Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Пояснення і закріплення нового матеріалу




Проаналізуйте дії вчителя по формуванню зацікавленості учнів до викладу нового матеріалу й настанови на осмислене сприйняття навчальної інформації. Як забезпечується врахування індивідуальних і вікових особливостей сприймання й осмислення матеріалу, активізація різних видів пам’яті і мисленєвих операцій, уяви учнів? Які приклади чи завдання викликали найбільший інтерес і зосередженість? Які види роботи пропонувалися для закріплення нового матеріалу?

Як можна охарактеризувати психологічну позицію спостереженого Вами учня під час пояснення нового матеріалу – активно-суб’єктна, пасивно-об’єктна, байдужа. До яких завдань чи пояснень він виявив найбільший інтерес? Наскільки гнучко переходив до запропонованих на уроці видів діяльності, наскільки зосереджено включався в роботу; чи звертався за допомогою (до вчителя, учнів) при виконанні контрольних завдань чи завдань на закріплення нового матеріалу? Наскільки продуктивною, на Ваш погляд, була робота учня порівняно з іншими? Як би Ви оцінили його емоційне ставлення до уроку?

На основі зафіксованого матеріалу під час уроку зробіть висновки:

— про системний характер функціонування пізнавальних та емоційно-вольових процесів в умовах навчальної діяльності;

— про прийоми й засоби, використані учителем для організації пізнавальної діяльності, їх доцільність та ефективність;

— про загальний рівень продуктивності пізнавальної діяльності спостереженого Вами учня.

3.3.4. Методичні засоби дослідження пізнавальних процесів

3.3.4.1. Методика діагностики особливостей переключення уваги («Складання чисел із переключенням» за Б.О. Федоришиним)

Мета:дослідження швидкості протікання психічних процесів та стійкості переключення уваги.

Обладнання: аркуш паперу, олівець чи ручка

Необхідний тестовий матеріал:пари однозначних чисел, одне з яких є обов’язково непарним (в якості вихідних пар можуть бути запропоновані — 8 і 7; 5 і 9; 2 і 3; 9 і 2; 5 і 3; 5 і 8; 9 і 9; 9 і 4).

Інструкція: «Перед тобою стоїть задача складати два однозначні числа за певними правилами. Наприклад, маємо два числа — 1 і 5, які запишемо одне під одним

Додамо їх і отриману суму запишемо поруч із верхнім числом, а під нею — верхнє число попередньої пари (зразок виконання демонструється):

1 6 7

5 1 6

Якщо сума виходить двозначна (у даному прикладі при подальшому додаванні вона дорівнюватиме 13), то зверху записуються тільки одиниці (3), а десятки відкидаються. Униз переноситься верхнє число попередньої пари (зразок виконання демонструється):

1 6 7 3

5 1 6 7

Подальше сумування чисел за таким принципом буде мати вигляд:

1 6 7 3 0 3 3 6 9 5 4

5 1 6 7 3 0 3 3 6 9 5 і т.п.».

Переконавшись у тому, що досліджуваний зрозумів принцип виконання завдання, інструкція продовжується: «Тепер спробуй працювати сам, по можливості швидко й точно. Пиши згори цифру 8, а внизу цифру 7 і починай складати й записувати так, як навчився, аж поки не буде подана команда «Закінчити».

Робота продовжується протягом 2-х хвилин. Після цього досліджуваному пояснюється другий спосіб роботи «Те, що ти щойно робив, умовно називається першим способом роботи. Спробуємо оволодіти другим способом роботи. Беремо два числа — 1 і 5, сума яких дорівнює 6. Записуємо її не поруч з верхнім числом, як у першому способі, а внизу. Угорі ж тепер будемо записувати нижній доданок попередньої пари (зразок виконання демонструється):

1 5 6 1 7 8

5 6 1 7 8 5 і т.п.». Після засвоєння принципу роботи дається команда: «Напиши вгорі 8, а внизу 3. Складай ці числа і записуй другим способом, намагаючись працювати швидко й точно до команди «Закінчити».

Робота продовжується 2 хвилини, після чого пропонується інструкція до основного етапу дослідження:

«Те, що Ви робили, було тренуванням (до цього моменту досліджуваний не повинен знати про підготовчий етап роботи). Основне завдання полягає в тому, що Вам буде запропоновано два числа, які Ви будете складати за першим способом: угорі писати суму, а вниз переносити верхнє число попередньої пари. По команді «Риска! Другий спосіб!», Ви поставите вертикальну риску і далі продовжите роботу другим способом, записуючи суму внизу, а вгору переносячи нижнє число попередньої пари. Переписувати останню пару чисел після риски не можна, їх треба скласти «в думці» і за рискою записати числа за другим способом. По команді: «Риска! Перший спосіб! Ви знову поставите риску і зміните спосіб роботи. Так буде продовжуватися кілька разів до команди: «Риска! Робота закінчена».

Дається команда до початку роботи і через кожну хвилину пропонується поставити риску і перейти на інший спосіб роботи *. Тривалість основного етапу роботи — 10 хв.

(*аби не переплутати команди, пропонується їх записати: 1-2-1-2-1-2-1-2-1-2 і послідовно закреслювати після переходу на той чи той спосіб роботи).

Обробка результатів:

1. Перевірка правильності виконання проводиться з урахуванням закономірності: сума двох цифр, що стоять поряд у горизонтальному ряду, дорівнює третьому числу, що стоїть за ними. Ця закономірність проявляється до вертикальної риски, що засвідчує перехід на інший спосіб роботи. Після риски підрахування починається спочатку.

Виявлені помилки можуть розглядатися:

1) як помилки переключення уваги (ПП) — продовження роботи за старим способом, не дивлячись на команду його змінити, або ж самостійний перехід на новий спосіб, чи змішування способів (коли сума записується не там або ж не так переносяться елементи попереднього ряду)

2) як помилки додавання (ПД) — неправильне обчислення суми або ж запис випадкових чисел. Якщо одна і та ж помилка додавання (н-д, 6+7=15) повторюється кілька разів, вона приймається за одну.

2. Визначення продуктивності роботи без переключення (е) обчислюється як кількість операцій, здійснених за 1 хв. на підготовчому етапі:

е = к-ть операцій / 4 хв

3. Визначення продуктивності роботи з переключенням (Е) обчислюється як кількість операцій, здійснених за 1 хв. на основному етапі роботи:

Е= к-ть операцій / 10 хв.

Цей показник співвідноситься зі шкалою, що дозволяє визначити рівень рухомості психічних процесів в умовах частого переключення уваги:

 

Е Рівні продуктивності
Менше 11,6 Низький
11,7-14,7 Середній
14,8-17,9 Високий
18,0-27,2 Дуже високий

 

4. Визначення ступеня переключення уваги проводиться через обчислення співвідношення продуктивності основного й підготовчого етапів роботи

К=Е / е

Значення коефіцієнта (К) порівнюється з шкалою оцінок

К Ступінь переключення
0,33-0,79 Низький
0,80-0,90 Середній
0,91-1,00 Високий
1,01-1,33 Дуже високий

 

5. Визначення стійкості переключення уваги (СПУ) проводиться за формулою:

СПУ=0,1 (Е-М)(10-Н),

де М = кількість помилок додавання / 10 хв.;

Н = кількість груп операцій, у яких допущені помилки переключення уваги (одна група – це сукупність операцій, виконаних за 1 хв. роботи одним із вказаних способів).


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 350. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.02 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7