Залишки цукрового виробництва
До них відносять жом (свіжий, кислий, сухий) та мелясу (патоку). Жом, це залишок у вигляді різаних цукрових буряків після вилучення з них цукру. Жом у свіжому і кислому вигляді відносять до об'ємистих водянистих кормів, а в сухому – до концентрованих. У свіжому вигляді жом може бути упродовж перших 4–5 днів після переробки цукрових буряків. В подальшому відбувається самосквашування з утворенням органічних кислот (молочної кислоти – 0,4–0,5 %, оцтової – 0,6–0,8 і масляної – 0,4–0,5 %) та втрата певної кількості поживних речовин. Свіжий та кислий жом містить біля 9–11 % сухої речовини, 1,0–1,3 % сирого протеїну, 0,1–0,3 % – жиру, 3,0–3,5 % клітковини, 5–6 % – БЕР, 0,6–0,8 % – золи. Поживність 1 кг свіжого та кислого жому складає 0,08–0,12 к. од., або 0,8–1,1 МДж обмінної енергії, 6–7 г перетравного протеїну. Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини становить 0,8–1,2 к. од. Жом містить значну кількість кальцію та мало фосфору (близько 7 г кальцію і 1 г фосфору на 1 к. од.). У жомі відсутні каротин та жиророзчинні вітаміни. Реакція золи жому лужна. Вимоги до якості жому викладені в ДСТУ 8057-78. Для тривалого зберігання і зменшення втрат поживних речовин жом необхідно закладати у облицьовані ями у чистому вигляді для самосквашування, або силосувати з добавкою інших кормів (подрібнена солома або полова) та консервантів (молочнокисла закваска, хімічні препарати). Свіжий та кислий жом згодовують, переважно, великій рогатій худобі у такій кількості, кг/гол./добу:
Тільним сухостійним коровам жом згодовувати не рекомендується. Тривале використання жому у значних кількостях може викликати порушення кальцієво-фосфорного обміну і захворювання тварин (остеодистрофія). Уникнути цього можна за рахунок ретельного балансування раціонів за макро- та мікроелементами і вітамінами. При значних даванках жому бажано його розкислювати. Розкислення краще проводити аміачною водою в кількості 10–12 л на 1 тонну. Проте, розкислювати жом за допомогою крейди недоцільно, навіть шкідливо, оскільки в жомі вміст кальцію у 7–9 разів є вищим, ніж фосфору. Кращим способом збереження поживних речовин і тривалого зберігання жому є його висушування. Сухий жом містить не менше 87 % сухої речовини, 7–8 % сирого протеїну, 0,5–0,8 – жиру, біля 19 % клітковини, 50–55 % БЕР, 4–4,5 % – золи. Поживність 1 кг сухого жому становить 0,6–0,9 к. од. або 8,1–9,0 МДж обмінної енергії, 35–40 г перетравного протеїну, а концентрація енергії в 1 кг сухої речовини складає 0,9–1,0 к. од. Мінеральні і біологічно активні речовини у сухому жомі знаходяться у тих же співвідношеннях, що і в свіжому. Сухий жом використовується, переважно, для годівлі великої рогатої худоби, як компонент раціону, або у складі комбікорму. Кількість сухого жому в складі раціонів великої рогатої худоби має бути у 8–10 разів меншою, ніж свіжого, чи кислого. Доцільно згодовувати сухий жом, як і свіжий так і кислий, у раціонах збалансованих за протеїном, мінеральними речовинами та вітамінами. Сухий жом багатий на пектинові речовини, які мають здатність швидко набухати і збільшуватися в об'ємі в 3–4 рази, викликаючи порушення травлення (кольки) і навіть загибель тварини. Перед згодовуванням його необхідно замочувати у воді, барді або розчині меляси у співвідношенні 1:3–4. Свиням і птиці сухий жом згодовують у складі комбікормів не більше 10% за масою. Меляса (патока) – залишок згущеного цукрового сиропу, після видалення кристалізованого цукру. Вона являє собою густу тягучу, солодку рідину темно-бурого кольору, що має специфічний запах. За концентрацією енергії її відносять до концентрованого, вуглеводистого корму. Меляса (патока) містить до 80 % сухої речовини, 8–10 % сирого протеїну, 60–65 % – БЕР, біля 7 % – золи. В ній відсутні жир і клітковина. Загальна поживність 1 кг меляси є високою і становить 0,75–0,85 к. од. або 7,3– 8,4 МДж обмінної енергії. Протеїнова поживність низька і складає 70–80 г перетравного протеїну на 1 к. од. Концентрація енергії у 1 кг сухої речовини знаходиться в межах 0,9–1,0 к. од. У ній значний вміст калію, кальцію, натрію, магнію та мало фосфору, відсутні каротин та жиророзчинні вітаміни. Граничні норми згодовування меляси для тварин такі, кг/гол./добу:
Мелясу рекомендують згодовувати у розбавленому вигляді (1:3) для здобрення інших об'ємистих кормів. У чистому вигляді або у вигляді пійла її згодовувати не слід. При годівлі жуйних, мелясу згодовують у такій кількості, яка забезпечує потребу тварин у цукрі.
|
