Корми тваринного походження

Це переважно відходи переробки продуктів тваринництва, які за своїм складом близькі до складу тіла тварини і тому характеризуються високим вмістом білків, а також мінеральних речовин та вітамінів. До цієї групи відносять молоко і відходи його переробки, відходи м'ясної та рибної промисловості.

Молоко та відходи його переробки. Молоко та відходи його переробки (збиране молоко, маслянка, сироватка) займають вагоме місце серед кормів тваринного походження. Незбиране молоко є основним кормом новонародженого молодняку. В перші дні лактації від корів отримують молозиво, яке суттєво відрізняється від молока за хімічним складом та біологічними властивостями (табл. 7)

Таблиця 7. Зміни складу молозива, %

Час після отелу, год.	Суха речовина	Білок	Жир	Цукор	Зола	Кислотність
		16,4	5,1	2,1	1,0	40,0
		11,4	5,4	2,3	1,0	31,7
		8,3	3,4	2,9	0,9	27,0
		5,6	3,4	3,9	0,9	25,0
3 день		4,6	4,0	4,5	0,9	24,0
10 день		3,5	3,7	4,8	0,8	19,0

 

У молозиві містяться всі поживні та біологічно активні речовини, необхідні для росту і розвитку молодняку. Воно багате каротином, вітамінами, мінеральними речовинами, особливо солями магнію, які сприяють виділенню меконію у першу добу життя, що забезпечує травлення у новонароджених тварин. Молозиво перший раз випоюють новонародженому молодняку не пізніше 1 години після народження у кількості 1,0–1,5 кг. Тривалість молозивного періоду становить 5–7 днів. У цей період телят необхідно напувати молозивом не менше 4 раз на добу у кількості 1,6–2 кг за одне випоювання.

Якість молозива та молока залежить від годівлі самок у передродовий період. При збалансованій годівлі тварин їх молозиво та молоко містять всі необхідні новонародженим поживні і біологічно активні речовини. Недостатня годівля призводить до зниження вмісту білків, імунних тіл, вітамінів та мінеральних речовин у молозиві, що може бути причиною розладів травлення та послаблення захисних функцій організму у новонароджених.

Молоко за своїм складом відрізняється від молозива. Воно містить 12–13 % сухої речовини, 3,3– 3,5 % білка, 3,2–4 % жиру, 4,5–5 % цукру, 0,6–0,8 % золи.

Незбиране молоко – найцінніший після молозива корм для сільськогосподарських тварин усіх видів, але найчастіше його згодовують телятам до 6-ти місячного віку та поросятам до 2-х місячного віку у відповідності з схемами годівлі. У 1 кг незбираного молока міститься біля 0,3 к. од., або 2,9–3,1 МДж обмінної енергії, 30–33 г перетравного протеїну. Загальна поживність молока є низькою, а протеїнова високою. Концентрація енергії у 1 кг сухої речовини складає 2,4 к. од., мінеральна та вітамінна поживність є достатньою для забезпечення новонародженого молодняку. Для телят у перші 4–5 тижнів добова норма молока становить близько 6 кг на голову, а для поросят – 0,2–0,3 кг. У неблагополучних щодо хвороб господарствах молоко, яке випоюють тваринам, необхідно пастеризувати.

У зв'язку з тим, що молоко переробляють на продукти харчування для людей, у годівлі тварин в основному використовують відходи його переробки (збиране молоко, маслянка, сироватка).

Збиране молоко (молочні відвійки) одержують як залишок після видалення жиру з молоком при виготовленні вершків. У збираному молоці залишається майже така кількість білка, цукру, мінеральних речовин і вітамінів (крім жиророзчинних), як і у незбираному молоці.

Маслянка (сколотини, пахта) – одержують як залишок після виготовлення масла із вершків. За своїм складом вона відрізняється від вершків значно нижчим вмістом жиру (близько 0,5 %).

