Вітрове навантаження
Вітрове навантаження є змінним навантаженням, для якого встановлені два розрахункові значення: - граничне розрахункове значення;
Рис. 9.51. Схеми кранового навантаження - експлуатаційне розрахункове значення. Граничне розрахункове значення вітрового навантаження на 1 м2 поверхні будівлі (в кН/м2) визначається за формулою , де gfm — коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за 9.14 [9]; W0 — характеристичне значення вітрового тиску; воно дорівнює середній (статичній) складовій тиску вітру на висоті 10 м над поверхнею землі, який може бути перевищений у середньому один раз за 50 років; визначається залежно від вітрового району (5 районів) по карті (рис. 9.1 [9]) або за додатком E [9]. ; C — коефіцієнт, який визначається за формулою , Caer — аеродинамічний коефіцієнт, що визначається за 9.8 [9] та додатком І [9]; він враховує умови обтікання вітром і залежить від конфігурації поверхні. Наприклад, для вертикальних навітряних поверхонь (активний тиск) Caer = 0,8,для завітряних поверхонь (відсос) Caer = 0,6; Ch — коефіцієнт висоти споруди. Він враховує збільшення вітрового навантаження залежно від висоти споруди або її частини, що розглядається, над поверхнею землі, типу навколишньої місцевості і визначається за рис. 9.2 [9]; Calt — коефіцієнт географічної висоти, який враховує висоту H (в кілометрах) розміщення будівельного об’єкта над рівнем моря. При H <0,5 км ; Crel — коефіцієнт рельєфу, що враховує мікрорельєф місцевості поблизу площадки розташування будівельного об’єкта і приймається таким, що дорівнює одиниці, за винятком випадків, коли об’єкт будівництва розташований на пагорбі або схилі; C dir — коефіцієнт напрямку, що враховує нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається таким, що дорівнює одиниці. Значення Cdir, що відрізняється від одиниці, допускається враховувати при спеціальному обґрунтуванні тільки для відкритої рівнинної місцевості та при наявності достатніх статистичних даних; Cd — коефіцієнт динамічності, що враховує вплив пульсаційної складової вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на споруду. Для основних типів будівель і споруд значення Cd визначаються за графіками на рис. 9.5...9.10 [9]. Граничне розрахункове лінійне навантаження на раму в певній точці по висоті qw = Wm B, кН/м, де В – крок колон. Фактична епюра вітрового лінійного навантаження наведена на рис.9.52. Для спрощення статичних розрахунків навантаження на ділянці від низу ригеля до найвищої точки замінюють зосередженими силами W i W’, прикладеними в рівні низу ригеля, а нерівномірне по висоті колон навантаження замінюють еквівалентним рівномірно розподіленим qw i q’w (див. рис.9.52). Еквівалентне навантаження визначається з умови рівності згинаючих моментів в защемленні колони від фактичного та еквівалентного навантажень.
|