Завдання. І. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури.І. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури. ІІ. Дібрати по 5 прикладів слів кожної з груп лексики. ІІІ. Виконати лексикологічний, семантичний, етимологічний аналізи (завдання, що стосується повного етимологічного аналізу слова, виконати на наступне заняття після опрацювання теми “Морфеміка. Словотвір”), попередньо засвоївши інформацію про їх сутність, вивчивши послідовність виконання (схеми) та ознайомившись зі зразками (с. 27, 28; 42, 43), і вправи з посібника “Лінгвістичний аналіз: Практикум. Навчальний посібник (За ред. Г.Р. Передрій)”: 46 (В-І) (с. 28); 47 (В-І) (с. 28); 48 (с. 28); 49 (с. 28); 50 (В-І) (с. 28); 52 (с. 29); 53 (В-І) (с. 29); 54 (В-І) (с. 29); 59 (В-І) (с. 30); 60 (В-ІІ, рідне) (с. 31); тести (1-14) (с. 31); 75 (В-І) (с. 43); тести (с. 43).
Етимологічний аналіз Етимологічний аналіз визначає походження слова, давню його будову, словотвірні зв’язки. Для етимологічних спостережень слід звертатися до етимологічного словника. Етимологічний і морфемний аналіз відрізняються тим, що перший пов’язаний історією слова, а другий встановлює наявність морфем з точки зору сучасних відношень.
1. Подати етимологічну довідку для слова рідний. Семантичний аналіз Якщо об’єктом аналізу є багатозначне слово, взяте поза контекстом (тобто без урахування його функційно-стилістичних властивостей), то лексикологічний аналіз включає як обов’язковий елемент семантичний аналіз.
Схема аналізу 1. Виписати всі значення багатозначного слова із тлумачного словника. Побудувати топологічну схему. 2. Визначити тип переносу найменування для кожного з лексико-семантичних варіантів (ЛСВ). 3. Дати загальну характеристику зв’язків ЛСВ у структурі слова (визначити тип полісемії: радіальна, ланцюгова, радіально-ланцюгова). 4. Схарактеризувати тип лексичного значення кожного ЛСВ (пряме чи переносне; мотивоване чи немотивоване (якщо значення мотивоване, вказати тип мотивації: міжслівна чи внутрішньослівна (значення слова, що з’явилося в результаті словотвірних процесів, має міжслівну мотивацію: сад – садок; значення яке є результатом розвитку полісемії, має внутрішньослівну мотивацію: лінивець – південноамериканська тварина, котра погано пристосована до ходьби по землі).
Зразок аналізу Зразок аналізу на прикладі слова Пасха подано в статті “І. Г. Павлова Терміни Воскресіння Христове, Пасха, Великдень у терміносистемі української мови (проблема семантичного аналізу)”.
1. Виконати семантичний аналіз слова рідний, а також будь-яких інших 3 слів. Практичне заняття № 10 Фразеологія Мета: засвоїти основні поняття фразеології, виробити навички фразеологічного аналізу. Студент повинен знати: - основні поняття фразеології; - визначення фразеологічної одиниці, її ознаки, функції; - класифікації фразеологізмів за різними ознаками; - відмінності між фразеологізмом та вільним словосполученням; - особливості співвідношення слова і фразеологічної одиниці; - джерела української фразеології. Студент повинен уміти: - розподіляти фразеологічні одиниці між класифікаційними групами; - добирати синоніми, антоніми (слово – фразеологізм, фразеологізм – фразеологізм); - добирати відповідники фразеологізмів до іншомовних одиниць; - виконувати фразеологічний аналіз окремої одиниці та фразеологічний аналіз тексту.
Терміни: фразеологія, слово, поняття, вільне словосполучення, фразеологічне зрощення, фразеологічна єдність, фразеологічне сполучення, фразеологічний вираз, ідіома, фразема, крилатий вираз, прислів’я, приказка, семантика фразеологізму, фразеологічні вирази комунікативного характеру, фразеологічні вирази номінативного характеру, лексикалізація.
Теоретичні питання 1. Фразеологія – розділ науки про мову. Поняття фразеологічної одиниці. Особливості формування фразеологізмів. Поняття лексикалізації. 2. Ознаки фразеологізмів. Функції фразеологічних одиниць. Фразеологізм і поняття. Фразеологізм і слово. Фразеологізм і вільне словосполучення. Лексичний склад фразеологізмів. 3. Класифікації фразеологізмів (семантична, генетична, структурна, семантико-граматична, функціональна, стилістична). 4. Багатозначність фразеологізмів. Синонімічні відношення. Антонімічні відношення. 5. Джерела фразеології. Вияв у фразеологізмах національної специфіки мови. 6. Фразеологічний аналіз окремої одиниці та фразеологічний аналіз тексту.
|
