ЗАДАНИЕ НА КУРСОВОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ
Рідке скло або сілікат натрію, застосовуване на збагачувальних фабриках, одержується при сплавлені кремнезему SіО2 з содою Nа2CO3. Звичайна формула рідкого скла Na2SiO3 рідко відповідає дійсності, бо крім солей метакремнійової кислоти тут знаходяться солі двометакремнійової кислоти, ортокремнійової кислоти та гідратовані частинки кремнезему SiО2. Склад рідкого скла найчастійше виражають загальною формулою: mNa2O·nSiO2·Н2О, показуючи число грам молекул оксиду натрію та оксиду кремнію. Відношення n/m називають модулем рідкого скла. Модуль є важлива характеристика рідкого скла, як флотореагенту. Технічне рідке скло, крім SiО2, Ka2O має невеликий вміст А12О3, Fе2О3, СаО та інших речовин. Аналіз рідкого скла здійснюється спрощеним способом з визначенням Nа2О та SіO2. Мета роботи: навчання виконанню експрес - аналізу рідкого скла. Визначення масової частки оксиду натрію. Наважку рідкого скла массою 1г розчиняють у 10 мл. дистильованої води та титрують 0,1N розчином соляної кислоти НСІ, (індикатор - фенолфталеїн) до зникнення малинового забарвлення. Розрахунок масової частки Na2O (%) здійснюється по формулі:
, де V - об'єм 0.1%-го розчину НСІ, витраченого на титрування, q - наважка рідкого скла, г., 0.0031 - кількість Nа2О (г), відповідне 1 мл НС1. Визначення вмісту SіО2 у рідкому склі. Рідке скло заливається у мірний циліндр об'ємом 0.5л, дексиметром визначається його питома вага. По питомій вазі рідкого скла та вмісту у ньому оксиду натрію у відсотках (%) по номограмі, визначають масову частку SiO2. Рідке скло, застосоване при флотації, як депресор, звичайно, має модуль від 2 до 3. Чим нижче модуль рідкого скла, тим слабша його депресуюча дія на кварц та інші окислені мінерали. При модулі вище 3 рідке скло важко розчиняється і утворюється значна кількість грубодисперсних частинок кремнекислоти. Дія рідкого скла, головним чином, заключається у селективній гідрофілізації поверхні мінералів. Зміст звіту. 1. Опис ходу роботи. 2. Результати аналізу.
Необхідні матеріали, приладдя. 1. Бюретки об'ємом 50 мм - 6 шт. 2. Колби ємкістю 100 - 150 мм - 14 шт. 3. Дексиметр (від 1.0 до 1.8) - 1 шт. 4. Мірний циліндр об'ємом 0.5 л. -1 шт. 5. Годинникове скло — 14 шт. 6. Ваги аналітичні - 3 шт. 7. 0.1%-й розчин НСl - 2л. 8. Розчин фенолвталеїну — 0.2 л. 9. Капельниці - 6 шт. 10.Рідке скло (густина 1,4) - 2л.
Контрольні питання. 1. Рідке скло, як депресор кварцю та силікатів. 2. Модуль рідкого скла. 3. Способи поліпшення депресуючої дії рідкого скла. 4. Гіпотези подавляючої дії рідкого скла при флотації. 5. Спосіб Н.С. Петрова селективного розділеня шеєліто-кальцитових руд.
Література. 1. Кульский Л.А., Накорченская В.Ф., Слипченко В.Ф., Активная кремнекислота и проблема качества воды. “Наукова думка” 1969, с. 219-221 2. Глембоцкий В.А., Классен В.И., Плаксин И.Н., Флотация. Госгортехиздат, 1961, с. 166-170
ЗАДАНИЕ НА КУРСОВОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ Студенту: Кожурову Александру Николаевичу Тема: Разработать проект мельнично-флотационного цеха переработки медно-никелевых руд. Исходные данные: 1. Производительность по руде 10 млн. тонн 2. Содержание полезного компонента – 0,6 % Требования к графической части проекта и пояснительной записке содержатся в методических указаниях по проектированию. Руководитель проекта: профессор Скороходов В.Ф...................... (ФИО) (подпись)
СОДЕРЖАНИЕ
Введение …………………………………………………..........................................................4 1. ОБЩАЯ ЧАСТЬ ……………………………………………………...………………...……5 1.1. Характеристика сырьевой базы предприятия……………………………………..……5 1.2. Характеристика руд рудника “Центральный”………………………………………….5 1.3. Характеристика руд рудника ”Каула-Котсельваара”………………………………….8 1.4. Характеристика руд рудника ”Северный”……………………………………………..9 1.5. Химический, минералогический состав руд………………………………………..…10 1.6. Производство и применение никеля, меди и кобальта…………………………….…11 1.7. Характеристика выпускаемой продукции ……………………………………………11 2. СПЕЦИАЛЬНАЯ ЧАСТЬ ………………………………………………............................12 2.1. Выбор и обоснование схемы, принятой к проектированию…………………...…….12 2.2. Расчет качественно-количественной схемы …...…………………………………..…14 2.3. Расчет водно-шламовой схемы для получения концентратов………………………25 2.4. Выбор и расчет основного технологического оборудования…………...…………...34 2.4.1Выбор и расчёт оборудования для первой стадии измельчения ……………...34 2.4.2 Выбор и расчет оборудования для второй стадии измельчения……...…..…...39 2.4.3 Выбор и расчет оборудования для классификации………………………….…42 2.4.4 Выбор и расчет оборудования для первой стадии классификации…………...33 2.4.5 Выбор и расчет оборудования для второй стадии классификации……….…..45 2.4.6 Выбор и расчет оборудования для флотации…………………………………..47 2.5. Реагентное хозяйство…………………………………………………………………..50 Заключение …………………………………………………………………………………….52 Список использованной литературы …………………………………………….………....53
|