Порядок виконання роботи. Завдання 1. Ознайомитись з будовою приладу, загаль­ний вигляд якого подано на мал

Завдання 1. Ознайомитись з будовою приладу, загаль­ний вигляд якого подано на мал. 8.56.

Прилад має корпус (1), колон­ку (2), основу (3). До корпусу прикріп­лені камери: нижня (4) з вимі­рю­валь­ною призмою та верхня (5) з освіт­лю­вальною призмою. До ниж­ньої камери прикріплено рухо­мий освітлювач (6), світло від якого мож­на спрямовувати у вікон­це ка­мери. На передній кришці корпуса приладу розміщено шкали (7) та рукоятку (8) з окуляром (9). На вісі рукоятки знаходиться шка­ла (10) з гвинтом (11). Гвинт фіксує рухому шкалу (10), яка призначена для усунення спектра на границі світло­тіні. До джерела живлення прилад підключається за допомогою штепсельної вилки (12).

Завдання 2. Перевірити правильність установки нуля приладу.

 

Для цього необхідно відкинути обойму з освітлю­валь­ною призмою і нанести 2-3 краплини дистильо­ваної води на поверхню вимірювальної призми та опустити обойму на місце. Потім включити в електричну мережу прилад, направити світло від освітлювача (6) у вікно в обоймі освітлювальної призми. Далі, обертаючи оправу окуляра (9), досягти різкого зображення шкали приладу. Повертаючи рукоятку з окуляром (8), знайти границю розділу світла та тіні та сполучити візир окуляра – три пунктирних лінії – з границею розділу світла та тіні. Якщо ця границя має кольорове забарвлення, повертаючи ручку (10), усунути його. Знайти значення показника заломлення дистильованої води за шкалою (показник заломлення дистильованої води 1.333, концентрація – 0).

Завдання 3. Одержати залежність показника залом­лен­ня досліджуваної речовини від її концентрації.

Для цього треба виміряти показники заломлення розчи­нів відомих концентрацій (порядок вимірювання дивись у завданні 2). Виміряти показник заломлення розчину невідо­мої концентрації. Результати подати у вигляді таблиці.

Таблиця. Залежність показника заломлення від концентрації.

С, %						Х
n	1.333

За даними таблиці побудувати графік залежності
n = f (С). За графіком визначити С_Х – невідому концентра­цію досліджуваного розчину. Рекомендуємо за початок відліку по вісі концентрацій брати 0%, а по вісі показника заломлення – 1.33. Щодо масштабних одиниць – по вісі концентрацій – 5%, а по вісі показника заломлення – 0.005.

Завдання 4. Визначити показник заломлення та кон­цент­ра­цію розчину цукру (n_цукр та С_цукр).

Ці величини визначаються безпосередньо по шкалам приладу, бо рефрактометр РПІ-3 призначений саме для аналізу на сахарозу.

Завдання для самостійної роботи та самоконтролю

1. Як залежить показник заломлення розчину від концентрації в нашому досліді?

2. З якою метою освітлювач в рефрактометрі доповнюється фільт­ром?

3. Визначити показник заломлення 20% розчину речовини у воді, якщо показник заломлення 30% розчину дорівнює 1.547
(n_води = 1.333).

8.8.3. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА “Визначення концентрації розчину поляриметричним методом”

Мета роботи: вивчення поляриметричного методу, вивчення принципу дії та устрою поляриметра типу СУ-3, визначення питомої сталої обертання, визначення кон­центрації розчину оптично активної речовини.

Прилади та матеріали: поляриметр напівтіньовий
СУ-3, поляриметричні кювети, розчин цукру відомої кон­центрації, розчин цукру невідомої концентрації.

Контрольні питання для підготовки до лабораторної роботи

1. Електромагнітні хвилі. Хвильова природа світла. Світло природ­не та поляризоване.

2. Поляризація світла при подвійному променезаломленні проме­нів. Призма Ніколя, поляроїди. Закон Малюса.

3. Оптична активність речовин, обертання площини поляризації.

4. Дисперсія оптичної активності. Поляриметрія, спектрополяри­мет­рія. Дослідження біологічних структур в поляризованому світ­лі.