Самостійна робота. Творчо- аналітичне завдання. 1.Складіть схему системи злочинів, які передбачені ІІІ розділом Особливої частини Кримінального кодексу України.

Творчо- аналітичне завдання

1.Складіть схему системи злочинів, які передбачені ІІІ розділом Особливої частини Кримінального кодексу України.

2.Прокоментуйте цю схему, звертаючи увагу на об’єкт цих злочинів.

3.Законспектувати, проаналізувати та прокоментувати зміст положень Конституції України, які закріплюють характеристики прав та свобод людини та громадянина, які знайшли відповідну регламентацію в положеннях розділу ІІІ Особливої частини Кримінального кодексу України.

Теми рефератів:

1. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми.

2. Захоплення заручників. Особливості кваліфікації.

3. Кримінальна відповідальність за викрадення дорослої та малолітньої особи.

 

Методичні рекомендації

Одним із показників набуття Україною ознак сучасної цивілізованої держави є нормативне визначення пріоритетів в ієрархії тих соціальних цінностей, які становлять основу життєдіяльності людського суспільства. У загальній формі таке визначення дано в Конституції України, ст. 3 якої, зокрема, проголошує: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Конституцією України в ст.ст. 29 і 33 надане право людини на волю, у тому числі волю пересування, вільний вибір місця проживання. Ст. 3 Основного закону відносить до вищих соціальних цінностей в Україні честь і гідність людини, відносить їх до благ, захист яких є головним обов’язком держави. Одним із засобів державного захисту волі, честі і гідності людини є їхня кримінально-правова охорона. Кримінальна відповідальність за посягання на ці блага встановлена у розділі ІІІ Особливої частини КК.

Об’єктами розглянутих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують особисту волю, честь і гідність людини. Особиста воля як об’єкт злочинів, передбачених розділом III Особливої частини КК, являє собою невід’ємне право людини на вибір місцеперебування, пересування, проживання. Під честю слід розуміти суспільну оцінку особистості з моральних позицій, властивих в ідеалі членам суспільства. Гідність - це самооцінка людини, що базується на його моральних ідеалах і цінностях.

Специфіка даного розділу полягає в тому, що усі вхідні в нього злочини мають основним безпосереднім об’єктом особисту волю людини. Честь і гідність основними безпосередніми об’єктами цих злочинів не виступають, а можуть лише бути додатковими об’єктами злочину, передбаченого ст. 149 КК - «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини».

Об’єктивна сторона злочинів проти волі, честі і гідності особи характеризується тільки здійсненням активних дій, крім при цьому можливість їхнього здійснення шляхом бездіяльності. Основні склади розглянутих злочинів сформульовані як формальні, моментом закінчення яких є здійснення зазначених у них дій незалежно від наслідків, що наступили. І лише кваліфіковані склади окремих злочинів проти волі, честі і достоїнства особистості передбачають як обов’язкову ознаку настання суспільно небезпечних наслідків (настання тяжких наслідків - ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 151 КК, а також заподіяння істотної шкоди здоров'ю, фізичному чи розвитку освітньому рівню дитини (ч. 2 ст. 150 КК).

Суб’єктивна сторона даних злочинів характеризується провиною у формі прямого наміру. Відношення до суспільно небезпечних наслідків, передбаченим у ряді кваліфікованих складів злочинів, може бути як навмисним, так і необережним. Мотиви вчинення злочинів на кваліфікацію не впливають, за винятком підміни дитини (ст. 148 КК), що визнається злочином лише за умови його здійснення з корисливих чи інших особистих спонукань. Для окремих злочинів даного розділу обов’язковою ознакою є наявність спеціальної мети, наприклад, спонукання родичів затриманої, державної чи іншої установи, підприємства чи організації, фізичної чи службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника (ст. 147 КК).

Суб’єктом виступає фізична осудна особа, що досягла 16 років, а при здійсненні захоплення заручників (ст. 147 КК) - що досягла 14 років.

Об’єктами злочинів цієї групи є воля і недоторканість особи, особиста безпека людини, а також нормальний фізичний і моральний розвиток дітей і підлітків. Додатковим об’єктом може виступати здоров’я потерпілого.

Суб’єктивна сторона всіх злочинів даної групи характеризується провиною у формі прямого умислу. Мотиви їхнього здійснення на кваліфікацію не впливають. Відношення до наслідків, передбаченим у зазначених кваліфікованих складах злочинів, може бути як умисним, так і необережним.

Суб’єкти злочинів проти волі і недоторканності особи за видом - загальні, крім злочину, передбаченого ст. 151 КК України.

При вивченні теми “Злочини проти волі, честі та гідності особи” студентам необхідно детально проаналізувати зміст положень Конституції України, які закріплюють характеристики невід’ємних прав та свобод людини та громадянина та, які знайшли відповідну регламентацію у положеннях розділу ІІІ Особливої частини Кримінального кодексу України.

Курсанти повинні уяснити, що злочини проти волі особи скоюються тільки з прямим умислом за мотивом: помста, ревнощі, особливі неприязні стосунки, користь, інша особиста зацікавленість. Також треба приділити особисту увагу об’єкту цих злочинів та пам’ятати, що безпосередній об’єкт цих злочинних посягань може бути подвійним (основний об’єкт – воля особи, а додатковий – здоров’я, життя особи).

 

Контрольні питання

 

1. Поняття незаконного позбавлення волі та викрадення людини. Відмінність цих злочинів.

2.Особливості кваліфікації вищевказаних злочинів, якщо вони супроводжуються скоєнням інших злочинів.

3.Відмежування цих злочинів від захоплення заручників.

 

 

Рекомендована література до теми

Основна література:

Нормативно-правові акти:

 

1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної

Ради України. - №5. – К., 2006.

2.Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014. – 232 с.

3. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально - процесуального

кодексів України щодо використання дитини для жебракування» від 17 лютого 2009 р.

//http://zakon1.rada.gov.ua

4.Закон України Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо злочинів проти волі,

честі і гідності особи від 6 липня 2011р.// Голос України.- № 134 (5134).-26 липня 2011 р.- С.7.

Книжкові видання:

1. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація,В.П.Пшонки,В.І.Борисова,В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.-Х.:Право,2013.-1416 с.

2. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с.

3. Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні: Монографія.-

Х.: Видавництво ХНУВС, 2008.- 446с.

4. Горбунова О.В. Законодавчі механізми вирішення проблеми торгівлі людьми в Україні // Вісник

Національного Університету внутрішніх справ – Х.: 2001 – вип.14. – С. 58-62.

5. Володіна О.О. Щодо питання про безпосередній об’єкт викрадення людини // Сучасні проблеми

юридичної науки і правозастосовної діяльності. Х. – 2002.

6. Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право України – 2002. №3

С. 150 -155.

7. Доляновська І. Розмежування економічної та сексуальної експлуатації дітей у суміжних складах злочинів. // Підприємництво,господарство і право.- 2013, №5

8. Доляновська І. Основні ознаки та шляхи вдосконалення спеціального запобігання експлуатації дітей в Україні. // Підприємництво,господарство і право.- 2013, №7.

 

 

ТЕМА № 28. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Семінарське заняття – 2 год.

Запитання до заняття:

1.Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

2.Згвалтування та його відмінність від інших злочинів розділу ІУ Особливої частини Кримінального кодексу України.

3.Примушування до вступу у статевий зв’язок. Аналіз складу злочину. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

4. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Відмежування цього злочину від зґвалтування.

5. Розбещення неповнолітніх. Відмежування цього злочину від інших статевих злочинів. Особливості визначення віку потерпілого.

6. Значення вказаної теми для правозастосовної діяльності.