Конструкція покрівлі

Покриття може проектуватися:

1) по прогонам (рис.11.1). Між кроквяними фермами через 1,5 або 3 м встановлюють прогони вздовж будівлі, на які вкладають дрібнорозмірні плити, листи, настили;

 

Рис. 11.1. Схема прогонного покриття: 1 – кроквяна ферма;

2 – прогони; 3 – мілкорозмірний настил

 

 

2) безпрогонним (рис.11.2). Крупнорозмірні плити або панелі шириною 1,5 або 3 м, довжиною 6 або 12 м вкладаються безпосередньо на кроквяні ферми і суміщають функції несучих і огороджувальних конструкцій.

 

Рис. 11.2. Схема безпрогонного покриття: 1 – кроквяні ферми;

2 – залізобетонні ребристі плити покриття

 

Переваги та недоліки двох варіантів.

1 варіант набагато легший за 2-ий внаслідок невеликого прольоту огороджувальних елементів. Це надзвичайно важливо, оскільки зменшується вага і вартість всіх нижчележачих конструкцій (ферм, колон, фундаментів). Але 1-ий варіант вимагає дещо більших витрат сталі (на прогони і стальний настил). 2-ий варіант індустріальний і простий в монтажі, але має надзвичайно велику вагу (при використанні залізобетонних плит).

Вибір конструкції покрівлі виконується на основі техніко-економічного порівняння варіантів з врахуванням технологічних та економічних факторів – призначення будівлі, режиму внутрішнього середовища, вартості спорудження, наявності виробничої бази в районі будівництва по виготовленню залізобетонних плит покриття, умов транспортування, забезпеченості монтажними механізмами тощо.

Залежно від прийнятого типу покрівлі визначається необхідний нахил покриття для забезпечення водовідведення. При покрівлях з рулонних матеріалів і гравійним захистом приймається нахил 1,5%. При покрівлях з рулонних матеріалів без захисту – 1/8…1/12. При покрівлях, які не забезпечують герметизацію покриття (азбестоцементні листи, стальний профільований настил тощо), - нахил не менше 1/4…1/6.

Покриття бувають теплі (з утеплювачем) в опалювальних будівлях або холодні (без утеплювача) в неопалюваних будівлях і гарячих цехах з надлишковим тепловиділенням.