Самостійна робота. Творчо- аналітичне завдання
Творчо- аналітичне завдання ЗАДАЧІ: 1.Ревнуючи дружину, Корнієнко вирішив з нею розправитись.У себе на квартирі він облив її окропом, що спричинило опіки І—II ступеня, після чого завдав численних ударів гайковим ключем по голові. Від крику потерпілої прокинулись діти. Коли 15-річ-ний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кількох ударів тим самим ключем по голові, заподіявши поранення, від яких Олег помер у лікарні. Не бажаючи мати свідка, Корнієнко ключем завдав також кілька ударів по голові Миколі, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Побачивши, що дружина ворухнулась, Корнієнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважаючи всіх трьох убитими, Корнієнко викликав швидку допомогу, порізавши собі вену і симулюючи психічне захворювання. 2.Оленюк мав відомості, що у Верченко, яка проживає одна,є багато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Він запропонував Іванчуку обікрасти Верченко. Вночі вони через вікно проникли до неї в хату і почали шукати гроші. Коли Верченко прокинулась і закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию і груди вбив її. У приміщенні злочинці знайшли лише 580 грн., які й забрали. 3. З метою розпиття спиртних напоїв Пустовіт і Радосюк пізно ввечері зайшли до будинку Степанова, де, крім останнього, знаходились також Макогон та Федоров. На грунті ревнощів до Макогон, сожительки Пустовіта, яка прийшла в дім до Степанова зі своїм знайомим Федоровим, Пустовіт прогнав останнього і здійняв сварку з Макогон. Наніс їй побої, а потім вирішив убити. Реалізуючи свій намір, Пустовіт, нібито проводячи її додому, разом з Радосюк довів Макогон до водойми, з допомогою Радосюк зв'язав їй руки і почав завдавати ударів кухонним ножем у різні частини тіла. Всього він завдав 24 ножових поранення черевної порожнини та грудної клітки. Потім ніж взяла Радосюк і з помсти за образу,заподіяну їй Макогон під час сварки в будинку Степанова, завданим удару в серце. Від одержаних поранень Макогон померла. З висновку судово-медичної експертизи видно, що кожне із 9 проникаючих поранень, завданих потерпілій Пустовітом, саме по собі призвело до настання смерті. 4. Дудник разом з Качковським, який мав допомагати йому у виконанні будівельних робіт, розпивав спиртні напої. Коли Дудни відлучився, Качковський сам випив горілку, що залишилася, після чого заснув на подвір'ї. Дудник намагався розбудити Качковського, але той нецензурно вилаявся на його адресу і продовжував дрімати. Обурившись і згадавши, що Качковський сам випив частину горілки, а, крім того, не повернув йому давній борг, Дудник вирішив розправитись з ним. Він вилив на одяг Качковського бачок гасу і підпалив, а сам втік з місця вчинення злочину. Потерпілий від одержаних опіків через два тижні помер. 5. Ілясов, Романченко і Воронецький на квартирі останнього розпивали спиртні напої. Між Ілясовим та Романченком виникла сварка, а далі бійка, в процесі якої Романченко спричинив Ілясову легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я. Бійку було припинено Воронецьким. Випивка продовжувалась. Збираючись йти додому, Ілясов не знайшов свого шкіряного пальта і запідозрив, щойого сховав Романченко, щоб потім забрати собі. Обурений такою підозрою, Романченко накинувся з кулаками на Ілясова. Щоб заспокоїти Романченка, Воронецький та Ілясов зв'язали йому руки іноги. Озлоблений на Романченка, Ілясов через якийсь час затягйого на кухню, де протягом тривалого часу завдавав у різні частини тіла ударів руками, ногами, а також ременем з металевоюпряжкою, душив його цим ременем. Ілясов спричинив Романченку численні двосторонні переломи ребер, крововиливи в ділянці грудної клітки, на серцевій сумці, в гіпофіз, сонячне сплетіння, оболонки і тканини головного мозку та внутрішню оболонку серця. Від одержаних ушкоджень, що потягли за собою тяжкий травматичний шок і жирову емболію малого кола обігу, Романченко на місці вчинення злочину помер. 