Методичні рекомендації. Готуючись до відповіді на питання, які пропонуються планом обовʼязково доберіть власні приклади на підтвердження теоретичних положень.
Готуючись до відповіді на питання, які пропонуються планом обовʼязково доберіть власні приклади на підтвердження теоретичних положень. Практичне заняття №2 Структура мови. Системний характер будови мови. Мова як знакова система Мета: засвоїти основні теоретичні відомості про системно-структурну організацію мови; ознайомитися із проблематикою семіотики як важливої галузі лінгвістики.
Студент повинен знати: - визначення системи і структури; - особливості системно-структурної організації мови; - визначення мовного знака та його властивості; - мовні рівні та їхні одиниці. Студент повинен уміти: - членувати мовну систему на підсистеми; - встановлювати можливі системні зв’язки у складі будь-якої гомогенної чи гетерогенної мовної системи.
Терміни: система; структура; закрита система, відкрита система; гомогенна система, гетерогенна система; структурна організація мовної системи; парадигматична, синтагматична ієрархічна взаємодія мовних одиниць; знак, лінгвістичний знак, лінгвосеміотика, мовний рівень, розділ мовознавства.
Теоретичні питання 1. Поняття системи мови і мовної структури. Основні ознаки мовної системи, її типи. 2. Мовна система як особлива гетерогенна система. Підсистеми мовної системи. 3. Знаковий характер мови. Поняття лінгвістичного знака і рівня мови. 4. Мовні рівні і розділи мовознавства.
Література 1. Безобразова Л.Л., Степаненко М.І. До проблеми системно-структурної організації мови // Cлово і мовні рівні: збірник наукових праць. Полтава, 1993. – С. 4-10 (законспектувати). 2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974. – С. 24-50. 3. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 38-41, 64-70. 4. Кодухов В.И. Введение в языкознание. –М., 1987. – С. 7-17, 29-32, 35-52, 105-108. 5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 29-31, 34, 50-51. 6. Ющук І.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 29-31. 7. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование. – М., 1971.
Практичні завдання 1. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури. 2. До кожного теоретичного положення теми дібрати власні приклади. 3. За різними критеріями об’єднати слова в системи: хати, ліс веселий, ніжно, дядько, хлопець, зелененький, синенький, зимно, холодно, колосся, волосся, знання, парубок, листоноша, зелень, невісточка, оповитий, сказаний, ходою, вродою, себе, тобою, ним, всякий, праліс, прабаба, переддень, сорокакілометровий, сорокатисячний, квіточка, хлоп’я, нероба (наприклад: батько, день, пролісок – система іменників ІІ відміни, чоловічого роду, однини; день, пролісок – система іменників ІІ відміни, що мають нульове закінчення...). 4. Накреслити таблицю.
Практичне заняття № 3 Фізичні характеристики звуків людської мови. Робота мовленнєвого апарату. Фонетичне членування мовлення Мета: з’ясувати основні характеристики звука як фізичного явища, вивчити будову й роботу мовленнєвого апарату людини, засвоїти правила фонетичного складоподілу.
Студент повинен знати: - аспекти вивчення звуків людської мови; - фізичні характеристики звука; - будову й роботу мовленнєвого апарату людини; - основні одиниці фонетичного членування мовлення; - теорії складу; - правила фонетичного складоподілу; - типи наголосів. Студент повинен уміти: - виділяти в мовленні фрази, такти, фонетичні слова; - ділити слово на фонетичні склади й характеризувати їх; - аналізувати особливості наголосу.
Терміни: фонетика, звук, тон, шум, висота, сила, тембр, довгота, активні органи мовлення, пасивні органи мовлення, артикуляція, артикуляційна база, фраза, такт, синтагма, склад (відкритий, закритий, прикритий, неприкритий), інтонація, наголос (силовий, музикальний, логічний, емфатичний, синтагматичний), енклітики, проклітики, складотворчі звуки, нескладотворчі звуки, ядро складу, периферія складу, фраза, синтагма, такт, фонетичне слово. Теоретичні питання
1. Аспекти вивчення звуків мовлення. 2. Фізична природа звуків мовлення, їхні акустичні характеристики (тон, шум, висота, сила, довгота, тембр звука). 3. Будова й робота мовленнєвого апарату людини. 4. Фонетичне членування мовлення (фраза, синтагма, такт (фонетичне слово), склад). 5. Орфографічний та фонетичний склад. Правила фонетичного складоподілу. 6. Наголос.Типи наголосів.
|
