний прошарок, застосовуючи для цього крупно- або середньо­зернистий пiсок. Рiвнiсть поверхнi перевiряють двометровою рейкою. Перший ряд плит укладають за шнуром на вiдcтaнi 70 см вiд межi дiлянки. Плити кладуть упритул одну до одної у напрямку вiд себе.

Пicля розкладання плит їх утискують у пicок важкими, наприклад три­тонними, трамбiвками. Втискують плити спочатку на 10... 15 см, пicля чого по периметру дiлянки бетонують фризовий пояс 70 см завширшки. Пiсля затвердiння бетону плити втискують остаточно.

Обiгрiвнi пiдлогu oстаннім часом набувають все бiльшого поширення. Iх подiляють на два основних рiзновиди: укладання в конструкцiю пiдло­ги полiетиленових труб, з'єднаних iз системою водяного опалення; укла­дання спецiального електричного кабелю для пiдiгрiвання пiдлоги. Тем­пература нагрiвання пiдлоги регулюеться автоматично.