6. Гольцев, звільнившись з місць позбавлення волі, де він відбував покарання за замах на вбивство із хуліганських спонукань,зійшовся з Пановою. Вони обоє зловживали спиртними напоями,сварилися, при цьому Гольцев неодноразово погрожував Пановій вбивством. Під час чергової сварки Гольцев збив Панову на підло-1гу і завдав їй ногою, взутою у черевик, удару в груди в ділянку серця, спричинивши тупу травму грудної клітки з розривом лівого шлуночка серця. Від одержаного ушкодження Панова померла на місці. 7. Кримський з метою заволодіння автомашиною, що належала львівській геологорозвідувальній експедиції, вчинив напад на водія цієї машини Титла, в процесі якого мисливським ножем (він постійно носив його з собою, хоч і не був мисливцем) завдав сім ударів у шию і спину. Від одержаних ушкоджень Титло через кілька днів помер. Підробивши дорожнього листа, Кримський намагався перегнати автомашину в іншу область,але був затриманий. 8. Повертаючись з весілля вночі додому, п'яний Ватрич побачив ще більш п'яного односельця Лукашука, що ледве тримався на ногах, вчепившись за паркан. У відповідь на пропозицію Ватрича йти додому разом Лукашук висловився нецензурно. Тоді Ватрич витяг з кишені пляшку горілки і завдав нею Лукашуку удару по голові, збивши його з ніг, а коли той намагався звестись на ноги, повторив удар. Пляшка розбилась. Тоді Ватрич почав завдавати Лукашуку ударів у різні частини тіла ногами й гострою шийкою пляшки, а також підібраним з землі каменем. Після цього Ватрич волоком потяг Лукашука до мосту. Коли Лукашук застогнав, Ватрич каменем ще кілька разів ударив його по голові та скинув у річку. Потерпілому було заподіяно смертельні тілесні ушкодження, зокрема, закриту травму черепа з крововиливом у мозок. Смерть Лукашука настала від утоплення. 9. Кочегар Швидко через неприязні стосунки зіштовхнув троюрідного брата Кизю в дренажний колодязь глибиною 18 м, де той утопився. Коли дружина загиблого через 3 дні прийшла до котельної спитати про свого чоловіка, Швидко вбив її молотком і труп кинув у той самий колодязь. Потерпіла була на 8-му місяці вагітності близнятами. 10. Чехун, керуючи закріпленою за ним вантажною автомашиною в стані сп'яніння, зупинив її біля легкової автомашини, що частково стояла на проїжджій частині сільської вулиці, і почав нецензурно лаяти Гуйду, Вербного і Троян, які сиділи в цій автомашині, за те, що вони зупинились на дорозі. Він витягнув з автомашини Гуйду і вдарив кулаком в обличчя. Троян повела Гуйду до себе у двір, а Чехун із залізним бруском підбіг до Вербного і замахнувся на нього. Підбіг Ткаченко, забрав брусок і поклав у кабіну вантажівки. Чехун знову схопив брусок і намагався вдарити Вербного, але цьому завадив Ткаченко. Тоді Чехун схопив свій"дипломат" і все ж наніс удар по голові Вербному, після чого поїхав. Невдовзі він повернувся з мисливською рушницею, лаючись та погрожуючи ("Застрелю!"), підбіг до Вербного і Ткаченка та вистрілив у їхньому напрямі. Ткаченко почав тікати. Чехун з близької відстані вистрілив у Вербного, тяжко поранивши його в живіт, від чого потерпілий помер. 11. В сім'ї Руденка на грунті пияцтва глави сім'ї часто виникали сварки. Він ображав дружину, бив її. Під час чергової сварки Руденко завдав потерпілій удару ногою в живіт, що потягло переривання вагітності, про яку він знав. Перебуваючи у стані сп'яніння, невдовзі він знову вчинив з дружиною сварку і завдав їй кількох ударів по обличчю і в груди. Потерпіла заявила, що піде зі скаргою до дільничного уповноваженого, взяла на руки малолітню дочку Галю і вийшла на подвір'я. Руденко схопив мисливську рушницю, прицілився в голову дружини і вистрілив. Пострілом було вбито Галю, а її мати одержала легке дробове поранення лівої кисті. Тримаючи на руках убиту дочку, потерпіла крикнула "Що ти наробив?" і вибігла на вулицю. Руденко наздогнав її і вбив пострілом у голову. Коли на постріл прийшла сусідка Євтушенко і побачила два трупи, Руденко, намагаючись позбавитись свідка, вистрілив і в неї, спричинивши численні поранення шиї та обличчя, асам втік. Євтушенко було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. 