Сироватка – є залишком, який отримують при виготовленні сиру. За хімічним складом вона значно поступається молоку за вмістом жиру (0,2–0,3 %) та білка (0,5–0,8 %). У маслянці та сироватці залишається майже весь цукор (лактоза), більшість мінеральних речовин та всі водорозчинні вітаміни. За енергетичною поживністю збиране молоко та маслянка майже у двічі є нижчою, ніж збиране молоко, а сироватка, у три рази. Таким чином, загальна поживність цих кормів єнизькою, а протеїнова – високою (крім сироватки).

Молочні відходи згодовують переважно молодняку всіх видів тварин як у свіжому так і висушеному вигляді. У свіжому вигляді для молодняку великої рогатої худоби збиране молоко, маслянку та сироватку згодовують у кількості 5–10 кг на голову за добу залежно від віку, а для поросят до 2-х місячного віку – 0,3–0,5 кг, старше 2-х місячного віку – 0,5–1,0 кг і більше. Молочні висушені відходи використовуються переважно для виготовлення замінників незбираного молока (ЗНМ), або у складі комбікормів у кількостях передбачених рецептами, згідно яких виготовляють ці корми.

Замінники незбираного молока (ЗНМ) – спеціально виготовлені кормосуміші, які призначені для годівлі молодняку тварин у ранньому віці. До їх складу входять переважно відходи молочної промисловості (50–80 %), а також рослинні або тваринні жири, вуглеводи (цукор, глюкоза), мінеральні речовини, вітаміни та лікарські препарати у вигляді преміксів. Поживність ЗНМ має бути близькою за всіма показниками до поживності молока.

ЗНМ виготовляють як у рідкому так і сухому вигляді. Рідкі замінники згодовуються одразу ж після їх виготовлення, а сухі можуть тривалий час зберігатись, тому їх виготовляється переважна більшість. Сухі ЗНМ перед згодовуванням розчиняють у теплій перевареній воді у співвідношеннях 1:7–9. Рідкий та сухий розведені замінники згодовують у тих же кількостях, що і незбиране молоко.

Відходи м'ясної промисловості. До них відносять м'ясне, м'ясо-кісткове, кров'яне та кісткове борошно. Вимоги до якості цих продуктів регулюються наступними ДСТУ 17536-82.

М'ясне і м'ясо-кісткове борошно виготовляють на м'ясопереробних підприємствах та утильзаводах із м'яса непридатного для харчування людини, та трупів тварин, що загинули від незаразних хвороб, кісток, внутрішніх органів та інших м'ясних відходів. Ці відходи подрібнюються, при необхідності знезаражуються і висушуються. Борошно, вміст золи в якому не перевищує 12 % відносять до м'ясного, а понад 12 % – до м'ясо-кісткового. У залежності від маси кісток у сировині значно змінюється загальна, протеїнова та мінеральна поживність борошна.

М'ясне та м'ясо-кісткове борошно містить близько 90 % сухої речовини. У м'ясному борошні вміст протеїну становить 60—70 %, жиру – 12–20 %, золи – 5–12 %, а у м'ясо-кістковому менше протеїну (30–50 %) та більше золи (25–40%). У 1 кг м'ясного борошна міститься від 1,0 до 1,2 к. од. або 10,3–13,6 МДж обмінної енергії, 420–650 г перетравного протеїну, а у 1 кг м'ясо-кісткового борошна міститься біля 1,00 к. од. або 10 МДж обмінної енергії, 245–350 г перетравного протеїну. Концентрація енергії у 1 кг сухої речовини м'ясного борошна складає 1,3 к. од., а м'ясо-кісткового – 1,1 к. од., тому їх відносять до концентрованих кормів. Ці корми є джерелом лізину, метіоніну з цистином, але у них мало триптофану, вони багаті макро- та мікроелементами, особливо кальцієм, фосфором, залізом, цинком, марганцем також містять порівняно багато вітамінів групи В (В₃, В₄, В₅, В₁₂) мало вітамінів А, Е, D.

