Характеристика показників і форм агресії

1. Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої людини.

2. Вербальна агресія – вираження негативних почуттів як через форму (сварка, крик, вищання), так і через зміст словесних звертань до інших осіб (погроза, прокляття, лайка).

3. Непряма агресія – використання обхідним шляхом спрямованих проти інших осіб пліток, жартів та прояви не спрямованих, невпорядкованих спалахів люті.

4. Негативізм – опозиційна форма поведінки, спрямована звичайно проти авторитету й керівництва, яка може варіювати від пасивної протидії до активних дій усупереч вимогам, правилам, законам.

5. Роздратування – схильність до роздратування, готовність за найменшого збудження стати запальним, різким, грубим.

6. Підозрілість – схильність до недовіри й обережного ставлення до людей, яке має своїми коренями переконання, що оточуючі прагнуть завдати шкоди.

7. Образа – прояви заздрості й ненависті до оточуючих, обумовлені почуттям гніву, незадоволенням саме кимось або всім світом за дійсні чи уявні страждання.

8. Почуття провини (аутоагресія) – ставлення та дії стосовно себе та оточуючих, які мають у своїй основі можливе переконання людини в тому, що вона є поганою, чинить недобре.

Висновки містять узагальнення порівняльного аналізу рівня й характеру агресії підлітків із різним рівнем навчальних досягнень, а також із даними власного спостереження та рекомендації по попередженню агресивної поведінки учнів підліткового віку.

На основі даних за всіма методиками робиться загальний висновок про особливості емоційно-вольового розвитку досліджуваного учня.

У процесі групового обговорення спостережень і результатів діагностичної роботи визнається істотна роль емоцій у навчальній діяльності підлітка, важливість забезпечення вчителем позитивного психологічного клімату в педагогічному процесі, унікальність індивідуального емоційного досвіду школяра та важливість опанування підлітками способів емоційної регуляції поведінки і діяльності.

3.4.4.3. Методика дослідження особливостей сформованості вольових рис підлітків шляхом самооцінювання

(за В.О. Іванниковим, Є.В. Ейдманом)

Мета: Вивчення особливостей самооцінювання підлітками ступеня вираженості в себе окремих вольових якостей.

Тестовий матеріал:Бланк із заданими вольовими якостями для оцінювання.

Інструкція:Просимо оцінити рівень розвитку у Вас кожної з наведених особистісних рис за такою схемою:

5 б. — риса дуже сильно розвинена;

4 б. — риса розвинена добре;

3 б. — риса має середній рівень сформованості;

2 б. — риса має низький рівень сформованості;

1 б. — риса практично не сформована.

Риси для оцінювання:

1) дисциплінованість;

2) ініціативність;

3) наполегливість;

4) організованість;

5) самостійність;

6) старанність;

7) упевненість у власних силах;

8) цілеспрямованість.

Обробка результатів:після проведення процедури самооцінювання учень дає необхідні пояснення щодо розуміння ним змісту вольових якостей і власних критеріїв оцінки.

Під час інтерпретації отриманих даних слід враховувати, що вказані властивості належать до узагальнених характеристик вольової поведінки та утворюють комплекси: морально-вольових якостей (ініціативність, самостійність, старанність); якостей, що пов’язані з емоційно-вольовою регуляцією (цілеспрямованість, упевненість у власних силах, організованість); власне вольових якостей (наполегливість, дисциплінованість) підлітка.

У висновках зазначається індивідуальна своєрідність сформованості окремих вольових якостей школяра, адекватність розуміння їх психологічного змісту та самооцінки й наводяться рекомендації по психологічному забезпеченню розвитку вольової саморегуляції підлітка.

Психодіагностика особливостей спілкування підлітка

Мета: поглибити розуміння феноменології спілкування; розвинути уміння розрізняти та аналізувати спілкування як інтегративне явище; сформувати навички дослідження комунікативної компетентності школярів.