Протокол №_____

Дата:___________ Досліджуваний:___________________________

1. Школа — навчання	Лікарня —
2. Пісня — глухий	Картина —
3. Ніж — сталь	Стіл —
4. Риба — сітка	Муха —
5. Птах — гніздо	Людина —
6. Хліб — пекар	Будинок —
7. Пальто — ґудзик	Черевик —
8. Коса — трава	Бритва —
9. Нога — чобіт	Рука —
10. Вода — спрага	Їжа —
11.Електрика—провід	Пар —
12. Паровоз — вагони	Кінь —
13. Алмаз — рідкісний	Залізо —
14. Бігти — стояти	Кричати —
15. Вовк — паща	Птаха —
16. Театр — глядач	Бібліотека —
17. Залізо — коваль	Дерево —
18. Нога — милиця	Очі —
19. Ранок — ніч	Зима —

Обробка результатів:Підраховується кількість правильних відповідей за 3 хвилини роботи і визначається оцінка в умовних балах на основі таблиці:

Оцінка
Правильні відповіді						13-14	11-12

 

На основі результатів дослідження та аналізу характеру встановлених учнем зв’язків між поняттями (конкретні, асоціативні, логічні) робиться висновок про особливості встановлення учнем зв’язків і відношень між поняттями; наводяться рекомендації по розвитку мисленнєвих операцій узагальнення й абстрагування засобами навчальної діяльності.

 

3.3.4.4. Методика дослідження особливостей творчої уяви та креативності (за В.Т. Кудрявцевим)

Мета: дослідження здатності учня «бачити ціле раніше за його частини» (Е.В. Ільєнков, В.В. Давидов, В.Т. Кудрявцев) та реалізму його творчої уяви як основи продуктивного (творчого) розв’язання внутрішньо суперечливого контексту малюнка.

Обладнання: олівець, бланки протоколів.

Процедура проведення: Досліджуваному пропонується малюнок (див. рис 1). Учень повинен сказати, чи правильно намальована картинка. Далі йому пропонується виправити малюнок таким чином, аби він став правильним.

Рис. 1. Стимульний матеріал:

При цьому дозволяється не користуватись олівцем, а просто пояснити сутність «виправлень».

Обробка результатів:При аналізі результатів (відповідей учня) береться до уваги розуміння продуктивності як певної стратегії перетворення заданої вихідної суперечливої єдності в цілісність вищого порядку.

Перша стратегія полягає в порушенні учнем вихідної суперечливої цілісності зображення, внаслідок чого воно розпадається на неспецифічні та непов’язані одна з одною частини (закреслення одного з небесних тіл, розбиття зображення на два сектори з сонцем або місяцем у кожному тощо). Така робота уяви може розцінюватися як стереотипна та шаблонна, спрямована на звичний, буденний спосіб уникнення суперечності (за принципом «або–або»).

Друга стратегія полягає в переструктуруванні заданої проблемної моделі шляхом привнесення до неї нового специфічного компонента, що призводить до появи нової, внутрішньо завершеної цілісності. Характерною ознакою такої цілісності є те, що в ній смислоутворювальне навантаження припадає на певний окремий елемент. Тобто, створення цілісного контексту ситуації відбувається шляхом добудовування одного з її потенційних часткових компонентів завдяки образному «схопленню» творчою уявою певної істотної тенденції або закономірності розвитку цілісного об’єкта.

З огляду на це, спроби учня «виправити» малюнок оцінюються за чотирибальною системою:

0 балів — відсутність відповіді (наприклад, «Не знаю, як виправити»);

1 бал — формальне усунення невідповідності (наприклад, закреслити або стерти сонце);

2 бали — змістовне усунення протиріччя (наприклад «Зробити із сонця лампу»);

3 бали — конструктивна відповідь (відокремити невідповідний елемент від інших, зберігши його в контексті заданої ситуації, наприклад, «Зробити із сонця картину»).

За результатами дослідження зробити висновки про особливості роботи уяви учня та подати рекомендації по розвитку її продуктивності.