Методичні рекомендації. Об’єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності

Об’єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об’єкта, яким є суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.

Безпосереднім об’єктом цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності. При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської діяльності шкода заподіюється крім основного ще і додатковому безпосередньому об’єкту.

З об’єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, шахрайство з фінансовими ресурсами, виготовлення,збут підроблених грошей, контрабанда тощо). Окремі злочини можуть виразитися тільки у бездіяльності (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів тощо).

Велику частину злочинів у сфері господарської діяльності слід віднести до злочинів з формальним складом. Тому такі злочини необхідно вважати закінченими незалежно від настання наслідків, тобто з моменту вчинення вказаних у законі дій. Так, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту чи збут підроблених грошей, державних цінних паперів або білетів державної лотереї є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій, а не з моменту настання негативних наслідків внаслідок цих дій.

Серед злочинів у сфері господарської діяльності є злочини з так званим матеріальним складом, тобто такі, для об’єктивної сторони яких необхідно встановити не тільки суспільно небезпечне діяння, а й настання шкідливих наслідків, це, наприклад, приховування стійкої фінансової неспроможності, доведення до банкрутства.

Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов’язує з розміром предмета злочину. Так, відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України настає тільки тоді, коли предметом цього злочину були бюджетні кошти у великих розмірах.

Більшість диспозицій статей, що встановлюють відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності, є бланкетними, тому встановлення ознак об’єктивної сторони цих злочинів передбачає звернення до низки законодавчих та інших нормативних актів інших галузей права - наприклад, підприємницького, банківського, митного, податкового, валютного тощо.

Суб’єктивна сторона злочинів, які вчиняються у сфері господарської діяльності, характеризується виключно умисною формою вини. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву та мети. Так, відповідальність за розголошення комерційної таємниці настає тільки тоді, коли це діяння вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів. Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, утворять злочин за наявності спеціальної мети - розголошення чи іншого використання таких відомостей.

Суб’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. На підставі прямої вказівки закону суб'єкт деяких злочинів - спеціальний (службова особа, платник податків, засновник, власник суб’єкта господарської діяльності та інші).

З’ясування зазначених об’єктивних та суб’єктивних ознак дозволяє сформулювати поняття злочинів у сфері господарської діяльності. Це умисне діяння (дія або бездіяльність) у сфері господарської діяльності, що заподіює шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, робіт і послуг.

 

Залежно від безпосереднього об’єкта посягання, злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, можуть бути таких видів:

1. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України (статті 199, 200, 201, 207, 208, 210, 211, 212, 204, 215 і 216).

2. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів (статті 202, 203, 205, 206, 209, 213, 214, 228, 229, 230, 231 і 232).

3. Злочини у сфері банкрутства (статті 218, 219, 220 і 221).

4. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (статті 222, 223 і 224).

5. Злочини у сфері обслуговування споживачів (статті 217, 226 і 227).

6. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна (статті 233, 234 і 235).

Для закріплення вказаних питань треба уяснити соціально-економічну характеристику господарських злочинів та задачі правової боротьби з цими діяннями. Слід також засвоїти загальне поняття та систему складів господарських злочинів, які охоплюється розділом УІІ Особливої частини Кримінального кодексу України.

Студентам треба добре засвоїти суб’єкта вказаних злочинів, звернути увагу на його вид. Суб’єктами цих злочинів можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. Суб’єкт деяких злочинів – спеціальний (службова особа, платник податків, засновник, власник суб’єкта господарської діяльності).

З об’єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, фіктивне підприємництво, протидія законній господарської діяльності, контрабанда). Окремі злочини можуть виразитися тільки у бездіяльності (наприклад, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів).

Курсанти повинні засвоїти класифікацію (систему) господарських злочинів і розуміти значення цього питання для кваліфікації злочинів. Крім того, треба вміти відмежовувати злочини, як у межах одного розділу “Злочини у сфері господарської діяльності”, так і за межами цього розділу.

Також студентам слід звернути увагу на суб’єктивну сторону вказаних злочинів, а саме пам’ятати, що вони характеризуються виключно умисною формою вини. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву та мети. Так, відповідальність за розголошення комерційної таємниці настає тільки тоді, коли це діяння вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів. Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, утворять злочин за наявність спеціальної мети – розголошення чи іншого використання таких відомостей.

Студентам треба повторити поняття матеріального та формального складів, вміти точно визначати момент закінчення злочинів. Крім того треба повторити поняття предмету злочину та не плутати його з об’єктом.

Контрольні запитання

1.Поняття, загальна характеристика та система (види) злочинів у сфері господарської діяльності.

2. Значення боротьби зі злочинами у сфері господарської діяльності.

3. Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності та окремих її видів.

4.Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від шахрайства.

Рекомендована література до теми

Основна література:

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної

Ради України. - №5. – К., 2006.

