Порядок виконання лабораторної роботи. Завдання 1. Зняти аудіограму за допомогою лабораторного аудіо­метра.

Завдання 1. Зняти аудіограму за допомогою лабораторного аудіо­метра.

1. Ознайомитися з будовою лабораторного аудіометра. Ос­нову його становить звуковий генератор з фіксованими частотами: 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Один із регуляторів інтенсивності звуку дозво­ляє змінювати її значення дискретно з кроком 10 дБ, а інший плав­но в межах від 0 до 10 дБ. До аудіометра підключаються телефо­ни та блок жив­лення від мережі, який забезпечує подачу напруги 9 – 12 В.

2. Включити аудіометр в мережу і прикласти один із навушників до вуха.

3. Перемикач частот встановити в положення 1000 Гц.

4. Ручку дискретного регулювання інтенсивності встановити в положення, при якому з’являється слухове від­чуття.

5. Встановити ручку плавного регулювання інтенсив­ності звуку в положення, при якому слухове відчуття зникає. Зафіксувати положення перемикачів інтенсивності звуку, при якому ще чутно звук в телефоні. Дані з порогової інтенсивності звуку занести в таблицю.

 

Таблиця. Результати вимірів порогової інтенсивності

Частота	Рівень інтенсивності звуку [ дБ ]
Гц	Десятки	Одиниці	Сума

6. Згідно з отриманими даними побудувати аудіограму.

7. Аналогічні дослідження провести для іншого вуха.

Завдання 2. Зняти аудіограму на клінічному аудіометрі АП-02.

1. Ознайомитися з будовою поліклінічного аудіометра АП-02. Аудіометр АП-02 конструктивно оформлений у вигляді переносного приладу (мал. 3.39).

Мал. 3.39. Аудіометр АП-02.

1 – перемикач роду робіт – вмикач телефонів повітряної провід­нос­ті “ В ”та кісткової провідності “ К ”.

2 – перемикач “ тон-шум ”телефонів повітряної провід­ності.

3 – перемикач інтенсивності маскуючого шуму.

4 – індикаторна лампочка “ мережа ”.

5 – клавіша вмикання апарата в мережу.

6, 8 – перемикач і кнопка “ переривання-подача тону ”.

7 – кнопка притиску бланку аудіометра.

9 – притиск для фіксування бланку аудіометра.

10 – перемикач частот.

11 – перемикач інтенсивності тону.

12 – перемикач “ переговори ”.

13 – лампочка відповідей пацієнта.

Визначення слухового відчуття за допомогою АП-02 здійс­ню­­єть­­ся за допомогою подачі пацієнту чистих тонів різної частоти та інтенсивності. Реєстрація результатів проводиться на бланку аудіо­гра­ми шляхом нанесення крапки в місці перетину планок, зв’язаних з перемикачем частоти 10 та інтенсивності звуку 11.

2. Підготувати аудіометр АП-02 до роботи, для чого необхідно:

а) перевірити заземлення;

б) встановити бланк аудіограми під притиск;

в) ручку перемикача робіт 1 перевести в положення “ В ”;

г) ручку перемикача інтенсивності маскуючого шуму 3 – в положення “ нi ”;

д) ручку перемикача “ переривання-подача тону ” – в напрямку стрілки;

е) увімкнути аудіометр в мережу.

3. Зняти аудіограму, використовуючи телефони повітря­ної про­від­ності, для чого необхідно:

а) одягти телефони повітряної провідності. Перемикач телефонів повітряної провідності поставити в положення, при якому колір напису “ тон ” відповідає кольору навушника з боку дослід­жу­ва­ного вуха. За допомогою перемикача інтенсивності тону подати через телефон чітко чутний па­цієн­том тон;

б) зменшити інтенсивність тону переміщенням ручки дискретно­го перемикача з інтервалом 5 дБ до того часу, поки пацієнт не перестане чути тон;

в) повторити 2 – 3 рази збільшення та зменшення інтен­сивності тону, знайти положення перемикача (міні­маль­ну інтенсивність), при якому пацієнт ще чує звук в телефоні;

г) на місці перетину планок на бланку аудіограми поставити точку. Ця точка буде відповідати порогу чутності на даній частоті;

д) таким же чином провести дослідження слуху на ін­ших частотах;

е) точки, які відповідають порогам чутності на різних частотах, з’єднати лінією, в результаті чого отримаємо аудіограму для досліджуваного вуха.

Оформити протокол лабораторної роботи. В ньому повинно бути:

а) стисла теоретична частина, яка містить відомості про об’єк­тив­ні та суб’єктивні характеристики звуку й одиниці їх вимірів, психофізичний закон Вебера–Фехнера тощо; б) відомості про аудіо­метрію; в) таблиця експериментальних вимірів; г) результати обробки даних і графіки аудіограм; д) висновки щодо результатів дослід­жень.

Завдання для самостійної роботи та самоконтролю

1. Що таке звук? Які умови його розповсюдження в середовищі?

2. Вкажіть об’єктивні та суб’єктивні характеристики звуку та від­по­відність між ними. Вкажіть одиниці їх вимірів.

3. В чому полягає суть психофізичного закону Вебера–Фехнера?

4. Що називається аудіометрією? Що таке аудіограма?

5. З яких основних частин складається аудіометр?

6. Що означає послаблення слуху у пацієнта в середньому на 50 дБ?

7. Два звуки частотою n = 1000 Гц відрізняються за гучністю на 2 Бели. У скільки разів відрізняються їх інтенсивності?

8. Звук частотою n = 200 Гц проходить деяку відстань в середови­щі, при цьому інтенсивність звуку зменшується від I = 10^–6 до 10^–10 Вт/м ².На скільки при цьому зменшиться гучність (k = 1.25 для n = 200 Гц)?

 

[V.P.1]