Розділ 7. ТЕРМОДИНАМІЧНІ ТА СИНЕРГЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ БІОФІЗИКИ СКЛАДНИХ СИСТЕМ
Розділ 7. ТЕРМОДИНАМІЧНІ ТА СИНЕРГЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ БІОФІЗИКИ СКЛАДНИХ СИСТЕМ “Віки і тисячоліття пройшли, доки людська думка спромоглася відзначити риси єдиного зв’язаного механізму у картині природи, що здавалася хаотичною”. В.І. Вернадський Зародження живої матерії в процесі еволюції довколишнього світу, виникнення впорядкованих структур в неживій природі та в складних біологічних системах – явища, які продовжують залишатися одними з найдивовижніших для розуміння в рамках матеріалістичної науки. Класичні питання сучасного природознавства і науки в цілому можуть бути сформульовані у вигляді: чому, з одного боку, має місце встановлення рівноваги (теплової, механічної тощо), а з другого боку, спостерігається ускладнення об’єктів в процесі біологічної еволюції, тобто працює принцип Дарвіна? Чому знання точних фізичних і хімічних законів, таких як закони Ньютона, закон Кулона та інших, не дозволяє часто описати найпростіші властивості живих систем? Чи існує зв’язок між основними законами, за допомогою яких можна дослідити природні та суспільні явища? В силу значної диференціації науки аж до самого останнього часу відповіді на ці питання відносилися скоріше до компетенції філософії. Кожний розділ природознавства та суспільних наук використовував і використовує свої методи дослідження і підходи, які, зазвичай, не мають спільних точок зіткнення. Разом з тим існують універсальні принципи природи і відповідні методи дослідження, які можна застосувати для будь-яких систем. Це, перш за все, методи термодинаміки та синергетики, до вивчення основ яких у застосуванні до складних медико-біологічних систем ми переходимо в цьому розділі.
|