12. У сім'ї Попових часто виникали сварки. При цьому Попов бив дружину, погрожував убити її й сина. Під час чергової сварки Попов, перебуваючи в стані сп'яніння, схопив пістолет і почав його перезаряджати. Злякавшись, дружина забігла в туалет та покликала туди сина. Попов вирішив убити їх обох. Він зробив спочатку два постріли в дружину і один у сина, а потім намагався покінчити життя самогубством, вистріливши в ліву частину грудей. Дружина була вбита, сину — заподіяно тяжке тілесне ушкодження, сам Попов одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження Теми рефератів: 1. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство на замовлення. 2. Злочини проти здоров'я особи, суб’єктом яких є медичний або фармацевтичний працівник. Методичні рекомендації. Одним із показників набуття Україною ознак сучасної цивілізованої держави є нормативне визначення пріоритетів в ієрархії тих соціальних цінностей, які становлять основу життєдіяльності людського суспільства. У загальній формі таке визначення дано в Конституції України, ст. 3 якої, зокрема, проголошує: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави”. Наведені конституційні положення мають ряд конкретних кримінально-правових аспектів, зокрема: 1. Об’єктом кримінально-правової охорони можуть бути різні за своїм характером та змістом соціальні цінності; 2. Як найвища соціальна цінність людина є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони; при цьому зазначена охорона здійснюється, зокрема, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за посягання не на “людину взагалі”, а на її конкретні блага, права та свободи. 3. Серед таких благ, прав та свобод людини найбільш соціальне значущими згідно з Конституцією України є життя і здоров’я, честь і гідність, статева свобода та статева недоторканність. Така значущість має знайти конкретне втілення в механізмі кримінально-правової охорони зазначених благ - перш за все, у такому його елементі, як кримінально-правові норми. 4. Особлива цінність життя і здоров’я, честі й гідності, статева свобода та статева недоторканність зумовлена тим, що ці блага становлять необхідну біологічну і соціальну основу всіх інших її особистих благ, а це дає достатні підстави виділяти їх як спеціальний об’єкт кримінально-правової охорони і, отже, розглядати як родовий об’єкт відповідної групи злочинів. 5. Кожне з названих у ч.1 ст.3 Конституції України благ відіграє свою “роль” у забезпеченні існування (можливості існування) будь-якої людини як окремої біосоціальної істоти, а відтак, має відносно самостійну соціальну цінність, тому посягання на окреме із цих благ навіть за відсутності у людини деяких інших, а також посягання на “неповноцінне” благо за наявності необхідних умов має розглядатись як злочин проти особи. Таким чином, при вивченні теми слід засвоїти, що життя і здоров’я, як особисті блага людини: а) визнаються Конституцією України найвищою соціальною цінністю і з цієї точки зору повинні мати певні пріоритети в механізмі кримінально-правової охорони прав і свобод людини та громадянина; б) можуть бути самостійним об’єктом кримінально-правової охорони; в) за своїм змістом становлять необхідну біологічну і соціальну основу існування людини, що дає підстави для виділення їх як окремого родового об’єкта (кількох родових об’єктів) для певних груп злочинів; г) мають охоронятися незалежно від індивідуальних особливостей конкретного потерпілого, зокрема, “якості” окремих благ, відсутності у нього окремих із них. Курсанти повинні відрізняти практичні випадки, коли треба застосовувати ст.