Студопедия — Самостійна робота. Творчо- аналітичне завдання. Для закріплення матеріалу студентам пропонуються задачі
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Самостійна робота. Творчо- аналітичне завдання. Для закріплення матеріалу студентам пропонуються задачі






Творчо- аналітичне завдання

 

Для закріплення матеріалу студентам пропонуються задачі:

ЗАДАЧА №1

Шиманський, рухаючись на технічно справному автомобілі "Мазда", належному фармокологічній фірмі “Дарниця", заснув за кермом, внаслідок чого на вул. Цитадельній у м. Києві вчинив наїзд на дерево. Наслідком такого наїзду були поломка автомобіля і спричинення тілесного ушкодження пасажиру (перелам стегнової кістки зі зміщенням осколків). Кваліфікуйте дії Шиманського. Відповідь обґрунтуйте.

ЗАДАЧА №2

Пилипенко, Дронь та Скубій на належній останньому автомашині "Жигулі" виїхали в ліс на полювання. Невдале полювання закінчилось випивкою. По дорозі додому Скубій задовольнив прохання Дроня, дозволивши керувати машиною. Дронь не справився з керуванням, машина наїхала на стовпчик огородження внаслідок чого всі мисливці дістали тяжкі тілесні ушкодження. Кваліфікуйте дії вказаних осіб. Відповідь обґрунтуйте.

ЗАДАЧА №3

Руденко та Кливленко за домовленістю між собою на польовій дорозі зупинили вантажну автомашину і, погрожуючи ножем, примусили шофера Морозюка залишити кабіну. Вони зв'язали Морозюка і залишили його в лісопосадці, наказавши дві години "не подавати голосу". Вони планували з допомогою автомашини вкрасти зерно з колгоспної комори, перевезти до Кривленка додому, після чого машину кинути. Їхні плани не здійснились, оскільки за сигналом Морозюка машина була зупинена одним з постів ДАТ а Руденко і Кливленко затримані.

Варіант 1: Руденко і Кливленко мали намір після "операції" машину розібрати і запчастини продати.

Варіант 2: Руденку і Кливленку було по 15 років,

Дайте кримінально-правову оцінку діям вказаних осіб. Відповідь обґрунтуйте.

ЗАДАЧА №4

Погрожуючи вибухом, Маєвська наказала екіпажу літака ТУ - 134, що виконував рейс Київ - Москва, змінити курс і летіти до Стамбул. Побачивши, що виконується ця вимога вона заспокоїлась, екіпаж посадив літак у Сімферополі. При затриманні у Маєвської вилучили згорток з молотком і кухонним ножем, який вона видавала за бомбу. Кваліфікуйте дії Маєвської. Відповідь обґрунтуйте.

ЗАДАЧА №5

Водій Беспалов у кузові керованої ним автомашини перевозив залізобетонні конструкції, які перевищували габарити по ширині. Для скорочення шляху Беспалов ухилився від рекомендованого маршруту і при перетинанні кільцевої дороги зачепив опори шляхопроводу, чим змістив балку моста, вивівши його з ладу.

Варіант: Наслідком дій Беспалова було також заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом особам.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Беспалова. Відповідь обґрунтуйте.

Теми рефератів:

1. Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом.

2.Відмежування транспортних злочинів від адміністративних транспортних правопорушень.

Методичні рекомендації.

З розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів та швидкість їх руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте це викликає і негативні явища, оскільки більш тяжкими стають наслідки транспортних аварій, в яких гинуть люди, матеріальні цінності. Боротьба з транспортними злочинами в сучасних умовах набуває важливого значення, про що свідчить віднесення цих злочинів до самостійного розділу Особливої частини КК України.

Головною ознакою, за якою транспортні злочини об’єднані в одну групу, є родовий об’єкт. Таким об’єктом є відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатацію транспорту.

Безпосередні об’єкти окремих транспортних злочинів лежать у площині родового об’єкту, хоч і мають свої особливості. Вони залежать, насамперед, від видів транспорту, якими можуть вчинятися ці злочини, а також від характеру об'єктивної сторони та кваліфікуючих обставин. Так, деякі злочини можуть бути вчинені із застосуванням насильства або погроз, у зв’язку з чим виникає питання про додатковий безпосередній об’єкт - життя і здоров’я особи.

Предметом цих злочинів є транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв’язку, сигналізації, автоматизації, що забезпечують-безпеку руху транспортних засобів.

З об’єктивної сторони ці злочини побудовані по-різному. Більша частина цих посягань описана в законі, як злочини з матеріальним складом, менша частина - з формальним.

У злочинах з матеріальним складом об’єктивна сторона містить у собі діяння, наслідки і причинний зв’язок між ними. Діяння в цих злочинах виражається в дії або бездіяльності особи. Деякі злочини (наприклад, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів) можуть бути вчинені лише шляхом дії.

У багатьох злочинах діяння виражається в порушенні певних правил. Це означає, що диспозиції таких статей є бланкетними, тому для встановлення факту порушення цих правил, необхідно звертатися до відомчих нормативних актів, що регламентують поведінку працівника транспорту чи іншого учасника дорожнього руху. Важливо точно визначити, які статті, пункти, параграфи нормативних актів порушені та у чому це порушення виразилося. Обов’язковою ознакою злочинів з матеріальним складом є наслідки.

