Діелектрики, поляризація діелектриків
Внесемо однорідний діелектрик в поле напруженості E 0 = сonst. На протилежних гранях діелектрика з’являться зв’язані заряди різного знака, які створять власне поле E'. Враховуючи, що напрямки E 0 і E' протилежні, результуюча напруженість Е = Е 0 – Е ' (мал. 4.9). Величина, яка показує, у скільки разів напруженість поля в однорідному діелектрику менша, ніж напруженість поля у вакуумі, якщо ці поля створені одними і тими ж самими вільними зарядами, називається відносною діелектричною проникністю середовища e: e = E 0/ E = E 0/(E 0 – E ¢). (4.20) Поляризація середовища і діелектриків, зокрема, є процесутворення об’ємного дипольного електричного моменту середовища. Поляризація може здійснюватися не тільки під дією електричного поля, а йдеяких інших факторів, наприклад, механічних напруг (п’єзоелектричний ефект). Мірою поляризаціїдіелектрикає вектор діелектричної поляризації P,який дорівнюєсумарномудипольномумоментумолекул, віднесеному до об’єму V, в якому вони містяться, тобто
де N – число молекул в об’ємі V, pi – дипольний момент частинки. Ступінь поляризації можна наближено вважати пропорційним до напруженості поля E: P = e 0 a E, (4.22) де a – діелектрична сприйнятливість – безрозмірна величина, яка для вакууму дорівнює нулю, а для діелектриків є додатним числом (a > 0). Електрична індукція в діелектрику визначається сумою двох доданків: D = e 0 E + P, (4.23) або з врахуванням (4.22): D = e 0 E + e 0 a E =e 0(a + 1) E. (4.24) Порівнюючи (4.3) і (4.24), дістанемо1 + a = e, де Механізми поляризації діелектрика різноманітні і залежать від характеру хімічного зв’язку атомів у молекулі. Розрізняють діелектрики з полярними і неполярними молекулами. Діелектрики, в молекулах яких центри просторового розподілу позитивних і негативних зарядів збігаються, називають неполярними. До діелектриків цієї групи належать: H2, N2, CO2, CCl4, парафін, бензол та інші вуглеводи. За відсутності зовнішнього поля дипольний момент таких молекул дорівнює нулю. Полярними називають молекули, в яких центри позитивних і негативних зарядів не збігаються. Полярні молекули за відсутності електричного поля мають відмінний від нуля дипольний момент p = q l, який називають власним. Якщо в електричному полі відстань l не змінюється, то такі молекулярні диполі називають жорсткими. До діелектриків з полярними молекулами (полярних діелектриків) належать речовини, що мають асиметричні молекули: H2O, NO2, HCl, CHCl, органічні кислоти тощо. Таблиця 4. 1.
Розглянемо основні види поляризації. Орієнтаційна поляризація. За відсутності зовнішнього поля в рідинах та газах з полярними молекулами вектор поляризації P = 0 (мал. 4.10а). Зовнішнє поле намагається зорієнтувати полярні молекули вздовж силових ліній. Внаслідок спільної дії двох факторів (зовнішнього поля і хаотичного теплового руху) у діелектрику з’являється переважаюча орієнтація молекулярних диполів у напрямку поля (мал. 4.10б). Деформаційна (електронна) поляризація обумовлена зміщенням електричних зарядів в атомах і молекулах під дією зовнішнього електричного поля, що призводить до появи дипольного моменту p у цих частинок (мал. 4.11). Цей індукований момент зникає при вимкненні поля. Його величина в слабких полях лінійно залежить від напруженості поля, тобто p = be 0 E, (4.25)
де E – електричне поле в місці знаходження частинки, а b – коефіцієнт, який називають поляризованістю молекули. Зауважимо, що діелектрична сприйнятливість a = b×n 0, де n 0– кількість диполів в одиниці об’єму. Такі молекули, на відміну від молекул полярного діелектрика, є нежорсткими дипольними молекулами, їх плече l ¹ const.
Іонна поляризація (поляризація іонного зміщення). Віоннихкристалах(наприклад, NaCl) можна умовно виділити підгратки, які утворені позитивними і негативними іонами. Дією зовнішнього поля обидві підгратки зміщуються у протилежні боки і на поверхні діелектрика з’являється зв’язаний заряд. Спонтанна поляризація. У кристалах-сегнетоелектриках при відсутності зовнішнього електричного поля існують області, всередині яких дипольні моменти молекул однаково направлені. Такі області самовільної (спонтанної) поляризації називають доменами. Електричний момент домену має великі значення, оскільки в домені міститься значна кількість молекул (об’єм домену 10–4–1 мм 3). Поляризація сегнетоелектриків зводиться до орієнтації доменів у зовнішньому полі E 0 (мал. 4.12). Діелектрична проникність e зростає при збільшенні E 0 (в міру посилення поля зростає впорядкованість доменів) і досягає значень e» 104. Сегнетоелектрики зберігають деяку залишкову поляризацію навіть після припинення дії зовнішнього електричного поля. На сегнетоелектричні властивості речовини значно впливає зміна температури. Температура, при якій внаслідок зростання
Для біологічних тканин характерні всі типи поляризації. Крім описаних раніше, суттєву роль відіграє об’ємна поляризація (ефект Максвелла–Вагнера), яка має місце в електрично ізольованих від оточуючого середовища об’ємах (наприклад, клітинах) (мал. 4.13). Рух вільних носіїв, в основному іонів, у постійному електричному полі напруженості E призводить до порушення звичного для клітини розподілу зарядів і, як наслідок, її функцій. На дії постійного електричного поля високої напруженості (Е = 104–106 B/м) на весь організм або окремі його ділянки базується лікувальний метод – франклінізація.
|