ст. 116, 118 КК, а коли - ст. 115 ч.1 КК; не плутати застосування ст.115 ч.1 КК (просте умисне вбивство) та можливість при призначенні покарання судом за цей злочин застосувати ст. 66 КК України, з випадками застосування лише ст.116 КК, ст.118 КК, при цьому ст.66 КК вже не застосовується. Крім того, треба вивчити напам'ять та розібратися в ознаках вбивства, знати їх зміст. Курсати повинні класифікувати вбивства, при цьому увагу приділити кваліфікованим видам умисного вбивства, як найбільш небезпечним злочинам. Вони передбачені ч.2 ст. 115 КК. Курсанти повинні відрізняти різні кваліфіковані склади умисного вбивства, розібратись в особливостях їх кваліфікації. Треба також приділити увагу системі злочинів проти здоров'я особи, розібратись в характеристиці злочинів проти здоров'я особи з матеріальними та формальними складами. Студенту слід класифікувати тілесні ушкодження за формою вини та ступенем тяжкості. Студентам треба звернути увагу на особливості кваліфікації злочинів, передбачених ст. 126 КК, вміти їх відрізняти від спричинення тілесних ушкоджень. Крім того, студентам слід пам’ятати, що склад злочину передбаченого ст.135 КК (залишення у небезпеці) за видом є формальним, для кваліфікації цього злочину не має значення настання наслідків. Студентам треба акцентувати увагу на суб’єкта злочинів, передбачених ст.ст.131, 132, 139-145 КК України (суб’єкт за видом спеціальний, ним є медичний або фармацевтичний працівник). Особливістю кваліфікації цих злочинів є те, що законодавець у диспозиціях вищевказаних норм вказує на настання наслідків – тяжкі наслідки, смерть особи. Тільки з настанням цих наслідків можна застосовувати вказані норми.
Контрольні запитання
1.Дайте поняття вбивства та його видам. 2.Класифікуйте тілесні ушкодження за ступенем тяжкості. 3.Дайте характеристику побоям, мордуванням та катуванням. 4.В чому полягає специфіка злочинів, пов’язаних з зараженням невиліковною інфекційною хворобою,венеричною хворобою? 5.В чому особливості кваліфікації злочинів, суб’єктом яких є медик або фармацевт?
. Рекомендована література до теми Основна література: Нормативно-правові акти: 1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. - №5. – К., 2006 2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”: серія “Закони України”, 2014.- 232 с. 3.Правила судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень.// Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995р. №6.- Юридичний вісник України.-1995.-№18.- С.5-9. Книжкові видання: 1. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація,В.П.Пшонки,В.І.Борисова,В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.-Х.:Право,2013.-1416 с. 2. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с. 3. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи” від 7 лютого 2003р. №2// ВВСУ.- 2003.-№1.- С.37-42. 4.Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні: Монографія.- Х.:Видавництво ХНУВС, 2008.-446с. 6.Шеремет А.П. Розслідування та запобігання вбивствам:Навчальний посібник.- Чернівці:ТОВ Видавництво «Наші книги», 2007.- 248с. 6. Давыденко Л.М., Давыденко М.Л., Литвинов А.Н. Противодействие преступности: вопросы теории и практики: Курс лекций. – Харьков: Тимченко, 2009. – 152 с. 7. Пилипчук П., Мельник М. Проблеми кваліфікації умисного вбивства, вчиненого на замовлення // Право України, 1999, №2. 3. Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации.: Х.- Наукова думка.- 1995.- 389 с. 4. Бородин С.В. Преступления против жизни. М., Юрист, 1999. 5.Ярмиш Н. Жорстоке поводження як одна з форм доведення до самогубства // Право України. – 1992. - №7. 6. Пилипчук П.П., Питання кваліфікації умисних вбивств за обтяжуючих обставин // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України – 2002. – вип 15. – С. 372- 380. 7. Лихолоб О.В. Мотивація При вчиненні вбивства з користі // Вісник Національної академії внутрішніх справ України, 2002.- Вип.3. – С. 50-55. 8. Телесніцький Г. Використання зарубіжного досвіду для вдосконалення кваліфікуючих ознак і покарання за катування.// Підприємництво,господарство і право.- 2013, №3.
ТЕМА №27 Злочини проти волі, честі та гідності Особи. Семінарське заняття - 2 год. Запитання до заняття: 1.Поняття та система злочинів проти волі і гідності особи. 2.Кримінально-правова характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи. 3.Захоплення заручників. Аналіз складу злочину. 4.Підміна дитини. Необхідні ознаки цього злочину. 5.Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини. 6.Експлуатація дітей. 7.Використання малолітньої дитини для зайняття жебрацтвом. 7.Незаконне поміщення до психіатричного закладу.
|