2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.- 232с.

3. Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999р.

4. Закон України „Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 року в редакції від 3 червня 1999р. (Відомості Верховної Ради. - 1992.- № 31.-Ст. 252.

5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11 червня 2009 р.//Голос України №107 (5107).-15 червня 2011р.-С.6-8.

6. Закон України „Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992р. (ВВР.- 1992.- № 24.- 352.

7. Закон України „Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” від 21 вересня 1999р. (ВВР,- 1999.- № 48.- Ст.. 405.

8. Конвенция Совета Европы об «отмывании», выявлении, изъятии и конфискации доходов от преступной деятельности 1990 г.; Международная конвенция по борьбе с подделкой денежных знаков (вступила в силу 17 января 1932 г.). // В. П. Панов. Международное уголовное право. Учебное пособие. Москва, ИНФРА – М, 1997.

9. Закон України Про внесення змін до Закону України " Про Державний бюджет України 2011 рік" від 5 липня 2011р. //Голос України №134 (5134).-26 липня 2011р.-С.7.

10. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції» від 5 липня 2011 р.//Голос України № 134 (5134).- 26 липня 2011 р.- С.7.

11.Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням від 19 травня 2011 р. // Голос України №110 (5110) - 18 червня 2011р. - С.19-21.

12.Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо нагляду на консолідованій основі від 19 травня 2011 р. // Голос України №110 (5110) - 18 червня 2011р. - С.21-22.

Книжкові видання:.

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005р. № 8 (із змінами та доповненнями від 30 травня 2008 р.) „Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил” //Відомості Верховного Суду України.-2005.-№6.-С.10-13,2008.-№6.-С.24-25.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами кримінальних

справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів” від 12 квітня 1996р.

№6 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. К.,Видавничий дім “Скіф”,2005.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003р. № 3 „Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності”.

4.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005р. № 5 „Про практику застосування законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України Від 8 жовтня 2004р. № 15 „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”.

6. Харлемов О.В. Борьба с преступностью в сфере экономики. Межведомственный научный сборник. К., 2001.

7. Кондратьева Я.Ю., Романюк Б.В. Контрабанда: средства предупреждения и противодействия. К., МІВВЦ 2001. /Учебное пособие/.

8. Харлемов О.В. Боротьба зі злочинністю в сфері економіки // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Міжвідомчий науковий збірник. К., 1999.- Т.18.

9. Волобуєв А.Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва:

Навчальний посібник. - Х., 2000.

10. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація,В.П.Пшонки,В.І.Борисова,В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.-Х.:Право,2013.-1416 с.

11. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с.

12. Корнієнко М.В.Функції та завдання органів внутрішніх справ щодо боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом від організованої злочинної діяльності // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті. - № 2, 2002.

13. Замкова І.В. До питання про обов’язкові платежі податкового характеру: податку, збору, мита // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університету. - № 2, 2002.

14. Правничий довідник для професійних суддів / за заг. ред. С. В. Ківалова. Одеса, “ Юридична література”, 2003.

15. Стрельцов Є. Л. Деякі міркування у зв’язку з прийняттям українського закону “ Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”. / Информационное обеспечение противодействия организованной преступности (сборник научных статей). Одесса, 2003.

16. О.Шморгун. Боротьбі з контрабандою - підвищену увагу органів прокуратури //Вісник прокуратури.-№8-2009.-С.23-25.

17. Інформаційне управління Верховної Ради. Новий Митний кодекс спростить перевезення і скоротить перевірки // Голос України №113 (5113) - 23 червня 2011 р. - С.3.

18. Педан В. Суб’єкт протидії законній господарській діяльності.// Підприємництво,господарство і право.- 2014, № 1.- С.87 – 90.

19. Мікіш А. Деякі аспекти протидії фіктивному підприємництву в Україні.// Підприємництво,господарство і право.-2013, №7.

20. Педан В. Визначення шантажу й обману як злочинних способів при протидії законній господарській діяльності.// Підприємництво,господарство і право.- 2013, № 12.

21. Смирнова А. Генеза кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).// Підприємництво,господарство і право.- 2013, № 4.

22. Смирнова А. Критерії кваліфікації співучасті в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).// Підприємництво,господарство і право.- 2013, № 5.

23. Смирнова А. Кримінально-правова характеристика родового об’єкта ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).// Підприємництво,господарство і право.- 2013, № 11.

ТЕМА №32 Злочини проти довкілля.

Семінарське заняття - 2 год.

Запитання до заняття:

.

1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.

2. Кримінально-правова характеристика складів злочину.

3. Порушення правил екологічної безпеки.

4. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення.

5. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення.

6. Забруднення або псування земель, порушення правил охорони надр, забруднення атмосферного повітря, порушення правил охорони вод, забруднення моря.

7. Порушення законодавства про континентальний шельф.