Методичні рекомендації. При підготовці до даної теми необхідно звернути увагу на те, що Особлива частина кримінального права захищає весь комплекс (сукупність) суспільних відносин
При підготовці до даної теми необхідно звернути увагу на те, що Особлива частина кримінального права захищає весь комплекс (сукупність) суспільних відносин, які склалися у суспільстві, керуючись Конституцією України. Необхідно акцентувати увагу на схожість, взаємозв’язок та значення Загальної та Особливої частини кримінального права. Норми Особливої частини можуть бути зрозумілі лише на підставі Загальної. Потребує і особливої уваги наукові основи кваліфікації злочинів. Після набуття Україною незалежності розвиток її кримінально-правової науки характеризується суперечливими тенденціями. З одного боку, Україна в цій галузі має значний науковий потенціал, з іншого - об’єктивні та суб’єктивні чинники на сьогодні не дають можливості реалізувати цей потенціал повною мірою. Кожна із зазначених тенденцій має свої прояви щодо Особливої частини кримінального права України. Значний науковий потенціал нашої держави пов’язується, перш за все, з певними науковими центрами та провідними вченими в галузі кримінального права України. Між Особливою частиною кримінального права України, як складовою кримінально-правової науки і як навчальною вузівською дисципліною, є багато спільного. Так, практично єдиним є їх предмет, значною мірою співпадають і методи дослідження (вивчення). Є, однак, між ними і принципові відмінності, перш за все, функціональні. Основними завданнями Особливої частини кримінального права України як складової кримінально-правової науки є переважно теоретичне дослідження свого предмета, виявлення недоліків у функціонуванні окремих компонентів механізму кримінально-правового регулювання, розробка пропозицій щодо усунення цих недоліків. Основним завданням Особливої частини кримінального права як навчальної дисципліни у вузі є підготовка спеціалістів відповідного рівня, перш за все, для роботи у практичній сфері - для юридичної діяльності певного виду. Із цієї точки зору майбутній спеціаліст має поєднувати необхідні теоретичні знання з Особливої частини кримінального права України, навички самостійної роботи з нормативним матеріалом, вміння давати кримінально-правову оцінку конкретних ситуацій. Cтудентам треба приділити особливу увагу поняттю кваліфікації злочинів, її видам, знати умови правильної і точної кваліфікації злочинів, а також поняття конкуренції кримінально - правових норм, правилам кваліфікації злочинів при конкуренції правових норм та вміти відрізняти її від сукупності злочинів. Студентам слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпеку злочинів, передбачених розділом 1 Особливої частини КК України. Також курсанти повинні правильно визначати форми диверсії, предмет цього злочину. Також слід відмежовувати державну зраду від шпигунства. Треба приділити особливу увагу об’єктивній стороні цих злочинів, а також на спеціальні види звільнення за ці злочини. Крім того, слід мати на увазі, що злочини цієї групи вчинюються тільки з прямим умислом. За видом суб’єкт цих злочинів загальний, крім злочинів, передбачених ст.111 КК та ст. 114 КК (суб’єкт цих злочинів - спеціальний). Контрольні запитання 1.Дайте поняття Особливої частини кримінального права України. 2.В чому полягає взаємозв’язок та взаємодія Особливої та Загальної частин кримінального права? 3.Дайте поняття диверсії і вкажіть на її форми. 4.Проаналізуйте склади державної зради та шпигунства з відмежуванням цих злочинів. 5.Проаналізуйте склад фінансування сепаратизму. Рекомендована література до теми Основна література:
Нормативно-правові акти: 1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. - №5. – К., 2006. 2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”: серія “Закони України”, 2014.- 232 с. 3. Постанова Верховної Ради України від 22.02.2014 р. № 756-УІІ «Про запобігання проявам сепаратизму та іншим посяганням на основи національної безпеки України». 4. Закон України від 19.06.2014 р. № 1533-УІІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за фінансування сепаратизму». 5. Постанова Верховної Ради України від 22.07.2014р. № 1598-УІІ «Про прийняття за основу проекту Закону України про протидію і запобігання сепаратизму та подолання наслідків сепаратистської діяльності на території України (десепаратизацію).
Книжкові видання:
1. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація,В.П.Пшонки,В.І.Борисова,В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.-Х.:Право,2013.-1416 с. 2. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с. 3. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. Харків, 2000. 4. Давыденко Л.М., Давыденко М.Л., Литвинов А.Н. Противодействие преступности: вопросы теории и практики: Курс лекций. – Харьков: Тимченко, 2009. – 152 с. 5. Навроцький В.О. Законодавча регламентація правил кваліфікації злочинів // Вісник Львівського національного університету. Серія юридична – 2001 – вип. 36.
ТЕМА № 26. Злочини проти життя та здоров’я особи Семінарське заняття - 4 год. Запитання до заняття: 1.Поняття та система злочинів проти життя особи. 2.Загальна характеристика злочинів проти життя. 3. Поняття та кримінально-правова характеристика вбивства. 4. Види вбивств та їх характерні ознаки. 5. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Аналіз складів. 6. Система та загальна характеристика злочинів проти здоров’я особи. 7. Види тілесних ушкоджень, які передбачені кримінальним законом. 8.Відмінність мордування від спричинення тілесних ушкоджень. 9.Зараження венеричною хворобою. Аналіз складу злочину. 10.Залишення у небезпеці. Відмежування цього злочину від ненадання допомоги. 11.Поняття катувань та відмінність цього злочину від інших злочинів. 12. Злочини проти здоров’я особи, суб’єктом яких є медик або фармацевт. 13. Характеристика та особливості кваліфікації цих злочинів. 14. Значення вказаної теми для правозастосовної діяльності.
|
