Призначення та склад мб (тб). Поняття про організацію управління.

Механізований (танковий) батальйон організаційно входить до складу механізованої (танкової) бригади. Він є основним загальновійськовим тактичним підрозділом та розрахунковою тактичною одиницею з'єднання під час планування бою і проведення розрахунків для здійснення маршу, у разі перевезення залізницею, водним шляхом, повітряним транспортом тощо.

Механізований батальйон (мб), оснащений сучасним озброєнням, бойовою та іншою технікою, має високу маневреність, броньовий захист та стійкість до впливу від засобів ураження противника.

Склад підрозділів батальйону

I. Управління

а) Командування (КБ, ЗКБ, ЗКВР, ЗКБ з МТЗ, ст. інженер)

б) Штаб (НШ, ЗНШ, НЗ-НВЗ(п), інструктор РХБЗ)

 

II. Бойові підрозділи

Механізований батальйон на БТР:

- три механізовані роти;

- танкова рота;

- мінометна батарея;

- протитанковий взвод (у МБ на БМП не має);

- гранатометний взвод;

- зенітно-ракетний взвод.

Танковий батальйон:

- три танкових роти;

- одна механізованна рота;

- зенітно-ракетний взвод.

III. Підрозділи бойового забезпечення

- розвідувальний взвод;

- інженерно-саперний взвод;

- вузел зв’язку (польовий).

IV. Підрозділи тилового та технічного забезпечення

- медичний пункт батальйону (медичний взвод);

- рота забезпечення:

а) взвод матеріального забезпечення,

б) взвод технічного забезпечення.

Прийнята система управління та організація взаємодії

Управління – це послідовний та цілеспрямований вплив органів управління на об’єкти управління з метою виконання ними різних завдань у відповідності до структури та завдань, що виконує система. Управління повинно бути стійким, безперервним, оперативним і скритним.

Для управління підлеглими, приданими, підтримуючими та взаємодіючими підрозділами в батальйоні створюється система управління. До її складу входять органи управління, пункти управління, система зв'язку і автоматизації управління. Організація управління в мб показана на рис 1.

Органи управління (ОУ) – це організаційно-штатні або тимчасові призначені військові колективи чи окремі посадові особи з визначеними правами та обов’язками по керівництву підрозділами (частинами) в мирний та воєнний час.

До органів управління в батальйоні відносяться:

- командир батальйону,

- штаб батальйону (НШ, ЗНШ, НЗ-НВЗ/п/),

- заступники командира батальйону,

- командири підрозділів.

Пункти управління (ПУ) – це місця, обладнані в інжнерному відношені та оснащені технічними засобами (вузол зв’язку), з яких командири та інші органи управління здійснюють управління підлеглими підрозділами (частинами).

Для роботи командира батальйону та інших посадових осіб за його рішенням в усіх видах бою створюється пункт управління - командно-спостережний пункт (КСП) батальйону.

Для обміну інформацією, передачі команд, розпоряджень і прийому донесень від підлеглих створюється система зв’язку, яка в своєму складі має:

- вузол зв’язку КСП;

- лінії прямого зв’язку утворені радіо і проводовими засобами;

- резерв сил і засобів зв’язку.

Управління підрозділами батальйону полягає в цілеспрямованій діяльністі командира, щтабу та всіх інших командирів підрозділів батальйону по підтриманню бойової готовності підрозділів, підготовці їх до бою та керівництво ними під час ведення бойових дій (виконання поставлених завдань).

Вимоги до управління підрозділами:

- безперервність,

- оперативність,

- стійкість,

- скритність.

Управління підрозділами батальйону включає:

- організацію та здійснення заходів по підвищенню (підтриманню) бойової

готовності підрозділів та забезпечення (відновлення) їх боєздатності;

- безперервний збір, вивчення та узагальнення данних обстановки;

- прийняття рішення;

- постановку задач підлеглим;

- планування бою;

- організацію та підтримання взаємодії;

- організацію та виконання заходів по виховній роботі та всебічному

забезпеченню бою;

- організацію системи управління, керівництво безпосередньою підготовкою

підрозділів до бою;

- практична робота в підрозділах по організації виконання поставлених задач, підготовці командирів та особового складу батальйону до бою та надання їм допомоги.

Високоманевровий характер загальновійськового бою та швидкі зміни обстановки потребують від командира батальйону стійкого, безперервного, оперативного та скритного управління підрозділами.

У бою командир батальйону зобов’язаний спостерігати за ходом бою, вести розвідку противника, своєчасно ставити задачі ротам (взводам), приданим та підтримуючим підрозділам, вміло застосовувати усі штатні та придані вогневі засоби.

При організації управління командир батальйону вказує:

- місце та час розгортання командно-спостережного та спостережного пунктів в батальйоні та приданих підрозділах;

- порядок їх переміщення;

- порядок підтримання зв’язку з підлеглими і приданими підрозділами;

- терміни та способи подання донесень, ступінь інженерного обладнання командно-спостережних, спостережних пунктів та порядок їх охорони й оборони.

В ході бою командир батальйону керує підрозділами з командно-спостережного пункту.