Кісткове борошно виготовляють переважно із кісток після обвалювання м'яса. До його складу входять кісткова тканина, рештки м'язової та сполучної тканин і частина кісткового жиру. Кісткове борошно містить більше 90 % сухої речовини, 15–20 % протеїну, 5–15 % жиру, золи – 50–80 %. У 1 кг такого борошна міститься 0,3–0,5 к. од., 100–150 г перетравного протеїну. Воно містить велику кількість кальцію, фосфору, натрію та значну кількість мікроелементів.

Згодовують м'ясне, м'ясо-кісткове та кров'яне борошно у складі комбікормів у кількості від 5 до 10 %, або у складі білково-вітамінних добавок). Кісткове борошно використовують переважно як кальцієво-фосфорну добавку у складі раціонів, комбікормів та БВД.

Кров'яне борошно виготовляють в основному на м'ясопереробних підприємствах із крові тварин, та невеликою добавкою кісток (до 5 % за масою). Кров'яне борошно має темно-коричневий колір. У ньому міститься близько 90 % сухої речовини, 75–80 % – протеїну, 3–5 % жиру, 5–10 % золи. У 1 кг кров'яного борошна міститься 0,9–1,0 к. од., або 7,5–8,6 МДж обмінної енергії, 450–650 г перетравного протеїну, біологічна цінність якого є невисокою через низький вміст таких амінокислот як метіонін, ізолейцин та гліцин. Кров'яне борошно містить значну кількість кальцію, фосфору, натрію, хлору та сірки, вітамінів групи В, але мало жиророзчинних вітамінів.

Відходи рибної промисловості. До них відносять рибне борошно, рибний фарш, нехарчову рибу, тощо.

Рибне борошно виготовляють із нехарчової риби та відходів рибної промисловості (голови, внутрішні органи, плавники) на рибопереробних підприємствах, де цю сировину подрібнюють, при необхідності знезаражують та висушують. У залежності від якості сировини рибне борошно містить близько 90 % сухої речовини, 50–70 % протеїну, 2–8 % жиру, 20–30 % золи.

Цей корм має високу загальну і протеїнову поживність. У 1 кг рибного борошна міститься 1–1,2 к. од., 400–600 г перетравного протеїну, 30–80 г кальцію, 20–60 г фосфору та значний вміст вітамінів групи В. Вимоги до якості цього корму регламентуються ДСТУ 2116-82.

Рибне борошно згодовують переважно свиням та птиці у кількості 5–10 % у складі комбікорму.

Рибний фарш це переважно свіжі, розмелені і законсервовані із допомогою хімічних консервантів відходи рибної промисловості. Цей продукт має густу пастоподібну консистенцію сірого кольору із специфічним запахом. Рибний фарш містить 25–30 % сухої речовини, 8–16 % сирого протеїну, 4–6 % жиру та 10–15 % золи. Загальна поживність цього корму низька, а протеїнова – висока. В 1 кг рибного фаршу міститься 0,3–0,4 к. од., 100–150 г перетравного протеїну, високий вміст кальцію, фосфору, натрію та вітамінів групи В. Цей корм використовують як білково-вітамінну та мінеральну добавку, переважно для годівлі свиней і птиці в кількості 5–10 % від загальної поживності раціону у складі вологих сумішей з іншими кормами.

Специфічний запах відходів рибної промисловості може негативно впливати на якість продукції (м'яса, сала), тому за 4–6 тижнів до забою тварин ці корми виключають із раціонів.

 

Контрольні запитання

1. Що відносять до кормів тваринного походження?

2. Який хімічний склад молока?

3. Яка відмінність за хімічним складом молозива і молока?

4. Назвіть відходи переробки молока.

5. Яка поживна цінність молока та молочних відходів?

6. Яким тваринам та в яких кількостях згодовують молочні відходи?

7. Що таке замінники назбираного молока та їх основні складові?

8. Що відносять до залишків м'ясної промисловості?

9. Яка поживна цінність відходів м'ясної промисловості?

10. Яка поживна цінність відходів рибної промисловості?

11. Яким тваринам згодовувати відходи м'ясної та рибної промисловості?