Наслідками, у статтях цього розділу КК названі: загибель однієї чи кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велика матеріальна шкода, інші тяжкі наслідки.

Відповідальність за транспортні злочини диференційована залежно від тяжкості наслідків, що наступили. Тому тяжкі тілесні ушкодження, загибель однієї чи кількох осіб, в деяких статтях вказуються як кваліфікуючі обставини.

До інших тяжких наслідків відносяться: заподіяння потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також велика матеріальна шкода.

При встановленні матеріальної шкоди, яка заподіюється транспортними злочинами, необхідно враховувати вартість знищених або пошкоджених транспортних засобів, вантажів, шляхів сполучення, споруд на них тощо.

Своєрідними наслідками, вказаними в деяких статтях, є створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків. Така небезпека створюється внаслідок порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, недоброякісного ремонту або пошкодження шляхів сполучення чи транспортних засобів. У технічній системі транспорту відбуваються певні зміни і створюється реальна можливість настання тяжких наслідків, тобто висока ступінь імовірності їхнього настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється шкода об'єкту злочину. Така небезпека (загроза) виступає і як ознака злочинного діяння, і як своєрідний наслідок, нерозривний з ним. Обов’язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв’язку між діянням особи і змінами, що відбулися в технічній системі транспорту.

Третьою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів з матеріальним складом є причинний зв’язок між діянням і наслідками, що наступили. За справами цієї категорії для його встановлення призначаються експертизи.

Суб'єктивна сторона транспортних злочинів характеризується залежно від складності її об'єктивної сторони. Злочини з формальним складом вчинюються з прямим умислом. У злочинах з матеріальним складом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків, що має важливе значення для кваліфікації та призначення покарання.

Суб’єктом транспортних злочинів є особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів (ст. 277 КК), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278 КК), а також за незаконне заволодіння транспортним засобом (частини 2 і 3 ст. 289 КК) відповідальність настає з 14-річного віку.

Деякі транспортні злочини може вчиняти лише працівник транспорту, тобто спеціальний суб’єкт.

Таким чином, під транспортними злочинами слід розуміти передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатації всіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.

В розділі XI Особливої частини КК ці злочини розташовані в певній послідовності. При цьому враховується тяжкість злочину, а також вид транспорту, яким він вчиняється. На першому місці стоять злочини, які вчиняються на залізничному, водному чи повітряному транспорті (статті 276 - 285 КК), на другому - на автомобільному і міському електротранспорті (статті 286 - 290 КК). Завершують главу злочини, що виражаються в порушенні чинних на транспорті правил та в пошкодженні магістральних трубопроводів (статті 291 і 292 КК).

Розміщення транспортних злочинів у певній послідовності дає можливість більш правильно конструювати санкції цих статей, що підвищить ефективність кримінально-правових заходів боротьби з цими посяганнями, поліпшить статистичний облік цих злочинів тощо.

Безпосереднім об’єктом першої групи злочинів є відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту; другої групи - безпеку руху та експлуатації автомобільного і міського електротранспорту; третьої групи

безпечне функціонування всіх видів механічного та магістрального трубопровідного транспорту.

Як уже зазначалося, відповідальність за більшість транспортних злочинів диференційована залежно від тяжкості наслідків, що наступили. Враховуються при цьому тяжкість тілесного ушкодження, загибель однієї чи кількох осіб, а також розмір матеріальної шкоди. Крім того, у статтях цього розділу законодавець передбачає інші кваліфікуючі обставини, такі як: вчинення злочину: за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 278, ч. 2 ст. 280, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 292 КК); організованою групою (ч. 3 ст. 278, ч. 3 ст. 280, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 292 КК); поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства (ч. 2 ст. 278, ч. 2 ст. 289 КК); поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства (ч. 3 ст. 278, ч. 3 ст. 280, ч. 3 ст. 289 КК); вчинення злочину повторно (ч. 2 ст. 280, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 292 КК).

Розглянемо ці обставини. Поняття групи, яка вчинила ці злочини за попередньою змовою або організованою групою, дається в ст. 28 КК.

Якщо така організована група озброєна вогнепальною чи холодною зброєю і має за мету напад на транспортні підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, то відповідальність наступає за бандитизм (ст. 257 КК).

Під насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого слід розуміти нанесення ударів, побоїв, викручування рук, утримання, зв'язування або позбавлення волі іншим способом, заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності. Психічне насильство проявляється в погрозі застосування зазначеного фізичного насильства.

Небезпечним для життя і здоров’я насильством визнається заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не заподіяли вказаних наслідків, але були небезпечними в момент застосування такого насильства. Це насильство, що викликало втрату свідомості, здавлювання шиї, скидання з транспортного засобу, що рухається, застосування спеціальних засобів, зброї тощо. Психічне насильство проявляється в погрозі застосування такого ж фізичного насильства.

Повторністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 32 КК визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Наприклад, повторним вважається заволодіння транспортним засобом якщо йому передувало таке ж заволодіння (ч. 2 ст. 289 КК).

Студентам треба звернути увагу, на те, що з об’єктивної сторони вищевказані злочини побудовані по різному. Більша їх частина описана в законі як злочини з матеріальним складом, менша частина – з формальним. У злочинах з матеріальним складом об’єктивна сторона містить у собі діяння, наслідки і причинний зв'язок між ними. У злочинах з формальним складом, злочин вважається закінченим з моменту скоєння діяння, незалежно від настання наслідків. В цьому випадку факт настання наслідків на кваліфікацію не впливає

Студентам слід вивчити на пам'ять зміст Примітки до ст.286 КК, в якій є вказівка про те, що треба розуміти під транспортними засобами, як предметом вищевказаних злочинів. Крім того, транспортні злочини кваліфікуються залежно від тяжкості наслідків. У якості кваліфікуючих ознак цих злочинів законодавець вказує тяжкі тілесні ушкодження, загибель однієї чи декількох осіб. Додаткова кваліфікація за статями, які передбачають злочини проти життя та здоров'я особи не потрібна.

 

 

Контрольні запитання

1.Поняття, загальна характеристика та система (види) злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту (транспортних злочинів).

2.Транспортні злочини, пов’язані з порушенням правил безпеки функціонування транспорту особами, які керують транспортними засобами.

3. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

4.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що керують транспортними засобами.

5.Порушення правил повітряних польотів.

6.Порушення правил безпеки функціонування транспорту особами, відповідальними за безпеку його руху та експлуатації.

7.Порушення правил використання повітряного простору.

 

 

Рекомендована література до теми

Основна література:

Нормативно-правові акти:

 

1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної

Ради України. - №5. – К., 2006.

2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.- 232с.

3. Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. // Закони України. К., 1997.

4.Закон України „Про дорожній рух” від 30 червня 1993р. // Закони України. К., 1997.

5.Закон України „Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996р. // Закон України. К., 1997.

6.Закон України „Про трубопровідний транспорт” від 15 травня 1996р. // Закон України, К., 1997.

7. Повітряний кодекс України від 19 травня 2011р.//Голос України №110 (5110).-18 червня 2011р.-С.9-18.

8. Правила дорожнього руху: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10

жовтня 2001 р. № 1306 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 41.

Книжкові видання:

1.Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник.- Видання 3-тє, доповн. та переробл.- К.: Атіка, 2007.- 592 с

2. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Видання 5-те, перероблене та

доповнене. // відп. ред. Є.Л. Стрельцов.- Х.: ТОВ «Одіссей», 2008.- 800с.

3.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті ”//Відомості Верховного Суду України.-2006.-№1.- С.6-11 Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, В.І.Борисова, В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.-Х.:Право,2013.-1416 с.

4.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с.

5.Борисов В. И., Гизимчук С. В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения. – Харьков: Консум, 2001.

6. Свірін М.О. Незаконне заволодіння транспортними засобами у Кримінальному законодавстві

України / Вісник Національної академії внутрішніх справ України – 2001-вип 4.- С.206 – 213.

7. Котовенко О.М. Суб’єкт пошкодження об’єктів магістральних трубопроводів і технологічно пов’язаних із ними систем.// Держава і право: Зб. наук праць.Вип. 17. – К.:Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2002.- С. 360-364.

ТЕМА № 36 Злочини проти громадського порядку та моральності.

Семінарське заняття - 6 год.

Питання до заняття:

1.Поняття та система злочинів проти громадського порядку та моральності.

2.Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку.

3.Поняття та необхідні ознаки хуліганства. Відмінність цього злочину від злочинів проти життя та здоров’я особи та від злочинів проти власності. Особливості кваліфікації хуліганства, якщо воно супроводжується скоєнням інших злочинів.

4.Поняття масових заворушень. Необхідні ознаки цього злочину. Поняття натовпу при скоєнні цього злочину.

5.Поняття та загальна характеристика злочинів проти моральності. Відмежування цих злочинів від адміністративних правопорушень.

6.Жорстоке поводження з тваринами. Аналіз складу злочину.

7.Наруга над могилою. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності.

8.Створення або утримання місць розпусти і звідництво. Аналіз складу злочину. Суб’єкт цього злочину.

9.Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури.

10. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Особливості кваліфікації цього злочину.

11.Втягнення неповнолітніх у пияцтво, у зайняття жебрацтвом, азартними іграми.

12.Поняття творів, що пропагують культ насильства та жорстокості, а також порнографічних предметів. Значення цього питання для кваліфікації.







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 590. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Субъективные признаки контрабанды огнестрельного оружия или его основных частей   Переходя к рассмотрению субъективной стороны контрабанды, остановимся на теоретическом понятии субъективной стороны состава преступления...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Что такое пропорции? Это соотношение частей целого между собой. Что может являться частями в образе или в луке...

Растягивание костей и хрящей. Данные способы применимы в случае закрытых зон роста. Врачи-хирурги выяснили...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия